- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Судопроизводство
В процессуальном праве не было четкого деления на уголовно-процессуальное и гражданско-процессуальное. Однако в XVIII ст. проявляется тенденция применения обвинительно состязательного процесса при рассмотрении гражданских дел и следователя (инквизиционного) при рассмотрении дел уголовных. Процесс по гражданским делам начинался с представления искового заявления, которое со времени гетмана Д. Апостола должно было подаваться в письменной форме. Уголовные дела возбуждались потерпевшими, заинтересованными лицами или государственными органами. Судебными доказательствами считались: собственное признание, показание сторон, свидетелей, вещи, документы, присяга. На стадии предварительного следствия в уголовных делах для получения доказательств могли применяться пытки и избиение. Однако их не применяли относительно господствующих слоев, лиц духовного сана. Решение и приговоры можно было обжаловать в вышестоящих инстанциях. Судебные решения выполняли специальные судебные исполнители — возные.
-
Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
Несмотря на широкий подъем освободительной борьбы, Б.Хмельницкий понимал, что Украина не сможет победить польско-шляхтское войско; об этом свидетельствовал и тот факт, что война шла с переменным успехом. За победами украинцев следовали поражения, ни одна из воюющих сторон не могла нанести решающего поражения другой. Нужен был сильный союзник. Поэтому в ходе войны Хмельницкий вел активную дипломатическую деятельность, целью которой был поиск сильного покровителя. Он добивался покровительства турецкого султана /договор об этом остался нереализованным/, неодно кратно обращался к московскому царю. Когда Россия ответила согласием Б. Хмельницкий (Переяславский договор), понимая всю важность события, решил провести широкую народную раду для решения этого вопроса. Рада состоялась в Переяславе в январе 1654 г. Было принято решение о переходе Украины под покровительство Москвы.
Содержание. После рады, в марте 1654 г царь утвердил т н. "Мартовские статьи" или "статьи Б. Хмельницкого" (Переяславский договор), они определяли положение Украины в составе России. Устанавливалась численность казацкого войска, выборность гетьмана, право сношения гетьмана с иностранными государствами, не допускалось вмешательство царских воевод, сохранялась местная администрация т д. Украина в результате Переяславского договора сохраняла широкую автономию в составе России. И, поскольку Украине в этот период был необходим сильный союзник, заключение этого договора – мудрый и правильный шах, который соответствовал требованиям момента.
Переход Украины под протекторат российского царя:
1. Позволил Украине сохранить государственность, судебное, военное, административное устройство.
2. Обеспечил Украине союзника для противостояния Речи Посполитой и Турции.
3. Освободил от религиозных притеснений православную церковь.
-
Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
Освободительная война во многом изменила социальное лицо украинского общества. Вместо польской элиты господствующее положение занимают украинские феодалы, так называемая новая шляхта. Хотя ее роль в обществе была достаточно влиятельной, в силу своей малочисленности она не создала отдельного господствующего положения.
Возникло «знатное военное общество», новый аристократический слой, состоявший из трех разрядов или уровней. Его верхушку составляло "бунчуковый общество" – особенно заслуженные представители казацкой верхушки из непосредственного окружения гетмана.
К категории знатного принадлежало "военное общество" членов военной канцелярии и тех, которые выполняли ее поручения, а также "значков общество", члены которого находились при генеральных старшинах и полковников.
Прежде всего "знатные товарищи" и шляхта были землевладельцами. Они приобретали земли в качестве платы за несение службы, путем захвата свободных земель.
Согласно царских указов 1764 состоялась нобилитация (предоставлено дворянство) украинской старшины, а в 1785 г. - всей украинской шляхты.
Украинское духовенство по традиции делилось на белое и черное. Белое духовенство приближалось к знатному обществу. Черное духовенство находилось под опекой гетманской власти.
Казачество после победы в национально-освободительной войне получило широкие привилегии. Все казаки, служившие в армии, считались реестровыми. За службу им предоставлялись земельные наделы. Они пользовались свободой торговли, освобождались от налогов.
В XVIII в. социально-экономическое положение рядового казачества ухудшилось. Его численность в 1730 г. по сравнению с 1650 г., уменьшилась более чем вдвое. Одновременно происходило дальнейшее расслоение казачества, определилась его иерархическая структура.
В 1735 г. по указу царского правительства реестровых было разделено на две категории: выборных (зажиточных, боеспособных) и подпомощников (слишком бедных, чтобы купить военное снаряжение). Основным назначением выборных казаков было участие в военных походах. Подпомощники же должны были служить зажиточным товарищам и старшине, работать в их хозяйствах.
Существовала еще одна группа, которую составляли обедневшие, безземельные казаки - соседки. Они жили и работали в хозяйствах выборных казаков и подпомощников, их одевали и кормили.
К концу века большинство обедневших казаков опустилась до уровня государственных крестьян и казачество в Украине фактически перестало существовать.
Крестьянство, которое по польской суток находилось в закрипаче-ном состоянии, после победы в освободительной войне получило свободу.
Мещане были юридически свободными, но политически бесправными людьми.
Повышается роль ремесленно-купеческой части горожан. Ремесленники объединялись по профессиональному признаку в цеха (гончары, портные, бондари т.п.). Цеховые ремесленники делились на пожизненных и временных мастеров.
Мастера эксплуатировали подмастерьев, учащихся и рабочих.
Купцы, которые вели оптовую и широкую розничную торговлю, объединялись в гильдии. Гильдийське купечество мало налоговые льготы, но платило общественное собрание, несло определенные повинности (дорожную, Постойна и др.). В конце XVIII в. купцы были освобождены от рекрутства и телесных наказаний.
