8.3 Споживач в ринковій системі

Існує заочна наукова суперечка про місце споживача в ринковій економіці. Одні відводять йому центральне місце і наполягають на тому, що від його потреб залежить розвиток ринку, інші розглядають споживача як жертву економічної системи. Приведемо думки вчених, що відображають крайні точки зору.

Професор університету Чикаго Т. Веблен (1857-1929) показав, що споживачі піддаються всіляким видам суспільного і психологічного тиску, що вимушує їх іноді купувати непотрібні їм товари, користуватися дорогими послугами. Жадання прибутку штовхає деяких підприємців на неетичні вчинки. Учений переконаний, що з часом система зміниться на більш гуманістичну.

Згідно позиції іншого професора Ф. Найта (1885-1972), виробництво товарів і послуг визначається виключно споживачами. Прагнення до прибутку примушує підприємців виробляти те, що потрібне споживачу, а прибуток розглядається як нагорода підприємцю за діяльність в умовах ризику. Автор вважає ринкове виробництво найрозумнішим.

Якщо виходити з описаних нами характеристик суспільства споживання, виявляється, що людина дійсно дуже часто може стати жертвою сучасної ринкової економіки і суспільства споживання. З одного боку, в умовах перевиробництва, для того, щоб перемогти в конкурентній боротьбі, виробник починає робити товари, які насправді не потрібні споживачу, створюючи ілюзію їх необхідності – нові модні моделі споживацьких товарів, практично нічим не відмінні від вже існуючих зразків - тому яскравий приклад. З другого боку, людина виявляється залежною від світу речей і влади ринку. Проте, безумовно дуже багато що залежить від сприйняття людиною реальності, вміння і способів реагування на неї.

8.4 Форми влади ринку над людиною

Назвемо деякі форми влади ринкового суспільства над особою, які витікають з характеристики суспільства споживання.

По-перше це - нав'язані потреби. Ринок за допомогою реклами формує всі нові і нові потреби або форми їх задоволення, які не потрібні, зайві, іноді шкідливі. Але реклама не тільки створює ілюзію потреби в товарі, вона є одним з чинників, що провокують покупку. У споживача нагромаджується дискомфорт від реклами, що одного боку ніби піклується про нього і одночасно, з іншого боку - зобов'язує. Адже реклама — безкоштовний товар. Його споживання викликає неусвідомлене відчуття провини. Потреба зняти це відчуття може спровокувати покупку.

По-друге - це прискорене споживання. Речі проживають все більш коротке життя по причинам пов’язаних з їх технічними якостями або із причин, пов'язаних з модою.

По-третє – це випереджаюче споживання або кредит. Перехід від життя за рахунок заощаджень до життя в кредит посилює психологічну напругу, тривогу і, як правило, збільшує вартість речі.

По-четверте – це вибір з маргінальних, тобто неістотних відмінностей. Наростаючий потік речей розрізняється неістотно, а це ускладнює і психологічно обтяжує вибір потрібної альтернативи.

По-п'яте – це насильна інтеграція системи потреб в систему товарів. Придбаваючи одну річ, споживач автоматично придбаває і інші пов'язані з нею товари і послуги, виявляється залежним від функціонування цілого ряду галузей і підприємств.

Який вплив на психіку і поведінку людини здійснює «світ речей», «влада ринку», техніко-економічний прогрес?