8.6. Відносини з державою і суспільством

Відносини з державою. Основна форма відносин підприємця з державою – законослухняність. Підприємець будує свою діяльність на визнанні норм права держави і урахуванні їх дії в господарських відносинах.

Згідно із повчанням апостола Павла, “всякая душа должна подчиняться гражданской власти, поставленной Богом для ограждения от всякого зла в общественной жизни” (Рим. 13: 1-4) [9].

Православна Церква завжди триматиметься вчення, яке вона сповідає з апостольських часів: співпраця з владою в добрих справах і етичне протистояння її гріховним діям, особливо якщо йдеться про примушення до зречення від Бога і віри.

Місія православ'я полягає в благотворному впливі на цей світ і в заклику до порятунку всіх людей, у тому числі державних діячів. Про це пише святий апостол Павло в посланні до Тимофія:

«Итак, прежде всего, прошу совершать молитвы, прошения, моления, благодарения за всех человеков, за царей и за всех начальствующих, дабы проводить нам жизнь тихую и безмятежную во всяком благочестии и чистоте, ибо это хорошо и угодно Спасителю нашему Богу, Который хочет, чтобы все люди спаслись и достигли познания истины» (1 Тим. 2: 1-4) [9].

А таку місію неможливо виконувати, якщо не займати конструктивну позицію у відносинах з владою. Задача православних підприємців полягає не в поваленні влади, а в підтримці позитивних змін в ній.

Виходячи з цього православне підприємництво категорично етично не приймає твердження: «Політика і етика несумісні». Особлива роль православного підприємництва полягає в участі у формуванні якісно нового політичного суспільства, зацікавленого в добросовісній конкуренції і виявленні нових талантів, що вимагає від своїх учасників постійного підтвердження заслуженого авторитету.

Суспільство повинне бути ареною реалізації прав і обов'язків особи, а особа – повинна бути реалізацією суспільства як боговстановленого способу буття самої людини. В особі слід бачити Образ Божий, а в суспільстві – образ Церкви Христової; особа повинна бути готовою до суспільного служіння, а суспільство – надати кожній особистості можливість для реалізації даних Богом талантів. Але на початку і в кінці всякого руху особи і суспільства повинен бути Господь Ісус Христос; тільки тоді створюватимуться основи справедливого і милосердного устрою влади і держави.

Влада є цінною, коли являє собою служіння правді і справедливості. Коли влада нікому не служить, окрім як самій собі, не визнає над собою нічого вищого, то вона не може бути етично виправданою. Така влада повинна бути гармонізована і збалансована інститутами цивільного суспільства. Підприємці можуть і покликані, виконуючи свій громадянський обов'язок, брати участь у процесах, пов'язаних з виборами властей всіх рівнів, і сприяти будь-яким етично виправданим і корисним починам держави.

Церква не бере участь в політичній боротьбі, передвиборній агітації, кампаніях на підтримку тих або інших політичних партій, суспільних і політичних лідерів, але вітає активну участь православного підприємницького співтовариства в політиці, якщо ця дія є прозорою і відкритою.

Беручи участь в управлінні державою і в політичних процесах, кожний православний мирянин покликаний засновувати свою діяльність на нормах євангельської моралі, на єдності справедливості і милосердя (Пс. 84: 11) [9], на турботі про духовне і матеріальне благо людей, на любові до вітчизни, на прагненні перетворювати навколишній світ за словом Христовим.

Інтегрованість в суспільство. Діяльність православного підприємця інтегрована в суспільство. Це, зокрема, означає, що в його справі за інших рівних умов можуть взяти участь, як співвласники або наймані працівники, не тільки православні християни, але і представники інших конфесій і релігій. Відносини з такими співвласниками або найманими працівниками засновуються на визнанні рівної відповідальності для всіх за свої дії перед Богом.

Православний підприємець визнає, що відсутність єдності в релігійних питаннях ніяк не означає, що люди з різними релігійними позиціями не можуть в інших сферах життя відчувати свою загальнолюдську солідарність. За чудовим висловом святого Іоанна Златоуста, «у нас нет ничего общего только с дьяволом, со всеми же людьми мы имеем много общего» [35].

Ставлення до освіти, науки і культури. Система освіти, науки і культури виступає безпосереднім інструментом формування соціальної і культурної єдності суспільства і є сферою прямого інтересу підприємницького співтовариства, як предмет його професійної компетенції. Православні підприємці виступають за формування суспільства, як суспільства свободи, і рівність можливостей реалізації кожної окремої особи.

Підприємницькому співтовариству необхідно піклуватися про духовний, інтелектуальний і фізичний розвиток кожної людини в суспільстві без урахування статі, національності або віросповідання. Капітал матеріальний і фінансовий сьогодні неможливо ані створити, ані утримати без капіталу інтелектуального – добровільного використання людиною у праці, справі своїх здібностей, умінь і знань. Кожній особистості повинні бути доступними знання і скарби культури, дана можливість реалізувати себе через освіту, наукову і творчу діяльність. Витрачена на це частина інтелектуальних і матеріальних ресурсів окупиться поліпшенням конкурентоспроможності підприємництва і суспільства в цілому.

Разом з тим православний підприємець не підтримує крайніх оцінок технологічного прогресу і творчості як самодостатніх для життя людини. Етичним орієнтиром для нього в питанні ставлення до творчості і матеріальної культури є таке положення:

«Якщо творчість сприяє етичному і духовному перетворенню особи, Церква благословляє її. Якщо ж творчість протиставляє себе Богу, стає антирелігійною або антилюдяною, перетворюється в антитворчість, то Церква протистоїть їй» [89].

Ставлення до ЗМІ. В умовах інформаційного суспільства підприємець надає належну увагу засобам масової інформації. Його ставлення до ЗМІ включає:

- пошану праці журналістів, покликаних забезпечувати суспільство своєчасною інформацією про те, що відбувається у світі, у тому числі про економіку і підприємництво;

- відповідальне ставлення до інформації, що надається і одержується через ЗМІ, як в плані її об'єктивності і достовірності, так і в плані її сприяння моральності;

- відмову від співробітництва зі ЗМІ, які розповсюджують тенденційну або свідомо неправдиву інформацію, які мають антихристиянську спрямованість.

Люди, суспільство і держава тільки тоді видужають, коли кожна людина, не озираючись на інших, займеться собою і житиме як християнин, служачи Богу і людям тими знаряддями, які їй дані, прагнучи при цьому мати добрий вплив на людей, що її оточують. І тоді все впорядкується, самі собою встановляться правильні відносини між людьми, визначаться межі законні всьому.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте необхідність, витоки та базові принципи православної етики підприємництва.

2. Охарактеризуйте духовні норми поведінки в діловому житті згідно з кодексом православної етики підприємництва.

3. Розкрийте основні цілі та функції праці у християнській (православній) етиці господарювання.

4. Розкрийте ставлення до власності, багатства та бідності згідно з кодексом православної етики підприємництва.

5. Охарактеризуйте підприємницькі цінності згідно з кодексом православної етики підприємництва.

6. Проаналізуйте особливості мотивації підприємницької діяльності згідно з кодексом православної етики підприємництва.

7. Розкрийте зміст соціально-етичної відповідальності підприємця згідно з кодексом православної етики підприємництва.

8. Охарактеризуйте особливості відносин підприємця з державою і суспільством згідно з кодексом православної етики підприємництва.

Питання для обговорення

1. Як Ви думаєте, чи є нині Україна православною країною? Чому?

2. На Ваш погляд, православ'я стримує активність у бізнесі або, навпаки, зміцнює упевненість бізнесмена в правильності своїх дій?

3. Уявіть, що Ви очолюєте деяку приватну фірму. При інших рівних обставинах з ким би Ви більше хотіли мати справу: з фірмою, очолюваною віруючою людиною, чи ні? Поясніть свій вибір.

4. Як Ви думаєте, чи є ідея головного героя роману Ф.М. Достоєвського "Підліток" православною ідеєю (миттєво розбагатіти і роздати усі гроші жебракам)? Спробуйте проаналізувати її. Чи близька вона Вам?

5. Наведіть приклад етичного кодексу (кодексу) ділової етики сучасної української компанії. Охарактеризуйте його з позиції норм православної етики підприємництва.

Теми рефератів

1. Православне розуміння підприємництва.

2. Дія православ'я на розвиток підприємництва.

3. Православна та католицька етика підприємницької діяльності: порівняльний аналіз.

4. Православна та протестантська етика підприємницької діяльності: порівняльний аналіз.

5. Старообрядницький тип господарювання та розвиток підприємництва.

Література [2, 9, 16, 35, 39, 54, 68, 89, 91, 92, 93].