- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
В первой половине XIX ст. почти все украинские земли воссоединились под властью России. За ее пределами оставались только Восточная Галичина, Северная Буковина и Закарпатье, которые входили в состав Австрийской империи.
Общественный строй Украины, его структура, правовой статус в исследуемый период отвечали общественному строю России.
-
Дворянство. Уравнивание украинского дворянства в правах с русским подтверждается рядом законов, которые утверждали сословные привилегии и льготы для казацкой старшины и ее потомков (всей верхушке казацкого войска).
-
Городское население (городские обыватели). В первую очередь наблюдается рост количества городского населения Украины. Как и раньше, состав горожан был достаточно пестрым. Мещане образовывали самую многочисленную сословную группу. В 1816-1859 гг. количество купцов в городах увеличились с 18 200 до 104 000. Сохранялся уклад гильдии купечества.
-
В 1832 г. возникла новая необлагаемая налогом группа - почетные граждане. Это звание присваивалось более зажиточным из купцов. Статус почетных граждан был близок к дворянскому. Купцы в Украине, как и в России, постепенно превращались у капиталистов.
-
В начале XIX ст. в городах Украины появляется новая общественная группа, которая находилась вне городских состояний. Официальные акты называли людей этой группы «работные люди». Их социальными признаками были: отсутствие собственного дома и постоянного местожительства; источник существования - труд за наймом. Это были вольнонаемные рабочие, пролетариат.
-
Крестьяне (сельские обыватели).
А. Крепостные крестьяне. Завершается юридическое закрепощение крестьян. Крепостные составляли приблизительно 50% всего крестьянства Украины (в 1857 г.).
Основная обязанность крепостных - отбывание барщины. Новым явлением в жизни крепостных стал перевод их на місячину.
Б. Государственные крестьяне. Эти крестьяне составляли второй слой украинского крестьянства. Основной формой их эксплуатации были денежная рента и налоги государству, размер которых постоянно рос.
-
Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
Центральные органы власти и управления Российской империи
Во главе Русской империи стоял царь, император - самодержавный монарх. Он пользовался неограниченной властью.
Укреплению власти царя способствовала так называемая «собственная его императорского величества канцелярия». Она сформировалась как орган общегосударственного значения. Она разделялась на отделение. Важнейшее из них - третье, политическая полиция. Канцелярия опиралась на жандармский корпус - военное формирование политической полиции, исполнительный орган III отделения.
Из 1810 г. при лице императора находился совещательный орган - Государственный совет. Компетенция ее не была четко определена.
В 1811 г. завершилась реформа центрального отраслевого управления. Вместо коллегий были образованные министерства, каждое из которых возглавлял единоначальник - министр. Он непосредственно подчинялся царю. Деятельность министерств координировал Комитет министров - совещательный орган. На его заседаниях председательствовал император. Решения Комитета министров вступали в силу лишь из санкции императора.
Деятельность министерств направляло и контролировало первое отделение императорской канцелярии. Самая весомая роль отводилась новому ведомству - Министерству внутренних дел. Оно ведало органами власти и управления на местах. В его распоряжении была также полиция. Длительное время это министерство возглавлял верный царский служака В. Кочубей.
Местные органы самоуправления
На местах - в губерниях власть вершили доверенные лица царя - губернаторы и генерал-губернаторы. Царь назначал из их числа высших чиновников, знатных дворян.
Губернатор принадлежал к высшей правительственной власти. Он возглавлял губернию, в пределах которой осуществлял административную и полицейскую власть. Существовало также губернское управление, которое состояло из вице-губернатора, советников, прокурора. В губернии функционировали губернские отраслевые учреждения (казенная палата, рекрутское присутствіє, из 1840 г. - палата государственных маєтностей но др.). Это были органы соответствующих министерств на местах, но они также подчинялись губернатору. В своей деятельности губернатор опирался на сословные дворянские собрания.
Судебная система
Судебная система Украины перестраивается вроде судоустройства России и имела такой вид:
-
первая инстанция, где рассматривались дела в сущности: для дворян - повітовий суд, для горожан - городской магистрат, для свободных крестьян - нижняя расправа;
-
вторая инстанция - апелляционная и ревизионная. Для всех состояний в губернии создавались палата криминального суда и палата гражданского суда.
-
Высшей судебной инстанцией для всей России оставался Сенат.
Кроме того, в каждой губернии учреждался один совестливый суд. Он должен был рассматривать гражданские дела, а также некоторые уголовные дела, например об общественно опасных деяниях сумасшедших и малолетних.
Из 1808 г. и в России, и в Украине вводятся коммерческие суды.
В до 1861 г. в Украине сохранялись вотчинные суды, которые осуждали помещицких крестьян за незначительные преступления.
На Правобережье, как и раньше, существовали подкоморские и земские суды. Однако система польских судов была ликвидирована.
В местах компактного обитания иностранных колонистов в до 1864 г. действовали особенные национальные суды. Да, в Мариуполе действовал «греческий» суд, а в районах дислокации украинских казацких войск - общественные суды, которые руководствовались обычным правом и судебными прецедентами.
Важной антидемократической вехой в формировании судебной системы Украины был перевод судопроизводства на русский язык (1828-1829 гг.). Завершающими были акции относительно прекращения действия местного права, организация деятельности судов Украины исключительно на основе общероссийских законов. Отличие заключалось в том, что в Украине судьи назначались, а в России - избирались.
В последующем украинская судебная система развивается вместе с русской как ее часть.
Управление судами осуществляло министерство юстиции, которое крепило связки суда и администрации.
