11.5. Особливості формування соціальної відповідальності бізнесу в зарубіжних країнах

11.5.1. Моделі соціального партнерства

У світі існує декілька моделей СВБ, кожна з яких відтворює суспільно-економічний уклад тієї чи іншої країни. Для формування оптимальної моделі СВБ в українських умовах цікаво буде розглянути особливості та специфіку СВБ інших країн із багатими історичними соціально-трудовими традиціями.

Найбільш відомими є американська та європейська моделі соціального партнерства, що впливають на формування системи СВБ.

Американська модель соціального партнерства характерна для США, Канади, Японії, країн Латинської Америки, а також англомовних країн Африки. У її основі лежить регулювання державою соціально-трудових відносин на рівні підприємства і у значно меншій мірі – на рівні галузі та регіону шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів [49]. В американській моделі переважає ухил на філантропію, тобто компанія ділиться частиною прибутку, інвестуючи його в суспільно-корисні ініціативи. І чим менше можливість простежити зв'язок між соціально відповідальними "вкладеннями" компанії і досягненням її бізнес-цілей, тим краще.

У сучасних економічних умовах американська модель соціально відповідальної поведінки компаній використовується найбільш широко. Основні повідомлення, які промислова компанія несе цільовим групам: екологічність роботи, стабільність і надійність, людяність.

Прикладом використання американської моделі соціально відповідальної поведінки є соціальна політика групи компаній "Об'єднані Машинобудівні Заводи" (ОМЗ), яка полягала в наданні прямої фінансової підтримки фондам, благодійним об'єднанням і дитячим установам.

Деякі небезпеки використання американської моделі полягають в поширеному переконанні населення в тому, що компанія, активно вкладаючи в благодійність, таким чином "розплачується" за участь у скандалах або махінаціях або відмиває гроші.

Отже, при виборі американської моделі соціально відповідальної поведінки промисловим компаніям необхідно забезпечити залучення місцевої влади, громадських організацій і населення в процес вибору об'єктів вкладення і розподілу коштів, а також відстеження результатів цих вкладень. Таким чином, буде забезпечено необхідний рівень прозорості й довіри до діяльності компанії, що, у свою чергу, слугуватиме основою для об'єктивного висвітлення діяльності компанії в ЗМІ [64].

Щодо європейської моделі, соціально відповідальна діяльність компанії, пов'язана з досягненням її бізнес-цілей, і є частиною стратегії створення додаткової вартості компанії. Європейська модель передбачає економічне обґрунтування соціальних ініціатив та їх інтеграцію в стратегію розвитку компанії. Основні повідомлення, які промислова компанія несе цільовим групам: прозорість, керованість і стабільність, турбота, надійність [49].

Перед впровадженням цієї моделі керівництву промислової компанії необхідно упевнитися, що, крім визначення об'єктів вкладень і виділення коштів, вся діяльність компанії буде переглянута з точки зору її відповідності соціально відповідальній поведінці компанії. До того ж, повинні бути розроблені і закріплені механізми контролю за ефективністю вкладених коштів [64].

Європейська модель СВБ поділяється на два різновиди. Перший застосовується в країнах Північної Європи (Бельгії, Норвегії, Швеції) і для нього характерна активна участь держави у регулюванні соціально-трудових відносин на всіх трьох рівнях. Другий різновид європейської моделі поширений у країнах Центральної Європи (Австрія, Німеччина, Франція, частково - Великобританія), і його особливістю є втручання держави у соціально-трудові відносини при автономії підприємців та профспілок [49].

Як бачимо, ці моделі мають як спільні риси, так і ряд відмінностей, зокрема, якщо соціальні програми американського бізнесу реалізуються через благодійні фонди, філантропію, то у Європі – через соціальні програми та бізнес-проекти. Спільним є те, що обидві моделі розвиваються в напрямку розширення соціальних програм, розміщення виробництва у країнах, що розвиваються, необхідності зниження податків, що буде додатковим фактором для культивування соціальної відповідальності [6,49].

Аналіз розбіжностей у визначенні СВБ у США та країнах Європи наведений в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

Аналіз розбіжностей у визначенні СВБ у США та країнах Європи [21]

Ознаки розбіжностей у визначенні	США	Країни Європи
Мета діяльності компанії	Максимізація доходів акціонерів	Досягнення стратегічних цілей з врахуванням інтересів зацікавлених сторін
Спонукальні мотиви	Особисте бажання керівника компанії, який керується власними моральними принципами	Соціальні вимоги суспільства
Головні учасники	Підприємства	Підприємства, державні органи влади, профспілки та професійні об’єднання
Документи, якими керуються компанії	Кодекс компанії	Законні та регуляторні акти, закріплені на рівні держави

Як видно з табл. 11.2, основні розбіжності у відношенні до концепції соціальної відповідальності підприємств у США та країнах Європи визначаються на рівні відносин підприємство – держава. Так, якщо діяльність американських корпорацій загалом визначається їх власниками та керівниками, то європейські компанії зазнають значного впливу з боку державних органів влади та професійних об’єднань, які жорстко визначають мінімальні вимоги до їх діяльності [21,44].

З точки зору інвестора, європейська модель є більш привабливою при оцінці соціально відповідальної поведінки компанії, оскільки може бути зведена до відносно вимірюваних результатів. Як і американська модель, європейська модель сприяє поліпшенню іміджу та репутації компанії в очах місцевої громади та сприяє встановленню довіри до комунікацій компанії.

При певних перевагах європейська модель має ряд особливостей, які слід враховувати перед її впровадженням в промисловій компанії. Перш за все необхідно оцінити готовність компанії переглянути свою діяльність для приведення її у відповідність до стратегії соціально відповідальної поведінки і можливість розроблення механізмів обчислення економічного ефекту. До того ж, європейська модель має меншу ступінь гнучкості у виборі об'єктів вкладень, оскільки в рамках цієї моделі компанія вибирає пріоритетні для себе соціальні сфери і концентрується тільки на них.

Британська модель СВБ поєднує у собі елементи американської та континентальної моделей. Загальною рисою цієї моделі є, перш за все, активна підтримка бізнесу з боку держави та добре розроблена система заходів соціального забезпечення та охорони здоров’я. Участь влади у розвитку СВБ виявляється у налагоджені партнерства із власниками підприємств у секторі освіти, які беруть участь у фінансуванні проектів, наданні податкових пільг, просуванні ініціатив щодо відповідності національних стандартів міжнародним [94].

Вивчаючи узагальнений досвід реалізації у Росії національної моделі корпоративної соціальної відповідальності, можна констатувати, що російські підприємці і органи державної влади обрали за основу європейську модель відносин корпоративної соціальної відповідальності, точніше суміш британської моделі (добровільне ініціювання бізнесом) і континентальної схеми (бажання підприємств одержати від держави чіткі законодавчі рамки СВБ).

Серед російських компаній дотримуються правил європейської моделі соціально відповідальної поведінки група компаній «ЛУКОЙЛ», ЗАТ «Северсталь» і ВАТ «СУАЛ-холдинг», при цьому ВАТ «СУАЛ-холдинг» у процесі впровадження внутрішньо-фірмових відносин корпоративної соціальної відповідальності змінила модель СВБ з американської на європейську [3].

За джерелами регулювання практикою український варіант СВБ є сумішшю британської моделі та континентальної схеми. В Україні СВБ продовжує орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів: державу, власників та персонал. Найчастіше під терміном "стейкхолдери" мають на увазі групи, організації або індивідууми, на яких впливає компанія і від яких вона залежить. Більш широке коло зацікавлених сторін – це місцева громада, постачальники та інші, поки що так і не є системною ознакою. Сьогодні СВБ в Україні – це добровільний внесок приватного сектора у громадський розвиток через благодійність та механізм соціальних інвестицій [94].