- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
Углубление общественного разделения труда, освоение южных земель способствовали развитию старых и возникновению новых городов. По правовому положению все города делились на великокняжеские (королевские), частнособственнические и церковные. Так, из 206 городов в Киевском воеводстве 46 были королевскими, 150 — частнособственническими, 10 — церковными.
Жители городов искали возможности ослабления зависимости от государства и магнатов. Такую возможность давало право на самоуправление на основании немецкого (магдебургского права).
Нормы этого права регулировали управление городом, общественно-правовые отношения, порядок суда и судопроизводства, определяли меры уголовного наказания, регламентировали внутреннюю уставную деятельность купеческих корпораций, ремесленных цехов и торговли.
По магдебургскому праву города освобождались от управления и суда феодалов. Это право регламентировало права городских сословий — купцов, ремесленников, определяло порядок избрания и функции органов городского самоуправления, им регулировались вопросы оценки и наследования имущества.Ранее других городов Украины его получили города Закарпатской Украины, которая находилась в составе Венгрии. Позднее такое право получили Санок (1339), Львов (1356), Каменец-Подольский (1374), Луцк (1432), Кременец (1439), Житомир (1444), Мукачево (1445), Киев (1494-1499). Города Левобережной Украины получат это право только в конце XVI-XVII века: Переяслав (1585), Стародуб (1620), Нежин (1625).
Магдебургское право в городах Украины действовало путем применения в самоуправлении и суде книг городского права польских юристов. В украинских городах действовала та часть магдебургского права, которая помогала организовать систему органов самоуправления.
Главным органом самоуправления в городах с магдебургским правом был магистрат. На нем лежала забота о городском благоустройстве, он мог регулировать цены на продукты, следить за чистотой и порядком в городе. Магистрат имел «правовые книги» (сборники законов) и печать с городским гербом.
В магистратуру входили старшие и младшие магистратские урядники. Старшие — это войт, бурмистр, радники, лавники и магистратский писарь, младшие — комиссар или межовщик, городничий и возный.
Возглавлял городскую власть войт, который сначала назначался королем. Его должность была наследственной, ее можно было продать и купить.
Войт вместе с населением города выбирали раду, в которую входили от 6 до 24 радников. Рада вела хозяйственные дела. Радники выбирали на один год из своего числа бурмистров (от 2 до 12). Вместе с войтом они рассматривали как судебные, так и административные дела. Существовал и специальный судебный орган — лава, в состав которой входили войт (председатель) и семеро лавников или присяжных. Лавники ежегодно выбирались из среды зажиточного городского населения. Они рассматривали как гражданские, так и уголовные дела.
Процесс в городах с магдебургским правом был устным, гласным и состязательным.
Судопроизводство велось на польском или латинском языке.
В общем бюрократическом аппарате города определенные функции выполняли и младшие урядники.
Жители городов, которые пользовались правом на самоуправление, были юридически свободными, несли общегосударственные повинности и те, которые определяла городская власть. В их обязанности входили содержание администрации, королевского войска, уплата денежных налогов. Население таких городов платило налоги, в частности, в пользу духовенства.
Магдебургское право давало жителям городов и определенные права. Мещане получали право постройки дома для магистрата и право держать трубача. На нижних этажах таких домов разрешалось иметь магазины, хлебные амбары.
Городу разрешалось иметь общественную баню, корчму и мельницу. Все доходы поступали в городской сундук, ключ от которого хранился у одного из бурмистров. Из этого сундука шла плата за магдебургское право, вносились налоги и покрывались другие затраты. Одной из важных привилегий, которые давало магдебургское право, было «право склада». В соответствии с этим правом купцы, которые привозили товары в город, должны были продавать их только в этом городе и только оптом.
Итак, в течение XIV-XVI веков магдебургское право распространилось на всей Правобережной и в части Левобережной Украины. В своей основе оно было орудием католизации и полонизации украинского населения, поскольку правом на самоуправление могли пользоваться только католики. Магдебургское право никогда не применялось в городах Украины в полном объеме. Действовала та его часть, которая регламентировала систему органов самоуправления. Относительно правных книг, которыми пользовались в городах Украины, то в них мало чего было от немецкого права. Города использовали форму магдебургского права, но не его содержание. На первом этапе своего существования магдебургское право сыграло определенно прогрессивную роль в экономическом развитии Украины.
Особенностью магдебургского права на Украине являлось наличие в городах территорий (юридик), не подлежавших юрисдикции магистратов. Юридики полностью или частично контролировались бывшими владельцами городов и управлялись войтами и тиунами. Иногда в городе было несколько юридик, принадлежавших разным владельцам, устанавливавших размеры налогов.
Вторая особенность заключалась в том, что украинские города пользовались не полным магдебургским правом. Только несколько городов имели его в полном объеме - Львов, Киев, Каменец.
Следующая особенность заключалась в том, что большинство мещан магдебургское право знало в общих чертах из королевских дарственных грамот.
