- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
-
Источники права
Литовские статуты (1529, 1566, 1588 гг.), сборники магдебургского права, отдельные королевские и княжеские грамоты, постановления сейма частично продолжали действовать. Среди источников права Мартовские статьи Б. Хмельницкого, гетманское законодательство, в частности, универсалы, декреты, грамоты, ордера, инструкции, письма. Настоящие акты регулировали преимущественно административные и гражданские отношения.
Отдельные российские законодательные акты, которые имели определяющее значение (Указ о единонаследии в 1714 г., Табель о рангах 1722 г. и др.), все более ощутимо влияли на развитие общественных отношений.
Гетманскими универсалами были распорядительные акты высшей власти, которые носили общеобязательный характер для всего населения Украины.
Источниками права были также международные соглашения, которые заключались гетманом, главным образом с соседними государствами. В них закреплялось положение Украины как субъекта международно-правовых отношений. В 1743 г. появился Свода (сборника) под названием "Права, по которым судится малороссийский народ", который содержал нормы государственного, криминального, гражданского и процессуального права. Свод так и не стал официальным источником права, однако использовался в качестве учебника украинского права, его нормы применялись в реальной жизни и судебной практике.
-
Право собственности
В гражданско-правовой отрасли основное внимание уделялось праву собственности на землю. В годы Освободительной войны состоялось перераспределение земли, которая принадлежала польским магнатам и шляхте. Она стала государственной, и гетманскими универсалами, царскими указами предоставлялась в собственность казацкой старшине, украинской шляхте, монастырям. Кроме традиционных способов приобретения землевладений (наследование, дарование, покупка-продажа, обмен), появились также новые: получение на ранг за службу, жалование, давность владения, завладение.
В правовом смысле все земельные владения разделялись на вотчины и содержания (ранговые). Полково-сотенная система Гетманщины предусматривала распространение ранговых землевладений. Земля на ранг предоставлялась за службу старшине, в размере, который зависел от должностного положения, гетманом, полковниками, а также царским правительством. В наследство такие земли могли передаваться лишь при условиях, что потомки будут нести службу.
Рядовые казаки потеряли полученное в результате освободительной войны право свободно распоряжаться своими земельными участками и имели только право подворного землепользования. И, следовательно, во второй половине XVIII ст. в результате укрепления и расширения отношений крепостников вотчинная система землевладения стала преобладать.
-
Преступления и наказания
Преступлением считалось нарушение закона, причинение вреда жизни, здоровью, чести.
Опаснейшими считались преступления против государства (измена, обида царя, фальшивомонетничество). За государственные преступления приговаривали к смертной казни, все имущество осужденных конфисковывалось, а семьи выселяли в Сибирь.
К имущественным преступлениям относились кражи, ограбления, поджоги и другие способы уничтожения чужого имущества. Имущественные и должностные преступления наказывались заключением, телесными наказаниями, штрафами, конфискациями имущества.
Преступлениями против личности считались убийство, увечье, нанесение побоев, телесные повреждения. Смертная казнь применялась к убийцам родителей, младенцев, старшины, а также за убийство на заказ или отравление.
Среди правонарушений выделялись также преступления против семьи, морали, православной веры.
Преступления различались преднамеренные, неосторожные и случайные. Постепенно детализируются такие институты уголовного права, как покушение на преступление, рецидив преступления, соучастие. Субъектами преступления могли стать лица, начиная с шестнадцатилетнего возраста. Психически больные не освобождались от уголовной ответственности, хотя это обстоятельство учитывалось при рассмотрении дела как то, которое смягчало вину. Совершение преступления в состоянии опьянения, напротив, считалось обстоятельством, которое отягчало вину.
Наказания у запорожских казаков зависели от характера тяжести совершенного преступления. Как наказания практиковались привязка виновных цепями к пушке на площади (за неуважение к начальству), битье канчуками под виселицей, калечение, разграбление имущества.
Целью системы наказаний было запугивание, причинение мук преступникам, возмещение вреда, нанесенного преступными действиями, а также предотвращения новых преступлений.
Высшей мерой наказания было смертное наказание, которое разделялось на простую (отрубание головы, повешения, расстрел) и квалифицированную (четвертование, колесование, утопление, сожжение, подвешивание на крюк, закапывание живым в землю).
Существовали также наказания телесные (отрубание руки, отрезания носа, уха, языка), болезненные (битье палками, кнутами, розгами), позорные (привязка к позорному столбу на площади, посажение на деревянную кобылу, публичное шельмование).
Практиковалось заключение на небольшие сроки ("до повиновения") в ямы, сараи и камеры при ратушах. С распространением российского законодательства, начиная из середины XVIII ст., применяются ссылки на каторгу. Такие наказания, как имущественные (конфискации, штрафы, выкуп) и изгнания за пределы села или города часто применялись как дополнительные.
