2.1 Етичні проблеми ділового життя

Американський дослідник Лора Неш в 1990 р. випустила книгу з характерною назвою "Геть благі наміри", в якій вона прийшла до висновку про те, що благі наміри у керівників і учасників бізнесу не є достатнім чинником для вирішення складних етичних проблем, що виникають на робочому місці. Хоча деякі відомі і видатні ділові люди дотримуються моральних цінностей в своєму приватному житті, Неш вказала на те, що динаміка ділового життя наказує їм мати додаткові міцні моральні принципи крім їх власного морального кодексу. "Якщо людина є власником компанії, яка не виробляє ніякої продукції, не наймає ніяких працівників і не виробляє ніяких відходів, то навіть в цьому випадку така людина не повинна забувати про основні моральні стандарти. Будь-який керівник часто стикається з необхідністю ухвалювати такі рішення, які ставлять перед ним складні етичні проблеми, і в таких ситуаціях керівник не владний змінити що-небудь: він вимушений приймати рішення, в результаті виконання яких неминуче постраждають люди; йому доводиться йти на операції, в яких доводиться вибирати між рівно необхідними матеріальними цінностями і дотриманням моральних принципів; він виявляється в такому положенні, що інтереси його організації і ціль роботи входять в суперечність з особистими потребами конкретних службовців або споживачів"— пише Л.. Неш. Саме тому вивчення етики бізнесу є виключно важливим для керівника будь-якої організації. З інтерв'ю, узятих у різних керівників організацій в США, Л. Неш виділила головні етичні проблеми, з якими частіше за все стикаються керівники ділового світу Америки:

- жадність;

- приховування фактів і неправильної інформації в звітах і при проведенні перевірок;

- випуск неякісної продукції або необхідність її постійного технічного обслуговування;

- безрозсудне завищення цін або прямий обман при проведенні ділових переговорів;

- умови роботи, які вимушують людей брехати про виконання ними їх роботи;

- зайву самовпевненість в думках, яка може привести до шкоди для інтересів компанії, коли для неї наступають важкі часи;

- низька якість роботи і товарів;

- беззастережне підкорення керівництву, яким би неетичним і несправедливим воно ні виявилося;

- суперечності між особистими інтересами і інтересами корпорації;

- наявність фаворитів;

- жорсткі ціни;

- принесення в жертву ні в чому не повинних і безпорадних людей для виконання тієї або іншої роботи;

- неможливість виказати своє обурення і незгоду в атмосфері постійних неетичних вчинків;

- мала увага сім'ї або особистим справам через велику кількість роботи;

- виробництво продукції з сумнівними характеристиками за безпекою;

- неповернення речей або цінностей, узятих на робочому місці, у товаришів по службі;

- свідоме перебільшення переваг свого плану роботи для отримання підтримки;

- перебільшена увага до переміщень за ієрархічними сходами на шкоду інтересам справи;

- переміщення по службовим сходам по головах товаришів по службі;

- обман працівників з метою отримання вигоди для компанії;

- створення союзів з сумнівними партнерами в надії на щасливу випадковість;

- затягування і зволікання з виконанням своїх обов'язків, що приводить до розтрати часу і грошей корпорації;

- надання негативного впливу на суспільно-політичний процес шляхом внесення змін в законодавство за хабарі.

Неш звертає увагу на те, що керівники і працівники, які стикаються з подібними проблемами, не можуть для їх вирішення спиратись лише на ті норми моралі, які існують у звичайному житті і необхідно звернутись до створення особливого напряму наукових знань, які будуть застосовані у практиці підприємницької діяльності – а саме ділової етики або етики бізнесу.

Сучасна ділова етика, на думку багатьох вчених, повинна ґрунтуватися на трьох найважливіших положеннях: (1) створення матеріальних цінностей у всьому різноманітті їх форм розглядається як спочатку важливий процес; (2) прибуток і інші доходи розглядаються як результат досягнення різних суспільно значущих цілей; (3) пріоритет при вирішенні проблем, що виникають в діловому світі, повинен віддаватися інтересам міжособових відносин а не виробництву продукції.