
- •1. Мораль і моральність. Моральний закон
- •1.1. Визначення моралі і моральності (науковий підхід)
- •1.2. Джерела походження моралі і моральності (науковий підхід)
- •1.3. Мораль та моральність. Природні витоки моральності (теологічний підхід)
- •1.4. Надприродні витоки моральності. Моральний закон
- •2. Проблема морального чинника в економіці: історія і сучасність
- •2.1. Економіка та господарювання, бізнес та підприємництво: проблематика визначення категорій
- •2.2. Економіка та хрематистика
- •2.3. Цілі економіки (господарювання)
- •2.4. Моральна оцінка економіки та підприємницької діяльності: основні положення
- •2.5. Місце моралі в економіці: західна економічна думка (хvііі - середина хх ст.)
- •2.6. Класифікація підходів до визначення місця моралі в економіці
- •2.7. Діалектика взаємозв’язку моралі та економічної діяльності (західні теорії)
- •2.8. Теологічний підхід. Закон духовно-моральної детермінації суспільного розвитку
- •3. Етика бізнесу: предмет та специфіка
- •3.1. Етичні проблеми сучасного ділового життя
- •3.2. Формування етики бізнесу як наукової дисципліни
- •3.3. Структура етики бізнесу
- •3.4. Причини підвищення уваги до етики бізнесу
- •4. Основні концепції в етиці бізнесу
- •4.1. Релігія і господарське життя
- •4.2. Теорія утилітаризму
- •4.3. Розвиток ідей утилітаризму
- •4.4. Деонтична етика
- •4.5. Етика справедливості
- •5. Організація і моральні стандарти
- •5.1. Проблематика дотримання норм моралі у господарській (підприємницькій) діяльності
- •5.2. Способи підвищення етичного рівня організації
- •6. Християнська економічна думка та етика господарювання
- •6.1. Ставлення християнства до економіки і господарського життя, господарської активності людини, критерії ефективності господарської діяльності
- •6.2. Принципи християнської господарської етики
- •7. Домострой. Дія православ'я на розвиток економіки і підприємництва
- •7.1. Домострой як еталон господарювання в православній господарській культурі
- •7.2. Вплив православ'я на розвиток підприємницької діяльності. Основні риси господарської культури вітчизняних підприємців
- •7.3. Доброчинна діяльність промисловців та підприємців
- •7.3.1. Російські благодійники та меценати XIX – початку хх ст.
- •7.3.2. Благодійність і меценатство в Україні
- •8. Основні положення етичного кодексу православного підприємця
- •8.1. Необхідність, витоки та базові принципи православної етики підприємництва
- •8.2. Духовні норми поведінки в діловому житті
- •8.3. Підприємницькі цінності
- •8.4. Мотивація підприємницької діяльності
- •8.5. Соціально-етична відповідальність підприємця
- •8.6. Відносини з державою і суспільством
- •9. Відносини працедавця і працівника у православній етиці підприємництва
- •10. Відносини партнерів по бізнесу у православній етиці підприємництва
- •11. Теоретичні аспекти розвитку соціальної відповідальності бізнесу
- •11.1. Еволюція концепції соціальної відповідальності бізнесу
- •11.2. Аналіз понять «соціальна відповідальність» та «корпоративна соціальна відповідальність»
- •11.3. Підходи до корпоративної соціальної відповідальності
- •11.4. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності
- •11.5. Особливості формування соціальної відповідальності бізнесу в зарубіжних країнах
- •11.5.1. Моделі соціального партнерства
- •11.5.2. Світовий досвід соціальної відповідальності бізнесу
- •12. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні
- •12.1. Рівні і основні принципи свб
- •12.2. Необхідність розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні
- •12.2.1. Передумови і причини становлення і розвитку свб в Україні
- •12.2.2. Критерії, переваги і обмежувальні фактори розвитку свб в Україні
- •12.3. Особливості становлення і розвитку соціальної відповідальності вітчизняних підприємств
- •12.4. Аналіз соціальної відповідальності підприємств в Україні
- •12.5. Основні напрямки підвищення рівня свб в Україні
- •Приклади моральних норм господарювання у Старому Заповіті
- •Діловий моральний кодекс за іудейським правом
- •Ділова етика американського фінансового будинку «lariba»
- •Кодекс міжнародної ділової етики для християн, мусульман та іудеїв
- •2. Метод
- •1. Принципы
- •2. Нормы деловой этики
- •Моральні принципи і правила господарювання, прийняті на Всесвітньому Російському Народному Соборі
- •2004 Р. (мають характер рекомендації) честь превыше прибыли
- •1. Не забывая о хлебе насущном, нужно помнить о духовном смысле жизни. Не забывая о личном благе, нужно заботиться о благе общества и Отчизны.
- •2. Богатство – не самоцель. Оно должно служить созиданию достойной жизни человека и народа.
- •3. Культура деловых отношений, верность данному слову помогает стать лучше и человеку, и экономике.
- •4. Человек – не «постоянно работающий механизм». Ему нужно время для отдыха, духовной жизни, творческого развития.
- •6. Работа не должна убивать и калечить человека
- •7. Политическая власть и власть экономическая должны быть разделены. Участие бизнеса в политике, его воздействие на общественное мнение может быть только прозрачным и открытым.
- •8. Присваивая чужое имущество, пренебрегая имуществом общим, не воздавая работнику за труд, обманывая партнера, человек преступает нравственный закон, вредит обществу и себе.
- •9. В конкурентной борьбе нельзя употреблять ложь и оскорбления, эксплуатировать порок и инстинкты.
- •10. Нужно уважать институт собственности, право владеть и распоряжаться имуществом. Безнравственно завидовать благополучию ближнего, посягать на его собственность.
- •Моральні принципи підприємництва, які мають коріння у традиційній китайській культурі (Френк Цзао)
- •Правила «Домостроя»
- •Часть 1. О духовном строении
- •Часть 2. О мирском строении (о семейных отношениях)
- •Часть 3. О Домовном строении (хозяйственные рекомендации)
- •Сім принципів ведення справ у Росії
- •Кодекс ділової етики відкритого акціонерного товариства «Російські залізниці»
- •Приклади і проблеми реалізації свб деякими українськими підприємствами
- •Моральні принципи і правила господарювання, прийняті на Всесвітньому Російському Народному Соборі 270
- •61050, Харків – 50, м. Фейєрбаха, 7
8. Присваивая чужое имущество, пренебрегая имуществом общим, не воздавая работнику за труд, обманывая партнера, человек преступает нравственный закон, вредит обществу и себе.
Государство, предприниматель, работник, любой гражданин должны бережно относиться к общему и любому другому имуществу. Хищение у партнера по бизнесу, лишение его оговоренной части общей прибыли – должно становиться общеизвестным и непременно вести к санкциям со стороны предпринимательского сообщества.
Одной из форм хищения является несправедливое распределение плодов труда среди партнеров и работников. Общество не должно делиться на сверхбогатых и сверхбедных.
Предприниматель должен помнить, что неуплата налогов, положенных по закону, - это хищение у сирот, стариков, инвалидов, других самых незащищенных людей. Передача в виде налогов части своего дохода на нужды общества должно превратиться из тягостной обязанности, исполняемой подневольно, а иногда и вовсе неисполняемой, в почетное дело, достойное благодарности общества.
Сокрытие доходов, незаконный увод капиталов за рубеж равнозначны обкрадыванию своих соотечественников.
Нельзя злоупотреблять отчаянием людей, согласившихся на низкую зарплату ради хлеба насущного.
Оплата труда не может быть ниже прожиточного минимума. Она должна позволять человеку не только полноценно питаться, но и приобретать для быта товары, растить детей, обеспечить себя жильем.
Те, кто не выплачивает людям зарплату, систематически задерживают её, допускают ее уровень ниже прожиточного минимума, - достойны общественного порицания.
9. В конкурентной борьбе нельзя употреблять ложь и оскорбления, эксплуатировать порок и инстинкты.
При ведении конкурентной борьбы нельзя пользоваться нравственно ущербными приемами. Так, предприниматель не должен
Продовження дод. 5
допускать публичного оскорбления конкурентов, распространять заведомо ложную или непроверенную информацию о своих деловых партнерах.
Реклама, содержащая откровенный обман, эксплуатирующая половой инстинкт, побуждающая человека к пьянству, курению, использующая душевную незрелость детей и подростков – должна считаться делом безнравственным и не поддерживаться предпринимательским сообществом. Нельзя оскорблять в рекламе религиозные и национальные чувства людей.
10. Нужно уважать институт собственности, право владеть и распоряжаться имуществом. Безнравственно завидовать благополучию ближнего, посягать на его собственность.
Необоснованное изъятие собственности подрывает экономическую стабильность, разрушает веру в справедливость.
Национализация частной собственности нравственно оправдана только тога, когда ее использование заведомо противоречит интересам общества, угрожает безопасности и жизни людей. В любом случае изъятие собственности должно проводиться строго по закону и при условии справедливой компенсации.
Приватизация – не самоцель. Нравственно оправдана законная передача общественной собственности в частные руки, следствием чего должно быть реальное улучшение качества товаров и услуг, снижение цен, укрепление экономики, построение динамичного, справедливого и гармонично развивающегося общества.
Незаконное перераспределение собственности – всегда преступление перед обществом, нарушение нравственного закона. Частное лицо, завладевшее имуществом путем обмана, не имеет морального и юридического права называться собственником. В подобном случае государство призвано восстановить справедливость,я следуя закону и нравственному долгу.
Додаток 6