- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Розкрити види покарання у Київській Русі.
Система наказания по Русской правде достаточно проста. Смертная казнь не упоминается в кодексе, хотя на практике она имела место.
Виды наказаний:
-
Месть. Это возмездие за деяние, совершаемое руками потерпевшего или его родичей. В Краткой Правде она не только признана, но и предписана, однако только в соединении с судом (нужна санкция суда, разрешающая месть или оправдывающая акт мести). Раненный, к примеру, должен доказать на суде справедливость обвинения и только после этого может мстить или взять за обиду 3 гривны. Месть обиженного или членов его семьи полагалась за такие преступления, как убийство, увечье или нападение на здоровье и честь. Очевидно, месть не означала отдачу преступника на полный произвол мстителя. Термин смирять, употреблявшийся для обозначения акта мести, означал, скорее всего, не только лишение жизни, но и простое телесное наказание. Под влиянием христианства, в условиях дальнейшего оформления государственных структур, месть постепенно вымирала. Уже сыновья Ярослава отменили «убиение за голову», т.е. месть за убийство, и ввели денежный штраф.
-
Штрафы доминируют в системе наказаний Русской Правды как своеобразный денежный эквивалент причиненного ущерба. Штрафы делятся на уголовные (в пользу общественной власти) и частное вознаграждение потерпевшему. За убийство уплачивается вира (в пользу князя) и половничество (родственникам потерпевшего). За прочие преступления – продажа (князю) и урок (потерпевшему).
-
Поток и разграбление (высшая мера наказания). Он назначался в 3 случаях: за кражу коня, поджег дома или гумна, профессиональный разбой. Поток и разграбление – не что иное, как лишение всех прав, как личных, так и имущественных, которое в условиях дикой природы обрекало человека на неминуемую смерть. Известны также случаи убийства и полного уничтожения имущества, отданных на поток и разграбление людей. Имущество осужденного делилось между общинниками либо отходило к князю. Во времена Русской Правды возможно было и обращение такого человека в рабство.
Из других видов наказаний известны также наказания, обращенные на свободу, и наказания, обращенные на здоровье. К первым относились: изгнание, ссылка, заключение (в железо – цепи, и более тяжёлое – в погребе), заточение (заключение, соединённое со ссылкой), обращение в рабство. Ко вторым – членовредительство (битье кнутом, вырывание ноздрей), широко распространившееся позднее как заменяющее денежные выкупы в случае имущественной несостоятельности виновного.
-
Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
Суд во времена Русской Правды не был отделен от администрации, и судьей был, прежде всего, сам князь. Княжеский суд разрешал дела феодальной знати, междукняжеские споры. К князю и судьям его мог пойти пожаловаться закуп.
Наиболее важные дела князь решал совместно со своими мужами боярами, менее важные рассматривались представителями княжеской администрации. Обычное место суда – «княж двор» (резиденция в столице и дворы княжеских чиновников в провинции). На местах действовали суды посадника, волостеля, которым помогали тиуны, вирники (сборщики судебных пошлин) и другие слуги.
Помимо суда государственного (князя и его администрации) в Киевской Руси активно формировался вотчинный суд – суд землевладельца над зависимым населением. Он формируется на основе иммунитетных пожалований (князь жалует монастырю Св. Георгия село Буйцы «с данию, с вирами и с продажами»). Можно назвать также суд общины, на котором могли решаться мелкие внутриобщинные дела.
Функции церковного суда, ведавшего семейно-брачными отношениями, боровшегося с языческими обрядами, осуществляли епископы, архиепископы и митрополиты. Делами монастырских людей занимался настоятель монастыря – архимандрит.
Судопроизводство с древнейших времен включало в себя 3 стадии
-
установление сторон,
-
производство суда,
-
исполнение приговора.
Судебный процесс носил ярко выраженный состязательный характер: он начинался только по инициативе истца, стороны в нем обладали равными правами, судопроизводство было гласным и устным.
Обе стороны именовались истцами или суперниками (чуть позже – сутяжниками от тяжбы – судебного спора). Государство в качестве истца ещё не выступает, оно лишь помогает частному лицу в преследовании обвиняемого. Сторонами во всех делах выступают частные лица: род, община, семья, потерпевшие. Суд представлял собой массовое действо, на которое прибывали толпы родственников, соседей и прочих пособников. Поводом к возбуждению дела могло быть не только исковое ходатайство семьи (об увечье или убийстве родственника), но и захват лица на месте преступления.
Стадии судебного процесса:
-
заклич – публичное объявление о преступлении (пропаже имущества, к примеру) и начале поиска преступника. Давался трёхдневный срок для возврата похищенного, после чего лицо, у которого обнаруживалась вещь, объявлялось виновным. Оно было обязано вернуть похищенное имущество и доказать законность его приобретения.
-
«свод» – очная ставка. Свод осуществлялся либо до заклича , либо в срок до истечения трех дней после заклича . Лицо , у которого обнаруживали эту вещь , должно было указать, у кого эта вещь была приобретена . Свод продолжался до тех пор , пока не доходили до человека , не способного дать объяснение , где он приобрел эту вещь .
-
«Гонение следа» – розыск преступника по следам, третья стадия судебного процесса, заключавшаяся в поиске доказательств и преступника. Если следы терялись в лесах, на пустошах и дорогах, поиски прекращались.
Суд был состязательным, a это значит, что обе стороны «тягались» на равных условиях, собирали и представляли доказательства и улики. В судебном процессе использовались различные виды доказательств устные, письменные, свидетельские показания. Очевидцы происшествия назывались видоками, кроме них выступали послухи – свидетели «доброй славы» обвиняемого, его поручители. Послухом мог быть только свободный человек, в качестве видоков привлекались закупы («в малой тяжбе») и боярские тиуны (холопы) – (ст. 66 Пр. Пр.).
При ограниченном количестве судебных доказательств по решению суда применялись присяги («роты») и ордалии (испытания железом и водой). О последних мы знаем лишь по западным источникам, ибо прямых свидетельств об ордалиях на Руси нет. При испытании железом о виновности испытуемого судили по характеру ожога от раскаленного металла; при испытании водой подозреваемого, связанного особым образом, погружали в воду, если он не тонул, то признавался виновным. Ордалии – это разновидности суда божьего. В законе ничего не говорится о собственном признании и письменных доказательствах.
