12.2.2. Критерії, переваги і обмежувальні фактори розвитку свб в Україні

Суперечки про роль бізнесу в суспільстві породили численні аргументи "за" і "проти" соціально відповідальної поведінки корпорацій. На рис. 12.1 на основі узагальненого світового і вітчизняного досвіду становлення та розвитку соціальної відповідальності підприємств наведено критерії, переваги і обмежувальні фактори СВБ саме в Україні.

- відсутність незалежної громадської експертизи соціальних і культурних проектів та програм; - існуючі законодавчі обмеження розмірів і способів можливої допомоги нужденним; - відсутність регіонального закону про благодійництво; - велика кількість прохань при обмеженості ресурсів для благодійності; - відсутність системи соціально відповідального бізнесу; - відсутність системи інформування суспільства про соціальні і благодійні проекти, про інвесторів соціальних програм та системи оцінки суспільством результатів соціальних програм бізнесу; - небажання деяких керівників бізнесу слідувати принципам соціальної відповідальності і брати участь у формуванні позитивного іміджу бізнесу

- добросовісна сплата податків, виконання вимог міжнародного, державного, регіонального законодавств;

- виробництво якісної продукції;

- реалізація корпоративних програм підвищення фаховості співробітників,

- реалізація корпоративних програм з охорони та зміцнення здоров’я співробітників,

- реалізація корпоративних програм морального стимулювання персоналу;

- реалізація благодійних та спонсорських проектів;

участь у формуванні позитивної суспільної думки про бізнес

Рис. 12.1. Критерії, переваги і обмежувальні фактори соціальної відповідальності бізнесу в Україні

Як видно з рис. 12.1, для суб’єктів господарювання найбільш вагомими аргументами на користь соціальної відповідальності бізнесу, незважаючи на наявні обмежувальні фактори, є створення сприятливих для бізнесу довгострокових перспектив; зміна потреб і очікувань широкої публіки; наявність ресурсів для надання допомоги у вирішенні соціальних проблем (оскільки бізнес має у розпорядженні значні людські і фінансові ресурси, йому слід було б передавати їх частину на соціальні потреби); моральне зобов'язання вести себе соціально відповідально.

Найбільш поширеними аргументами проти соціальної відповідальності є порушення принципу максимізації прибутку; витрати на соціальну залученість; недостатній рівень звітності перед громадськістю; нестача вміння вирішувати соціальні проблеми.

Проте компанія є членом суспільства, тому норми моралі також повинні управляти її поведінкою. Подібно до індивідуальних членів суспільства компанія повинна діяти соціально відповідальним чином і сприяти зміцненню моральних основ суспільства. Більше того, оскільки закони не можуть охопити всі випадки життя, компанії повинні виходити з відповідальної поведінки, щоб підтримувати суспільство, засноване на впорядкованості і законності. Крім того, СВБ завжди характеризується позитивними результатами (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Результати СВБ [10]

Результат	Характеристика
Економічний	Отримання прибутку від реалізації соціальних заходів. Внаслідок реалізації корпоративних соціальних проектів можуть знижуватись операційні витрати в деяких ланках бізнесу. Збільшення вартості акцій компанії, здатність додатково залучити нових інвесторів
Соціальний	Отримання зацікавлених працівників, наявність довготермінових планів та зобов’язань, сильні та надійні партнерства
Іміджевий	Позитивний соціальний корпоративний імідж впливає на купівельні рішення споживачів, просування товарів та послуг, престижність самої корпорації

Соціальна відповідальність бізнесу певним чином вивільняє поле для діяльності конкурентам, які не займають активної соціальної позиції, і прийняття деяких рішень потребує не аби-якої сили волі й лідерства від керівництва компаній. Для визначення переваг соціально відповідального бізнесу можна скористатися матрицею доцільності, яка подана на рис. 12.2.

Рис. 12.2. Матриця доцільності впровадження соціально відповідального бізнесу [5]

Ця матриця була складена компанією Sustain Ability на основі аналізу компаній у країнах Центральної та Східної Європи [22].

Оскільки соціальна відповідальність бізнесу – це усвідомлення необхідності сталого розвитку, матриця допомагає виявити ключові елементи доцільності соціально відповідального бізнесу. Матриця створена на основі двох груп факторів: з одного боку – фактори успіху бізнесу, з іншого – фактори, пов’язані із сталим розвитком. Фактори, які свідчать про максимальну доцільність впровадження соціально відповідального бізнесу, виділено чорним кольором. Там, де фактори сталого розвитку та фактори успіху бізнесу сходяться, існує можливість визначити чітку умову доцільності соціальної відповідальності бізнесу. Покращення корпоративного управління допомагає покращити доступ до капіталів, підвищити доходи і забезпечити зростання продуктивності роботи компанії. Робота із покращення екологічних процесів прямо впливає на зростання доходів і продуктивності та скорочення витрат. Ефективне управління людськими ресурсами допомагає підвищити продуктивність [5].

Вже зараз можна побачити, як умови доцільності (згідно з поданою матрицею) впливають на розвиток соціальної відповідальності в Україні. Так, передові підприємства та компанії активно проводять модернізацію виробництв і управлінських процесів, не лише підвищуючи економічну ефективність, але й скорочуючи використання природних ресурсів. Наприклад, зростання ринку тренінгових компаній та компаній, що надають послуги у сфері управління людськими ресурсами, розроблення принципів корпоративного управління України, Кодексу честі добропорядного виробника України (добровільні зобов’язання перед споживачами і суспільством) Української асоціації якості – все це ознаки зародження ефективного підходу до питання відповідальності компаній. Для компаній, залучених до цих або інших програм, наступним логічним кроком має стати розроблення власної стратегії соціально відповідального бізнесу. Працюючи в одному із квадратів матриці умов доцільності, компанія може отримати зиск від роботи в інших квадратах цієї матриці.

Говорячи про Україну, можна навести багато прикладів, коли компанії можуть отримати значні прибутки або зменшити ризики, приділивши увагу соціальній відповідальності. Компанія, яка працює у сфері інформаційних технологій, може сприяти підвищенню рівня ІТ-писемності серед "нових" груп населення [передусім дітей, наприклад, шкіл-інтернатів] разом із урядовими структурами [або без них]. Фірми з виробництва меблів можуть допомагати громадам, які страждають від вирубки лісу, новими насадженнями. За цими прикладами стоїть уміння побачити нові можливості, — нові прибутки, нові ринки, менші ризики.

Програми партнерства з неурядовими організаціями та громадськими групами, галузевими об'єднаннями можуть помітно вплинути на поліпшення середовища, в якому функціонує компанія. Часом необхідна мобілізація усіх груп для вирішення масштабних питань. Наприклад, зважаючи на розміри соціальних та екологічних проблем у місцях скупчення гірничих підприємств в Україні, лише спільні зусилля компаній, населення, неурядових організацій, місцевої влади та уряду здатні виправити ситуацію.

Цікавим прикладом може стати програма для компаній туристичної галузі, яку нещодавно заснував Міжнародний Форум Лідерів Бізнесу у Великобританії. Зважаючи на те, що туризм є найбільшою галуззю світової економіки, важливість цієї ініціативи не підлягає сумніву. А якщо зважити на зростання ролі туризму в Криму та в районі Карпат, ця ініціатива може допомогти компаніям і місцевій владі визначити механізми, придатні для українських умов.

Якщо галузеві ініціативи здатні допомогти передусім великим та середнім компаніям, малий бізнес може значно виграти від застосування КСВ у соціальному підприємництві. Соціальне підприємництво — це створення успішного бізнесу там, де більшість убачає виключно соціальну проблему. Зважаючи на зростаюче розшарування населення країн на багатих і бідних, компанії, здатні ефективно і взаємовигідно працювати з найбіднішими прошарками населення вирішують не лише соціальну проблему, але й отримують доступ до неймовірно великого ринку. Таким прикладом може бути південноафриканська компанія Eskom, яка розпочинала як невеликий постачальник електроенергії у бідні райони країни. Після повалення апартеїду і відмови лідерів ринку обслуговувати неплатоспроможне населення гетто Eskom запровадив передплачені картки на електрику. Якщо бідна людина не може заплатити за цілодобову електрику, принаймні, вона може заплатити за 2-3 год на день. За 10 років Eskom перетворився на міжнародну корпорацію і найбільшого виробника електроенергії в Африці. І в Україні ми можемо побачити приклади успішного бізнесу на дні соціальної піраміди. Газета "Порадниця" має мільйонний тираж, коли навіть успішні жіночі журнали мають лише декілька сотень тисяч. Зважаючи, що ЗМІ — бізнес, успіх "Порадниці" говорить про відкриття газетою нових ринків, не помічених основними видавничими групами. Інший приклад — нещодавно львівський винахідник О. Єкімовських винайшов ефективніший пальник для газової плити, спроможний видавати у 7 разів більше тепла, ніж звичайна газова плита. У поєднанні з проблемою нестачі коштів у пенсіонерів та малозабезпечених для сплати за спожите тепло, цей винахід матиме значний попит [22].

Таким чином, поширюючи сферу застосування соціально відповідального бізнесу, компанії перетворюють корпоративну соціальну відповідальність на корпоративну соціальну вигоду. Соціальні та екологічні проблеми являють не лише проблеми, але й можливості.