Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Українська державна академія залізничного транспорту

В.Л. Дикань, В.В. Компанієць, О.М. Полякова

ЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕСУ

Навчальний посібник

Харків

2012

УДК 330.113.2

ББК 88

Дикань В.Л., Компанієць В.В., Полякова О.М. Етичні основи бізнесу: Навч. посібник. – Харків: УкрДАЗТ, 2012. – 316 с.

ISBN

Головною метою, поставленою авторами при написанні навчального посібника, є розгляд етичних основ ведення бізнесу та підприємницької діяльності, які сформувались у сучасній західній теорії та практиці бізнес-діяльності, а також моральних норм, традицій, найкращих зразків вітчизняної господарської та підприємницької діяльності минулого, проблем формування соціально відповідального бізнесу в сучасній Україні.

У навчальному посібнику послідовно розглянуті такі питання: визначення та витоки моралі та моральності; ставлення до проблематики дотримання норм моралі в економічній, у т.ч. підприємницькій діяльності, до місця моралі в економіці, яке сформувалось у різних економічних школах; особливості формування етики бізнесу як наукової дисципліни; зміст та особливості різних концепцій, що сформувались в етиці бізнесу; особливості християнської етики господарювання та православної етики підприємництва; досвід формування соціальної відповідальності бізнесу у західних країнах; проблематика формування соціально відповідального бізнесу в Україні.

Вивчення кожного розділу навчального посібника супроводжується переліком питань для самоконтролю, обговорення, темами реферативних робіт.

Навчальний посібник може бути корисним студентам, викладачам, керівникам підприємств і організацій усіх форм власності, а також професіоналам бізнесу в рішенні етичних проблем ділового життя.

Іл. 5, табл. 3, бібліогр.: 97 назв.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(№1/11-6433 від 08.05.12).

Рецензенти:

професори В.В. Максимов

(Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля),

Л.О. Українська

(Харківський національний Економічний університет),

доцент О.Г. Кірдіна

(Українська державна академія залізничного транспорту)

©Українська державна академія

залізничного транспорту, 2012

Зміст

Вступ	8
1. Мораль і моральність. Моральний закон	10
1.1. Визначення моралі і моральності (науковий підхід)	10
1.2. Джерела походження моралі і моральності (науковий підхід)	13
1.3. Мораль та моральність. Природні витоки моральності (теологічний підхід)	21
1.4. Надприродні витоки моральності. Моральний закон	24
Питання для самоконтролю	32
Питання для обговорення	33
Теми рефератів	33
2. Проблема морального чинника в економіці: історія і сучасність	34
2.1. Економіка та господарювання, бізнес та підприємництво: проблематика визначення категорій	34
2.2. Економіка та хрематистика	37
2.3. Цілі економіки (господарювання)	39
2.4. Моральна оцінка економіки та підприємницької діяльності: основні положення	42
2.5. Місце моралі в економіці: західна економічна думка (ХVІІІ - середина ХХ ст.)	45
2.6. Класифікація підходів до визначення місця моралі в економіці	48
2.7. Діалектика взаємозв’язку моралі та економічної діяльності (західні теорії)	52
2.8. Теологічний підхід. Закон духовно-моральної детермінації суспільного розвитку	57
Питання для самоконтролю	66
Питання для обговорення	67
Теми рефератів	68

3. Етика бізнесу: предмет та специфіка	69
3.1. Етичні проблеми сучасного ділового життя	69
3.2. Формування етики бізнесу як наукової дисципліни	70
3.3. Структура етики бізнесу	72
3.4. Причини підвищення уваги до етики бізнесу	75
Питання для самоконтролю	78
Питання для обговорення	79
Теми рефератів	79
4. Основні концепції в етиці бізнесу	80
4.1. Релігія і господарське життя	80
4.2. Теорія утилітаризму	84
4.3. Розвиток ідей утилітаризму	88
4.4. Деонтична етика	93
4.5. Етика справедливості	95
Питання для самоконтролю	97
Питання для обговорення	97
Теми рефератів	98
5. Організація і моральні стандарти	99
5.1. Проблематика дотримання норм моралі у господарській (підприємницькій) діяльності	99
5.2. Способи підвищення етичного рівня організації	103
Питання для самоконтролю	108
Питання для обговорення	108
Теми рефератів	109
6. Християнська економічна думка та етика господарювання	110
6.1. Ставлення християнства до економіки і господарського життя, господарської активності людини, критерії ефективності господарської діяльності	110
6.2. Принципи християнської господарської етики	117
Питання для самоконтролю	124
Питання для обговорення	124
Теми рефератів	125

7. Домострой. Дія православ'я на розвиток економіки і підприємництва	126
7.1. Домострой як еталон господарювання в православній господарській культурі	126
7.2. Вплив православ'я на розвиток підприємницької діяльності. Основні риси господарської культури вітчизняних підприємців	130
7.3. Доброчинна діяльність промисловців та підприємців	138
7.3.1. Російські благодійники та меценати XIX – початку ХХ ст.	138
7.3.2. Благодійність і меценатство в Україні	141
Питання для самоконтролю	154
Питання для обговорення	155
Теми рефератів	155
8. Основні положення етичного кодексу православного підприємця	157
8.1. Необхідність, витоки та базові принципи православної етики підприємництва	157
8.2. Духовні норми поведінки в діловому житті	160
8.3. Підприємницькі цінності	163
8.4. Мотивація підприємницької діяльності	167
8.5. Соціально-етична відповідальність підприємця	171
8.6. Відносини з державою і суспільством	174
Питання для самоконтролю	177
Питання для обговорення	178
Теми рефератів	178
9. Відносини працедавця і працівника у православній етиці підприємництва	180
Питання для самоконтролю	186
Питання для обговорення	186
Теми рефератів	186

10. Відносини партнерів по бізнесу у православній етиці підприємництва	187
Питання для самоконтролю	192
Питання для обговорення	192
Теми рефератів	193
11. Теоретичні аспекти розвитку соціальної відповідальності бізнесу	194
11.1. Еволюція концепції соціальної відповідальності бізнесу	194
11.2. Аналіз понять «соціальна відповідальність» та «корпоративна соціальна відповідальність»	195
11.3. Підходи до корпоративної соціальної відповідальності	198
11.4. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності	204
11.5. Особливості формування соціальної відповідальності бізнесу в зарубіжних країнах	207
11.5.1. Моделі соціального партнерства	207
11.5.2. Світовий досвід соціальної відповідальності бізнесу	211
Питання для самоконтролю	215
Питання для обговорення	216
Теми рефератів	216
12. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні	217
12.1. Рівні і основні принципи СВБ	217
12.2. Необхідність розвитку соціально відповідального бізнесу в Україні	220
12.2.1. Передумови і причини становлення і розвитку СВБ в Україні	220
12.2.2. Критерії, переваги і обмежувальні фактори розвитку СВБ в Україні	223
12.3. Особливості становлення і розвитку соціальної відповідальності вітчизняних підприємств	229
12.4. Аналіз соціальної відповідальності підприємств в Україні	233
12.5. Основні напрямки підвищення рівня СВБ в Україні	240
Питання для самоконтролю	244

Питання для обговорення	245
Теми рефератів	245
Висновки	246
Бібліографічний список	248
Додаток 1. Приклади моральних норм господарювання у Старому Заповіті	257
Додаток 2. Діловий моральний кодекс за іудейським правом	260
Додаток 3. Ділова етика американського фінансового будинку „LARIBA”	264
Додаток 4. Кодекс міжнародної ділової етики для християн, мусульман та іудеїв	265
Додаток 5. Моральні принципи і правила господарювання, прийняті на Всесвітньому Російському Народному Соборі 2004 р.	270
Додаток 6. Моральні принципи підприємництва, які мають коріння у традиційній китайській культурі (Френк Цзао)	276
Додаток 7. Правила „Домострою”	277
Додаток 8. Сім принципів ведення справ у Росії	284
Додаток 9. Кодекс ділової етики відкритого акціонерного товариства «Російські залізниці»	285
Додаток 10. Приклади і проблеми реалізації СВБ деякими українськими підприємствами	295
Словник	297
Предметно-іменний покажчик	310

ВСТУП

Багатовіковий досвід господарювання, що склався в різних типах цивілізацій, в різних країнах світу, показав, що господарська діяльність, крім суто економічних законів, особистого й суспільного інтересу, вигоди, повинна регулюватися правом і моральними законами. Без дотримання їх будь-яка господарська діяльність у довгостроковій перспективі приречена на провал.

Українська економіка перебуває у глибокій кризі, яка передусім є наслідком духовно-моральної кризи та непрофесіоналізму багатьох керівників та фахівців. На жаль, бізнесова (підприємницька) діяльність розглядається лише як засіб отримання швидкого прибутку, причому досить часто нечесним шляхом. Мораль, економіка, підприємництво розглядаються як незалежні одна від одної категорії. Стандартною нормою поведінки становиться поведінка, спрямована на порушення норм моралі в економіці та підприємницькій діяльності. Вихід з кризи пов'язаний зі зміною свідомості суб’єктів економічних відносин, підприємницької діяльності, з відродженням та формуванням морально спрямованого господарювання, етичного, соціально відповідального бізнесу, що неможливо без відповідних змін в освітньому просторі.

Вивчення етичних основ господарювання (підприємницької діяльності) у вищих навчальних закладах ставить за мету підвищення якості етичної свідомості професіоналів бізнесу і менеджменту, засвоєння ними основних ціннісних орієнтацій і етичних стандартів бізнесу, оволодіння інструментарієм для аналізу і ухвалення етичних рішень в конкретних ситуаціях ділового життя.

Вивчення етики бізнесу спрямоване на те, щоб сформувати у майбутніх підприємців, управлінців, фахівців з економіки та підприємництва розуміння економіки та підприємницької діяльності як морально, соціально відповідальних сфер діяльності людини; ознайомити слухачів з найбільш відомими напрямами та концепціями, що сформувались в етиці бізнесу, у т.ч. концепцією соціальної відповідальності, а також з досвідом соціально відповідального бізнесу та проблематикою формування такого бізнесу в Україні; ознайомити з досвідом вітчизняної (православної) моделі підприємницької діяльності та можливостями її втілення у сучасному просторі господарювання.

Навчальний посібник підготовлений до публікації авторським колективом Української державної академії залізничного транспорту у такому складі: д.е.н., проф. В.Л. Дикань, к.е.н., доц. В.В. Компанієць, к.е.н., доц. О.М. Полякова.

1. Мораль і моральність. Моральний закон

1.1. Визначення моралі і моральності (науковий підхід)

Кожний вчений для обґрунтовування певної теорії, так чи інакше, виходить з певного світогляду, основу якого складає віра або релігія. Власне, наука не є світоглядною системою, такими є лише філософія і релігія.

Нагадаємо, що світогляд – це сукупність поглядів на основні питання буття в цілому і людини зокрема (сутність буття, значення життя, розуміння добра і зла, існування Бога, душі, вічності). Світогляд завжди представлений або у вигляді релігії, або філософії (і релігія, і філософія прагнуть того, щоб дати цілісну картину світу, цілісну систему орієнтації особистості).

Релігія (віра) задає людині і суспільству цінності, норми, ідеали, причому вона задає їх як абсолютні, ті, які не піддаються критиці і повинні бути сприйнятими безумовно. Саме тому вона є тим ядром, на основі якого формується моральність і суспільна мораль, культура і право, формуються цивілізації, утворюються особливі типи економічних систем.

Окрема людина, певна частина суспільства може не сприймати релігійний світогляд, але прагнення до пошуку сенсу буття і віра властиві природі людини. Тоді людина (суспільство) вибирають іншу форму світогляду, яка також базується вже не на релігії, а на вірі. В систему вірувань людини входить атеїстичний, матеріалістичний, агностичний світогляд. Також світогляд може бути представлений у вигляді певних філософських систем.

Перед тим, як розглянути безпосередньо питання етики бізнесу або підприємництва, нам необхідно звернутись до таких базових категорій, як етика, мораль та моральність (рос. нравственность), оскільки від правильного розуміння їх змісту та різних підходів до визначення цих категорій, а також питання походження моралі залежить і розуміння та підходи до визначення етики бізнесу, її змісту та функцій.

Спершу зазначимо, що етику визначають як науку про мораль, або наукову дисципліну, яка вивчає соціальну мораль [58, с. 35].

Визначень понять “мораль” і “моральність” існує досить багато, причому самі вчені вважають, що дати визначення цим поняттям достатньо складно. Сенсу приводити всі немає. Проте має сенс виділити два принципово різних підходи до визначення змісту цих понять, а також в поясненні природи виникнення моральності і моралі.

Перший підхід – світський, прийнятий в сучасній етиці, він переважно відображає матеріалістичний світогляд. Другий – теологічний.

Отже, ми звернемось до визначення моралі та моральності, які панують у сучасній науковій думці і філософії.

Як приклади першого підходу наведемо наступні визначення моралі (моральності).

В радянському енциклопедичному словнику, який вважався одним із зразків наукової думки радянського періоду, дано таке визначення моралі:

мораль (від лат. moralis — моральний), моральність - особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин (моральні відносини); один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. На відміну від простого звичаю або традиції моральні норми одержують ідейне обґрунтовування у вигляді ідеалів добра і зла, належного, справедливості і т.п. На відміну від права виконання вимог моралі санкціонується лише формами духовної дії (суспільної оцінки, схвалення або засудження). Разом із загальнолюдськими елементами мораль включає історично скороминущі і класові норми, принципи, ідеали. Мораль вивчається спеціальною філософською дисципліною — етикою [74].

В цьому визначенні, по-перше, акцент робиться на моралі (моральності) як суспільному інституті (джерело моральних норм і цінностей – суспільство і конкретні класи), а по-друге, на ідейному обгрунтовуванні ідеалів, підкреслюється класовий характер моралі; до форм духовної дії відноситься тільки думка суспільства (це і зрозуміло, оскільки дане визначення відображає соціалістичну ідеологію і етику марксизму-ленінізму). Тут моральність і мораль тотожні.

Можна навести і більш коротке визначення моралі. Мораль — це соціальний інститут, що складається з системи стандартів, таких, що визнані і поділяються членами культурної спільності [58, с.8]. У цьому визначенні важливим є його соціокультурний характер, тобто визнання того, що у різних культурах (цивілізаціях) можуть існувати різні моральні норми.

Одним з найвдаліших визначень моралі є те, яке дає Матвєєв П.Є., його можна віднести як до індивідуального, так і до суспільного рівня: «Мораль - це сукупність цінностей добра і зла, а також відповідних їм форм свідомості, відносин, дій» [46]. Важливо, що у визначенні підкреслюється залежність свідомості людини, її ставлення до світу, її поведінки від цінностей, зрештою від того, що у своєму ціннісному світі людина або суспільство відносить до добра, а що – до зла. Це широке визначення, воно відображає сутність моралі як сукупності цінностей добра і зла, але з нього виходить, що моралей може бути багато. До добра і зла різні люди, різні суспільства можуть відносити і відносять зовсім не однакові, навіть протилежні категорії. Таким чином, категорія «мораль» відображатиме реальний стан уявлень суспільства (людини) про добро і зло.

Тоді що ж відбиває ідеал? Тут нам і необхідно звернутися до категорії "моральність". Згідно з тлумачним словником російської мови під редакцією Ожегова С.І. і Шведова Н.Ю., «моральність -це внутрішні, духовні якості, якими керується людина; етичні норми, правила поведінки, що визначаються цими якостями» [54]. В цьому визначенні моральність зводиться до духовних якостей людини (тобто розглядається особистісний рівень), а також до норм і принципів поведінки, тобто до певної форми свідомості. Це визначення дуже близько до теологічного, оскільки акцент робиться на духовних якостях людини як джерелах її поведінки. Проте воно не відображує, що конкретно виражають ці духовні якості (ставлення до чого або до кого), і не виділяє, на відміну від визначення Матвєєва П.Є., ціннісну основу моральності в дихотомії добро – зло.