10. Методи навчання

Успішне опанування змісту навчальної дисципліни і вироблення здатності використовувати в професійній юридичній діяльності положень криміналістики відповідного виду і рівня сформованості вмінь можливо за умови застосування наступних інтерактивних методів викладання дисципліни.

1. Робота в «малих групах». На лабораторних заняттях перевіряються, виробляються, закріпляються знання і вміння студентів кожної групи (складом приблизно 3-4 особи) з тем «криміналістичної тактики» з метою забезпечення формування системи вмінь щодо складання процесуальних документів та проведення слідчих дій, що складають зміст здатності студентів. Одночасно на цих заняттях більш сильні студенти сприяють наданню допомоги в ліквідації прогалин у знан­нях і вміннях, організації СРС з вивчення певних питань тем більш слабким студентам.

2. Рольова гра. На лабораторних работах з закріплення основ індивідуального вміння аналізувати вихідну інформацію, оцінювати слідчу ситуацію, висувати версії, приймати тактичні рішення і планувати розслідування здійснюється тренінг з діяльності слідчо-оперативної групи. Кожний студент здійснює демонстрацію можливостей вирішувати тактичні завдання певного суб’єкту кримінального процесу через використання обчислювальної техніки та спеціального програмного забезпечення лабораторії криміналістики економіко-правового факультету ДонНУ.

3. Запрошення спеціалістів-практиків. Під час цього методу спеціаліст практик сприяє прищепленню студентам раціональних способів пізнавальної дійсності, пов’язаної із процесом розкриття та розслідування злочинів, тобто професійна орієнтація студентів спеціальності «Правознавство».

4. Метод «Заняття позицій». Робота студентів у складі умовної слідчо-оперативної групи з вирішення конкретних тактичних завдань у справі прозлочинза наданою фабулою можлива за умови обрання кожним студентом своєї позиції у складанні плану та перевірки версій.

5.«Кейс-метод». Результат вирішення тактичних завдань розслідування, що виникають при розслідуванніконкретної кримінальної справи, доводиться студентам. Ситуація та результат її зміни аналізуються студентами, визначаються помилки та опа­нуютьсятеоретичні питання та вміння з відповідних тем, котрі були предметом цих занять.

11. Методи контролю

1. Вхідний контрольздійснюється на першому лабораторному за­нятті шляхом тестування протягом 30 хвилин. У кожному варіанті для контролю по 12 тестів, за допомогою яких перевіряються знання студентами низки положень кримінального процесу, значущих для вивчення криміналістики.

Тести становлять собою завдання, яке складається із запитальної частини та декількох запропонованих відповідей. Останні містять правдиву і неправдиву (для однієї теми або в цілому навчальної дис­ципліни) інформацію, як правило, з однією правильною відповіддю для кожного тесту чи декількома, якщо їх слід розміщати в належному порядку^. Студенти вказують номер теста і обраної відповіді (за необхідності декількох відповідей в належному порядку) в залежності від умов контролю на аркуші па­перу чи на відповідному технічному засобі.

Вхідний контроль оцінюється за чотирибальною системою. “Відмінно” ставиться, якщо відповіді правильні на 12-11 тестів; “добре” – якщо відповіді правильні на 10-9 тестів; “задовільно” – якщо відповіді правильні на 8-6 тестів; “незадовільно” – за меншу кількість правильних відповідей. Бали, що набрали студенти за вхідний контроль, не відносять до загальної суми балів за заліковий модуль. Вони є оціночними для викладача з метою з’ясування ступеня підготовки студентів для вивчення положень науки криміналістики.

2. Поточний контрользнань і вмінь студентів здійснюється під час проведення лабораторних (групових) занять. Форми поточного контролю:

1) тес­тування з теми для перевірки знань питань теоретичного характеру, що охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

2) опитування з питань, необхідних для вироблення передбачених планом вмінь, що в багатьох випадках охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

3) перевірка результатів вироблення умінь безпосередньо на занятті після пояснення (показу) викладача і під його керівництвом (окремого етапу чи в цілому), обговорення цих результатів за повідомленнями декількох студентів;

4) перевірка і обговорення рішень задач, виконаних під час підготовки до заняття як домашнє завдання бо за завданням викладача в аудиторії, за повідомленнями декількох студентів і вироблення внаслідок необхідних умінь;

3) виступ окремих студентів з доповідями, рефератами тощо, підготованими за власною ініціативою за узгодженням з викладачем або за його вказівкою з деяких із запланованих питань, і обгово­рення зазначених повідомлень, дискусія.

За результатами поточного контролю на лабораторних (групових) заняттях за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему:

1. на сьомому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено залік) від 1 до 5балів, наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (5балів), “добре” (4бали), “задовільно” (3бал), “зараховано” (2 бали) „незадовільно” (0-1балів).

2. на восьмому навчальному семестрі (коли з криміналістики передбачено екзамен) від 0до3балів, де наведені бали дорівнюють оцінкам “відмінно” (3бали), “добре”(2 бали), “задовільно” (1 бал), „незадовільно” (0 балів).

3. Модульний контроль проводиться у формі письмової контроль­ної роботи по 2 рази в семестр, на виконання якої відводитьсяна сьомому навчальному семестрі 1 академічна година, на восьмому навчальному семестрі – 2 академічні години. Кожен варіантмодульної контрольної роботи скла­дається із теоретичної і практичної частини. У теоретичній частині – 2 завдання: одне містить 4 тести (або 5 тестів), а друге – теоретичне питання; в прак­тичній – 2 практичні завдання (в тому числі задачі), а всього – 4. Варіантами модульної роботиохоплюється в повному обсязі зміст відповідних тем: теоретичні питання та вміння.Усі вони відпрацьовані на навчальних (аудиторних) заняттях, під час виконання завдань для СРС.

Для виконання модульної роботи студентам за необхідності нада­ються потрібні об’єкти, копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Також надаються техніко-криміналістичні засоби, які студенти обирають самостійно. Використовувати КПК, довідкову літературу заборонено.

Виконання модульної контрольної роботи в цілому і кожного зав­дання оцінюється за наступною бальною системою.

На сьомому навчальному семестрі(коли з криміналістики передбачено залік) до 12балів, де кожне з завдань максимально оцінюється в3бали.

Виконання тестових завдань оцінюється на 3бали, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання,2бали – на 3 (4),1бали – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 3балів, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 2бали, якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 1бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситу­аціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допус­каючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 3балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесу­альних документах копій архівних кримінальних справ, використо­вуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні за­соби, прийоми, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 2бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, проце­суальних документах копій архівних кримінальних справ, викори­стання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних за­собів, прийомів, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 1бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труд­нощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, застосуванні техніко-криміналістичних засобів, прийомів або неповно застосував перелічені засоби, прийоми, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, неправильно за­стосовує або не застосовує техніко-криміналістичні засоби, прийоми, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за не­обхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

На восьмому навчальному семестрі(коли з криміналістики передбачено екзамен) до 5 балів, де кожне окреме завдання оцінюється максимально в 5 балів, загальна оцінка виводиться як середня окремих оцінок за виконання кожного із завдань (середньо арифметична величина).За середньої оцінки 5-4,75 ставиться 5 балів , 4,5-3,75 – 4 бала, 3,5-2,75 – 3 бала, 2,5 і менше – 0 балів.

Виконання тестових завдань оцінюється на 5 балів, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 4 бали – на 3 (4), 3 бали – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 5 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 4 бали , якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 3 бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситу­аціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допус­каючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 5 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесу­альних документах копій архівних кримінальних справ, використо­вуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні за­соби, прийоми, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 4 бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, проце­суальних документах копій архівних кримінальних справ, викори­стання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних за­собів, прийомів, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 3 бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труд­нощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, застосуванні техніко-криміналістичних засобів, прийомів або неповно застосував перелічені засоби, прийоми, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, неправильно за­стосовує або не застосовує техніко-криміналістичні засоби, прийоми, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за не­обхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

Модульний контроль за рішенням уповноважених органів управління університету, факультету може проводитися шляхом розв’язання тестів з відповідних тем. Кількість тестів, порядок проведення контролю, критерії оцінки знань у такому випадку повідомляються студентам окремо.

Результати модульного контролю разом з результатами поточного контролю підсумовуються під час атестації студента для здійснення підсумкового контролю знань та вмінь студентів.

4. Підсумковий контроль знань і вмінь студентівздійснюється у формісеместрового заліку та іспиту. Студенти вважаються допущеними до заліку та іспиту, якщо вони виконали всі відповідні модульні контрольні роботи з позитивною оцінкою, завдання для підготовки до занять, СРС, відзвітували в години індивідуальних консультацій або в інший визначений викладачем час про засвоєння теоретичних питань, вироблення вмінь, що опрацьовувались на пропущених заняттях.

Семестровий залік наприкінці 7-го семестру полягає в оцінці знань і вмінь студентів виключно на підставі результатів поточного та модульного контролю, тобто опрацювання теоретичних питань та вмінь на лабораторних заняттях з урахуванням виконання завдань для СРС. Залік оцінюється за 100 бальною шалою, розуміння якої розкрито вище у Таблиці №3 підрозділу 2.2. «Система оцінювання академічних досягнень студента» НММ.

Залік не передбачає обов’язкової присутності студента, за винятком тих студентів, які матимуть на початок залікового тижня заборгованість із зазначених видів навчальної роботи. Вони зобов’язані персонально відзвітувати щодо результатів їх виконання протягом цього тижня в час, призначений викладачем. Якщо студенту виставляється в екзаменаційну відомість „не зараховано”, то він повинен перескласти залік за графіком, затвердженим деканатом факультету.

Семестровий іспитпо закінченні 8-го семестру полягає у частково письмовій та частково усній відповіді на екзаменаційні питання. В екзаменаційних білетах – три питання (завдання) з усіх чотирьох розділів навчальної дисципліни. Із них – два теоретичні (перше містить 4 або 5 тестів, а друге – теоретичне питання) і одно – практичне (задача). Теоретичні питання і практичні завдання повністю збігаються іззмістом навчальної дисципліни є, який і становить контрольні питання для підготовки до іспиту. На підсумковий контроль загалом виноситься як навчальний матеріал, що опрацьовувався на аудиторних заняттях (лекціях, лабораторних), так і матеріал, передбачений для засвоєння в процесі СРС. Отже, всі теоретичні питання і практичні завдання, що складають зміст екзаменаційних білетів, вивчалися, опрацьовувалися кожним студентом на навчальних заняттях, під час СРС, а окремими студентами під час виконання курсової роботи, перевірялися в перебігу модульних контролів.

Усі 3 питання (завдання) професійно зорієнтовані, передбачають комплексне використання теоретичних знань і практичних умінь з декількох тем декількох розділів навчаль­ної дисципліни. Теоретичні питання спрямовані на вияснення рівня інтегрованих знань студентів. Практичні завдання передбачають вияс­нення рівня вмінь студентів комплексно в конкретних си­туаціях застосовувати техніко-криміналістичні засоби для роботи з доказами, правильно використовувати тактичні прийоми провадження слідчих дій, вирішувати розумові завдання щодо можливості пору­шення кримінальної справи за первісними матеріалами, обрання в конкретних дослідчій чи слідчій ситуаціях відповідно програм пе­ревірки або розслідування, складання планів перевірки заяви (повідомлення) про злочин чи розслідування злочину на початковому етапі. Для виконання практичних завдань студентам видаються (за необхідності) певні об’єкти, копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Також надаються техніко-криміналістичні засоби, які студенти обирають самостійно, якщо їх застосування випливає із завдання. Використання КПК, довідкової літератури не дозволяється.

Готуючись безпосередньо до іспиту, студенти мають керуватися змістом навчальної дисципліни, використати вище наведені загальні рекомендації з вивчення криміналістики, методичні поради з виконання завдань для СРС, підготовки до занять. Слід повторити результати розв’язання тестів з усіх тем із збірника тестів з криміналістики, всі теоретичні питання, результати вироблення всіх умінь, що передбачені змістом навчальної дисципліни і планами групових занять та завданнями для СРС з усіх тем, попрактикуватися у вирішенні задач із збірника задач з криміналістики, в застосуванні техніко-криміналістичних засобів, які можна отримати в навчальній лабораторії криміналістики і кримінології ЕПФ ДонНУ.

Знання і вміння студентів на іспиті в цілому і з кожного питання теоретичного і практичного характеру максимально оцінюється в 15 балів, які потім підсумовуються. Доповнюють оцінку до максимально можливих 50 балів ще 5 балів, якщо у відповіді студента є елементи науково-дослідного характеру, або протягом навчального року студентом під керівництвом викладача було виконано на достатньо високому рівні науково-творче завдання.

Виконання тестових завдань оцінюється на 15 балів, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 10 балів – на 3 (4), 5 балів – на 2 (3), о балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного питання оцінюється на:

– 15 балів (“відмінно”), якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, у необхідних випадках диференціює, інтегрує та уніфікує знання, вказуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень;

– 10 балів (“добре”), якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно, послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), застосовує диференціацію, інтеграцію та уніфікацію знань, показує їх практичну значущість у необхідних випадках, але допускає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного із них;

– 5 балів (“задовільно”), якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів і допускає помилки під час диференціації, інтеграції та уніфікації знань, у розумінні їх практичного значення, якщо це необхідно, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситуаціях);

– 0 балів (“незадовільно”), якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдань або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допускаючи суттєві помилки під час диференціації, інтеграції та уніфікації знань, визначенні їх практичного значення (якщо це було необхідно), матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 15 балів (“відмінно”), якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексно використовуючи теоретичні знання, застосовуючи техніко-криміналістичні засоби, тактичні прийоми, методичні рекомендації, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 10 балів (“добре”), якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексного використання теоретичних знань, застосування техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів, методичних указівок, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (в необхідних випадках);

– 5 балів (“задовільно”), якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує їх, зазнає труднощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, комплексного застосування техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів, методичних указівок або неповно застосував перелічені засоби, прийоми і методи, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів (“незадовільно”), якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше половини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння комплексно використовувати теоретичні знання, неправильно застосовує або не застосовує криміналістичні засоби, прийоми і методи, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за необхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

Підсумковий контроль у формі іспиту за рішенням уповноважених органів управління університету, факультету може проводитися шляхом розв’язання тестівз усіх тем. Кількість тестів, порядок проведення іспиту, критерії оцінки знань у такому випадку доводяться до відома студентів окремо.

Перескладання іспиту з незадовільною оцінкою здійснюється в термін, який визначається деканатом факультету.

ЗРАЗКИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ ПОТОЧНОГО, МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль знань і вмінь студентів здійснюється під час проведення лабораторних (групових) занять, у формах: тес­тування з теми для перевірки знань питань теоретичного характеру, що охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС; опитування з питань, необхідних для вироблення передбачених планом вмінь, що в багатьох випадках охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС; перевірка результатів вироблення умінь безпосередньо на занятті після пояснення (показу) викладача і під його керівництвом (окремого етапу чи в цілому), обговорення цих результатів за повідомленнями декількох студентів; перевірка і обговорення рішень задач, виконаних під час підготовки до заняття як домашнє завдання бо за завданням викладача в аудиторії, за повідомленнями декількох студентів і вироблення внаслідок необхідних умінь. Аналогічні завдання, але більші за обсягом роботи виносяться на модульний контроль.

Зразок модульного контролю за одним варіантом.