- •Визначити особливості курсу «Історія держави і права України» як науки (предмет, методологія, хронологія).
- •Зробити огляд історіографії курсу «Історія держави і права України.
- •Розглянути джерела курсу «Історія держави і права України».
- •Дати характеристику основних етапів історії держави і права України.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій скіфів.
- •Охарактеризувати розвиток античних полісів Північного Причорномор'я: державно-правовий аспект.
- •Визначити характерні риси та особливості державно-правового розвитку Боспорського царства.
- •Порівняти і дати оцінку першим державно-правовим утворенням, що існували у стародавню добу на території України.
- •Простежити зародження класового суспільства і формування державності у східних слов'ян.
- •Проаналізувати процес утворення давньоруської держави - Київської Русі.
- •Розкрити зміст наукових концепцій походження Київської Русі. Висловити власну точку зору.
- •Охарактеризувати суспільний лад Київської Русі другої половини IX – першої половини XII століття.
- •Визначити види феодального землеволодіння Київської Русі і принцип взаємовідносин між представниками різних соціальних груп класу феодалів.
- •Розглянути державний устрій Київської Русі другої половини IX - першої третини XII століття.
- •Розкрити системи управління Київської Русі.
- •Розкрити джерела права Київської Русі.
- •Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
- •Проаналізувати правове становище населення за «Руською Правдою».
- •Охарактеризувати право власності Київської Русі.
- •Простежити формування і розвиток спадкового права Київської Русі.
- •Проаналізувати зобов'язальне право Київської Русі.
- •Визначити об'єкт і об'єктивну сторону злочину та суб'єкт і суб'єктивну сторону злочинного діяння у Київській Русі.
- •Провести класифікацію видів злочинів у Київській Русі.
- •Розкрити види покарання у Київській Русі.
- •Проаналізувати судочинство у Київській Русі.
- •Простежити становлення і розвиток державної релігії в Київській Русі.
- •Розкрити причини занепаду української державності княжої доби.
- •Проаналізувати причини, сутність і наслідки феодальної роздробленості (вітчизняний історичний досвід та світові аналоги).
- •Охарактеризувати початковий етап феодальної роздробленості Русі (друга третина XII - XIII століть).
- •Розкрити особливості періоду і суспільно-політичного ладу Південно-Західних земель XII - XIV століть. Галицько-Волинське князівство.
- •Охарактеризувати основні риси права Південно-Західних земель Русі другої третини XII - першої половини XIV століть.
- •Проаналізувати процес політичного зближення Великого князівства Литовського і Польського королівства та його наслідки для української державності (кінець XIV-XVI століть).
- •Охарактеризувати суспільний устрій України (кінець XIV- перша половина хvii століть).
- •Розкрити державно-політичний устрій України наприкінці XVI - першої половини XVII століть.
- •Центральные органы власти и управления польско-литовского государства
- •Местные органы власти и самоуправления
- •Судебная система
- •Розкрити сутність і прокоментувати процес поширення Магдебурзького права в українських землях.
- •Дати характеристику Судебник Казимира та Литовських Статутів.
- •Розкрити сутність правових відносин в Україні (кінець XIV – перша половина XVII століть).
- •Охарактеризувати Запорізьку Січ як прообраз української держави.
- •Визначити рушійні сили та особливості розвитку визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Розкрити структуру і особливості формування народної армії Богдана Хмельницького середини XVII століття.
- •Проаналізувати процес будівництва української (національної) держави в середині XVII століття.
- •Визначити основні риси права в умовах визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Источники права
- •Право собственности
- •Преступления и наказания
- •Судопроизводство
- •Дати оцінку переходу України під протекторат російського царя.
- •Проаналізувати суспільний устрій України в період наступу царату на її автономію (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Розкрити процес обмеження та ліквідації царатом української державності у другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Проаналізувати правові відносини в Україні в умовах наступу царату в другій половині XVII - XVIII століттях.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати державно-політичний устрій України першої половини XIX століття.
- •Розкрити основні риси права України після ліквідації національної державності (перша половина XIX століття).
- •Проаналізувати суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель наприкінці XVIII - в першій половині XIX століть.
- •Проаналізувати буржуазні реформи в Росії та їх вплив на державно- правовий розвиток України другої половини XIX століття.
- •Охарактеризувати суспільний устрій України другої половини XIX століття.
- •Розкрити державний устрій українських земель у складі Російської імперії в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Розкрити характерні риси права України в період утвердження капіталізму (друга половина XIX століття).
- •Охарактеризувати державно-правовий розвиток західноукраїнських земель другої половини XIX століття.
- •Розкрити суть і процес розвитку української національної ідеї наприкінці XVIII - впродовж XIX століть.
- •Проаналізувати вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на державно-правовий розвиток українських земель.
- •З'ясувати вплив Столипінської аграрної реформи на державно-правовий розвиток українських земель.
- •Охарактеризувати українські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Охарактеризувати російські політичні партії та їх ставлення до проблеми української державності (кінець XIX - початок XX століть).
- •Проаналізувати політико-правове становище України в роки першої світової війни.
- •Визначити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток державотворчого процесу в Україні.
- •Охарактеризувати діяльність Тимчасового уряду, його органів в Україні.
- •Проаналізувати законодавство Тимчасового уряду.
- •Простежити хід боротьби за національно-державне відродження України, дати оцінку утворення Української Центральної Ради (лютий - березень 1917 року).
- •Проаналізувати державний устрій та право унр Центральної Ради.
- •Охарактеризувати позицію Української Центральної Ради на мирних переговорах у м. Бресті.
- •Визначити позицію і розкрити діяльність Української Центральної Ради після жовтневих подій 1917 року в Петрограді.
- •Проаналізувати державно-правовий устрій держави Павла Скоропадського.
- •Визначити державно-правовий статус Директорії та її місце в історії української державності.
- •Проаналізувати досвід розбудови держави на західноукраїнських землях після завершення Першої світової війни.
- •Проаналізувати законодавство Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Розкрити вплив жовтневих подій 1917 року в Петрограді та рішень і та II Всеукраїнських з'їздів Рад на процес державного будівництва в Україні.
- •Проаналізувати радянське державне будівництво в Україні в умовах громадянської війни та іноземної воєнної інтервенції 1918 - 1920 років.
- •Висвітлити проблему будівництва радянських збройних сил і органів захисту більшовицького режиму в 1918 - 1920 роках.
- •Охарактеризувати процес формування радянського права в Україні.
- •Проаналізувати причини впровадження, сутність та законодавче оформлення нової економічної політики в Україні.
- •Проаналізувати державний устрій України початку 1920-х років.
- •Розкрити роль України в утворенні Союзу рср та її місце в новому державному об'єднанні.
- •Виявити зміни, внесені у Конституцію Української срр впродовж 1920-х років.
- •Розкрити основні риси права України 1920-х років.
- •Охарактеризувати зміни, що сталися в суспільному устрої України впродовж 1920-х років.
- •Висвітлити зміни, що сталися в державному устрої Радянської України в умовах тоталітарного режиму 1930-х років.
- •Дати загальну характеристику Конституції урср 1937 року.
- •Проаналізувати розвиток української державної ідеї в міжвоєнний період (1918 - 1939 роки).
- •Охарактеризувати державний розвиток західноукраїнських земель у 1920 - 1930-х роках.
- •Дати оцінку проголошення незалежної Карпатської України.
- •Висвітлити основні риси права Радянської України 1930-х років.
- •Висвітлити процес перебудови державного механізму урср на початку Великої Вітчизняної війни.
- •Дати оцінку спробі відновлення Соборної України ( 30 липня 1941 року).
- •Проаналізувати окупаційний режим 1941 - 1945 років в Україні.
- •Розкрити роль радянського права в умовах Великої Вітчизняної війни (адміністративне, цивільне, земельне, сімейне).
- •Розкрити зміни, що сталися в трудовому законодавстві урср в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Розкрити основні напрямки розвитку кримінального права в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати державний устрій України у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Висвітлити основні риси цивільного, трудового і колгоспного права у перші післявоєнні роки (1945 - початок 1950-х років).
- •Дати оцінку кримінального права урср у перші післявоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).
- •Проаналізувати зміни, що сталися в соціальному та державному устрої урср у період десталінізації.
- •Визначити тенденції розвитку права урср у період десталінізації.
- •Охарактеризувати державно-правове становище України в період неосталінізму (середина 1960 - 1980-х років).
- •Проаналізувати зміни в державно-правовому устрої України в роки «перебудови» (1985-1991рр.).
- •Розкрити роль Конституції України 1996 року в утвердженні незалежної української держави.
- •Проаналізувати процес державотворення в умовах політичної незалежності України.
- •Охарактеризувати процес відновлення багатопартійності в незалежній Україні.
- •Визначити стан розвитку права в умовах незалежної України.
- •Охарактеризувати процес будівництва Збройних Сил незалежної України.
- •Проаналізувати зовнішню політику незалежної української держави.
- •Висвітлити свій погляд на проблему «снд і Україна».
-
Розкрити джерела права Київської Русі.
В древнерусском государстве были распространены следующие источники права:
-
обычное право,
-
договоры Руси с Византией,
-
княжеское законодательство,
-
каноническое (церковное) законодательство,
-
Русская Правда.
Среди них доминировали нормы, возникшие на основе обычаев. В процессе становления классового общества обычаи, которые использовались в интересах господствующего класса, постепенно трансформировались в нормы обычного права. Поскольку их санкционировала государство, они становились общеобязательными для исполнения.
Нормы обычного права были тесно связаны с нормами морали, и они воспринимались как справедливые, моральные, с ними вынуждены были считаться и господствующая верхушка.
Важными источниками права были русско-византийские договоры 860, 907, 911, 944 pp. Содержание договоров свидетельствует о том, что они регулировали торговые отношения, определяли права, которыми пользовались русские купцы в Византии. В них можно найти нормы гражданского, уголовного, международного, процессуального права.
Среди источников древнерусского права главное место занимает княжеское законодательство (договоры князей между собой, договоры князей с народом, княжеские уставы, грамоты и уроки).
Договоры князей между собой содержали обязательства, связанные с совместной обороны от внешнего врага, воздержание от действий против сторон, заключивших соглашение т.д.
Уставы - это распоряжение князя действовавших длительное время и касались вопросов гражданского, семейного, наследственного, опекунского, уголовного права.
Особое место среди источников права занимает церковное законодательство. Оно содержало нормы канонического (церковного) права, регулировало отношения между церковью и государством, внутри церкви, между церковью и паствой. Для защиты своих интересов церковь добилась получения княжеских церковных уставов.
В качестве источника права использовались также византийские Номоканоны (в переводе с греческого: закон и церковное правило), которые с принятием христианства попали на Русь через Болгарию.
Среди источников древнерусского права видное место принадлежит Русской Правде.
-
Розкрити історію походження, характерні риси та особливості «Руської Правди» як пам'ятки права.
Крупнейшим памятником древнерусского права и основным правовым документом Древнерусского государства был кодифицированный юридический сборник правовых норм , получивший название Русской Правды , сохранивший свое значение и в более поздние периоды истории . Ее нормы лежат в основе Псковской и Новгородской судных грамот и последующих законодательных актов не только русского, но и литовского права.
Первый текст был обнаружен и подготовлен к печати известным российским историком В.Н. Татищевым в 1738 г.
Оригинал Русской Правды не сохранился. Она дошла до нас в 106 списках-в летописях и юридических сборниках XIII-XVII вв. Эти списки делятся на три редакции - Краткую, Расширенную и Сокращенную.
Древнейшим является Краткая редакция Русской Правды, которая отражает государственную организацию и древнерусское право периода становления феодального строя. Она регулировала общественные отношения раннефеодального периода.
Предметом правовой защиты в Краткой редакции выступает жизнь и телесная неприкосновенность феодалов и княжеских дружинников, она регулирует вопросы собственности, владения, наследования. Четко прослеживается специфика феодального права как права привилегии господствующих сословий.
Расширенная редакция Русской Правды отражает эволюцию феодального права за дальнейшего социально-экономического и политического развития Киевского государства. Ее создание приходится на период княжения Владимира Мономаха или его сына Мстислава. В ней - немало переработанных и дополненных норм Краткой редакции, а также Устав Владимира Мономаха, в котором зафиксированы новые нормы, защищающие интересы феодалов, ограничивают имущественные и личные права феодально зависимого населения.
Третья редакция Русской Правды - Сокращенная, рассматривается исследователями как переработка в XV или даже XVII в. одного из списков Расширенной редакции.
Анализ норм Русской Правды показывает, что они возникли на местной почве и были результатом развития юридической мысли в Киевской Руси. Итак, наши предки были носителями высокой тогда правовой культуры. Русская Правда ощутимо влияние на развитие права западных и северо-восточных славян, ощутимо повлияло на становление таких памятников права, как Литовские статуты, Псковская судебная грамота, Судебник 1497, 1550 г., и в определенной степени-Соборное уложение 1649.
Одной из особенностей «Русской Правды» было отсутствие четкого разграничения между уголовными преступлениями и гражданскими правонарушениями. Все они объединялись понятием «обида», но не в смысле оскорбления чести, а в смысле причинения вреда (физического, материального и морального).
