2.4. Моральна оцінка економіки та підприємницької діяльності: основні положення

Необхідно зазначити, що сама по собі економічна, у т.ч. підприємницька діяльність є морально нейтральною. Але оскільки її виконує людина, яка не є морально досконалою за своєю природою, і тому може здійснювати в просторі господарювання як моральні, так і неморальні дії, то і вся економічна діяльність має підлягати моральній оцінці. І така оцінка ніяк не пов’язана з економічною ефективністю, тобто отриманням певної норми прибутку. Не можна вважати добром все те, що приносить економічний успіх, або злом те, що такого успіху не приносить.

Принцип «етично те, що економно» є неправильним з морально-аксіологічної точки зору. Відносини між моральністю і економікою є більш складними.

Економіка є сферою з обмеженою моральністю через те, що вона пов’язана із задоволенням природних потреб людини і взагалі має антропологічний характер, а також через вплив об'єктивно-соціального фактора. В об’єктивно-соціальному факторі, з точки зору моральної значущості, слід розрізняти об'єктивні економічні закони і економічні обставини. Вплив людини на об'єктивні економічні закони може бути лише опосередкованим, через зміни умов прояву цих законів або через відмову брати участь в економічній діяльності за даних умов. Самі ж об'єктивні закони людина змінити не може. Економічні ж обставини створюються самими людьми, і впливати на них людина може і повинна. Тому за економічні обставини, як за сферу більшої свободи, людина несе і велику відповідальність.

Наприклад, обов’язковою умовою довготривалої підприємницької діяльності є прибуток. Він є необхідним підприємцю для вдосконалення власної справи, ведення інновацій, розширення діяльності, благодійництва. Без прибутку неможливе розширене відтворення. Але це не означає, що підприємець повинен отримувати цей прибуток нечесним шляхом, завдаючи шкоди іншим. Він має нести відповідальність за свої дії у будь-якому разі. До того ж, навіть якщо певний період часу він буде працювати, лише покриваючи витрати або навіть отримуючи збитки, але зберігаючи власну честь та репутацію, його справа не зупиниться. Звісно, що мова йде лише про деякий час, у тривалому періоді це неможливо. Тому держава за допомогою відповідного законодавства, державного регулювання економічної, у т.ч. підприємницької діяльності, повинна забезпечувати умови для моральної (легітимізація економічної діяльності по відношенню до норм моралі, заохочення морально відповідальної діяльності та заборона, покарання порушення норм моралі в економіці) та беззбиткової діяльності підприємців.

Моральна обмеженість економіки виявляється і в тому, що на господарську діяльність, на результати цієї діяльності, на товари безпосередньо не переносяться моральні достоїнства суб'єктів діяльності. Економіка, як і політика, й інші сфери соціуму, має певну автономію, і тут можуть процвітати, досягати успіхів і люди з невисокими моральними якостями, але з високими професійними, «діловими» здібностями. Економіка з усіх соціальних сфер є сферою з найбільш обмеженими моральними можливостями і є найменш морально досконалою.

Загальнолюдські моральні цінності, принципи діють і у сфері економіки. Так звані «етика бізнесу», «господарська етика», «економічна етика», «етика успіху» не є якоюсь особливою мораллю поряд із загальнолюдською, а є специфічним проявом єдиних фундаментальних і соціально-базисних моральних цінностей у сфері господарської діяльності. Це означає, зокрема, що при виникненні конфліктів у свідомості суб'єктів між нормами загальнолюдської моралі, з одного боку, і нормами «економічної етики» - з іншого, перевагу слід віддавати загальнолюдським нормам.

Все це вимагає правильного розуміння самої проблеми співвідношення економіки і моральності. Мораль необхідна для бізнесмена, менеджера не тільки заради досягнення економічного успіху - це лише одна з функцій господарської, у т.ч. підприємницької етики, але і для організації соціально відповідальної господарської діяльності. «Господарська етика» повинна служити не тільки особі, але і суспільству. І тому «господарська етика» пропонує норми, які не тільки стимулюють певну господарську активність», але і обмежують її. І в цьому полягає одна з важливих функцій економічної етики.

Наступна функція господарської етики полягає, з одного боку, в наданні легітимності тієї або іншої діяльності суб'єкта економіки, а з другого боку, у формуванні у суб'єкта етичної відповідальності. Будь-яке законодавство є морально обмеженим, тому досить важливою функцією господарської, у т.ч. підприємницької етики є саме формування у підприємців розуміння необхідності моральної відповідальності за свої дії у сфері економічних відносин та формування правил та навиків такої морально відповідальної діяльності.