2. Калькуляція собівартості виробів а і б до та після впровадження заходів

В цьому розділі результати, отримані у першому розділі, заносяться в таблиці калькуляції собівартості окремо по виробу А та Б. Форма калькуляції наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Калькуляція по виробу – до та після впровадження заходів, грн.

Найменування статей калькуляції	Сума
	до впровадження заходів	після впровадження заходів
1 Виробнича собівартість:
- сировина і матеріали	207,85 175,84	181,11 169,58
- покупні напівфабрикати та комплектуючі	94,5 48	94,5 48
- паливо і енергія на технологічні цілі	19,2 14,8	16,13 12,43
- зворотні відходи (вираховуються)	9,13 8,13	6,75 6,01
- основна заробітна плата робітників	61,12 60,63	55,01 54,10
- додаткова заробітна плата	14,6 14,5	13,20 12,98
- відрахування на соціальне страхування	29,90 29,67	26,94 26,49
- витрати на управління виробництвом
- витрати на утримання та експлуатацію обладнання	302,5 190,95	265,75 174,33
- витрати на спеціальні інструменти та пристрої цільового призначення	9 4,5	9,29 4,79
- транспортно – заготівельні витрати	45,35 33,57	40,07 30,74
- амортизація основних виробничих засобів	68,88 68,33	61,99 60,97
- витрати, пов’язані з удосконаленням технологій і організації виробництва		28,61 28,13
- витрати на утримання виробничих приміщень
- інші загальновиробничі витрати	94,12 93,34	89,66 88,18
Всього по 1 розділу	956,15 742,26	889,01 716,73
2 Адміністративні витрати, тис. грн	62,28 61,78	59,14 58,16
3 Витрати на збут, 1,86%	18,94 14,95	17,49 14,24
4 Інші операційні витрати
Всього повна собівартість	1037,37 818,99	965,64 789,13

Після впровадження заходів виробництва собівартість повна та виробнича знизились за рахунок зменшення витрат на матеріали, паливо і енергію, норм штучного та машинного часу на один виріб, хоч і були підвищені витрати на спец. інструмент, вартості основних виробничих фондів, річного обсягу випуску виробів, затрати на утримання і експлуатацію обладнання.

У абсолютному відношенні зміни складають:

1037,37/972,13=1,06 – зменшилися витрати виробів А(на 6,7%)

818,99/789,13=1,03 – виробів Б (на 3,7 %)

3. Визначення оптової ціни виробів, прибутку з одиниці виробу і з річного обсягу виробництва товарної продукції до та після впровадження заходів

3.1 Оптова ціна підприємства – це ціна, яка включає собівартість та прибуток. За цією ціною підприємство відпускає свою продукцію згідно з укладеною угодою. Оптова ціна одиниці виробу визначається як

, (3.1)

де – повна собівартість одиниці і-го виробу, грн;

Нр – норматив рентабельності, %;

Пі – прибуток з одиниці виробу, грн.

До впровадження:

Ці1=1037,37*(10+100)/100 =1141,1 грн;

Ці2=818,99*(10+100)/100 = 900,89 грн.

Оптова ціна після впровадження заходів залишається незмінною.

3.2 Прибуток є найважливішим якісним показником роботи підприємства та ефективного використання його виробничих фондів. Прибуток від одиниці виробу визначається як різниця між ціною виробу і його повною собівартістю, прибуток від реалізації продукції дорівнює різниці між виторгом і собівартістю всього обсягу реалізованої продукції.

Зростання прибутку залежить від зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення її якості, ефективності роботи підприємства та інших факторів. Прибуток з одиниці виробу:

• до впровадження заходів

, (3.2)

Пі 1= 1141,1-1037,37 =103,73 грн.

Пі 2= 900,89-818,99 = 81,9 грн.

• після впровадження заходів

Пі1’=1141,1-965,64 = 175,46 грн.

Пі2’=900,89-789,13 = 111,76 грн.

3.3 Прибуток від річного обсягу виробництва

, (3.3)

де Пі – прибуток від одиниці виробу, грн.

Vі – річний обсяг виробництва і-го виробу, грн.;

n – кількість найменувань виробів.

До впровадження

Пріч=103,73*12000+81,9*16000=1244760,0+1310400,0 = 2555160,0 грн.;

Після впровадження:

Пріч=175,46*12990+111,76*16640=2279225,4+1859686,4=4138911,8 грн.

За такою формулою визначається прибуток, який підприємство могло б отримати за умов реалізації усього обсягу виробничої продукції. Але у реальному житті ця ідеальна ситуація – досить рідке явище.

В даному ж курсовому проекті для спрощення розрахунків прийнято, що обсяг реалізації дорівнює обсягу товарної продукції.

Розрахунки виконати у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Собівартість, ціна і прибуток

Показник	До впровадження заходів			Після впровадження заходів
	А	Б	А		Б
1 Повна собівартість, грн.	1037,37	818,99	965,64		789,13
2 Оптова ціна, грн.	1141,1	900,89	1141,1		900,89
3 Прибуток, грн.	103,73	81,9	175,46		111,76
4 Річний обсяг виробництва, од.	12000	16000	12990		16640
5 Прибуток від річного обсягу виробництва, тис. грн.	1244760	1310400	2279225,4		1859686,4

Після впровадження заходів прибуток з одиниці виробу виріс:

На товар А на 71,73 грн.

На товар Б на 29,86 грн.

Прибуток виріс, тому що за рахунок проведених впроваджень була зменшена повна собівартість виробів, а оптова ціна осталась тією ж самою.

Річний обсяг виробництва виріс на 8,25% та 4%(виробів А і Б відповідно). За цей рахунок виріс і прибуток від річного виробництва на 950,1 тис. грн. та 549,2 тис. грн. (виробів А і Б відповідно) . Якщо обсяги виробництва будуть зростати, то і прибуток стане більшим.

4. Розрахунки вартості річного обсягу випуску товарної продукції, витрат на 1 гривню товарної продукції, фондовіддачі та фондоозброєності, чисельності основних робітників та річного фонду заробітної плати, середньомісячної заробітної плати основних робітників до та після впровадження заходів

4.1 Вартість річного обсягу випуску товарної продукції:

, (4.1)

де – ціна одиниці і-го виробу, грн;

–річний обсяг випуску і-го виробу у натуральному вираженні, од;

n – кількість найменувань виробів, що випускаються.

До впровадження:

QрічТП = 1141,1 * 12000 + 900,89 * 16000 = 13693200,0 + 14414240,0 = = 28107440,0 грн.

Після впровадження:

QрічТП = 1141,1 * 12990 + 900,89 * 16640 = 14822889,0 + 14990809,6 = = 29813698,6 грн.

4.2 Витрати на 1 грн. товарної продукції (В 1грн) – це універсальний показник, який показує, скільки витрат зазнає і скільки прибутку має підприємство на (з) 1 грн., вкладену у виробництво товарної продукції. Позитивним є зниження величини цього показника. Це відбувається, коли обсяг товарної продукції зростає швидше за собівартість випуску, або навпаки – собівартість знижується швидше, ніж ціни на продукцію. Якщо показник більше одиниці – підприємство отримує збитки.

, (4.2)

До впровадження:

В 1грн.= 25552280/28107440,0 =0,90 <1;

Після впровадження:

В 1грн.= 25759091,9/29813698,6=0,86 <1;

Обсяг товарної продукції зростає швидше за собівартість випуску, підприємство отримує прибуток.

де – річна повна собівартість усіх виробів, що випускаються, грн;

–вартість річного обсягу випуску товарної продукції, грн.;

, (4.3)

де ‑ повна собівартість одиниці і-го виробу, грн.;

–річний обсяг випуску і-го виробу, од.

До впровадження:

Сп.річ. = 1037,37 *12000 + 818,99 * 16000 = 12448440 + 13103840 = =25552280,0 грн.

Після впровадження:

Сп.річ= 965,64 * 12990 + 789,13 * 16640 = 12543663,6 + 13131123,2 = =25674786,8 грн.

4.3 Фондовіддача показує, скільки гривень товарної продукції знято з 1 грн. основних виробничих фондів, і розраховується як

, (4.4)

До впровадження:

28107440,0 /12800000 = 2,20 грн.

Після впровадження:

29813698,6/13660000 = 2,18 грн.

де – вартість річного обсягу випуску товарної продукції, грн.;

–середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Зменшення фондовіддачі свідчить про зменшення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

4.4 Чисельність основних робітників розраховується за формулою

, (4.5)

До впровадження:

Чосн = (6,4 * 12000 + 5,6 * 16000) / 1860 = (76800 + 89600) / 1860 = =89,46 = 90 чол.

Після впровадження:

Чосн = (5,76 * 12990 + 5,04 * 16640) / 1860 = (74822,4 + 83865,6) / 1860= = 85 чол.

де – норма штучного часу на виготовлення і-го виробу, люд.год;

–річний обсяг випуску продукції і-го виду, од.;

–річний ефективний фонд часу одного працівника, год.

Підприємству вигідно скорочення чисельності робітників при освоєнні усього запланованого обсягу випуску продукції.

4.5 Річний фонд заробітної плати робітників

, (4.6)

де – витрати на оплату праці по і-му виробу (основна та допоміжна заробітна плата), грн.;

–річний обсяг випуску продукції і-го виду, од.;

n – кількість найменувань виробів, що випускаються.

До впроваджень:

ФОП=75,72*12000+75,13*16000= 908640+1202080= 2110720,0 грн.

Після впровадження:

ФОП=68,21*12990+67,08*16640=886047,9+1116211,2=2002259,1 грн.

Річний фонд заробітної плати основних робітників:

, (4.7)

де – основна заробітна плата по і-му виробу, грн;

–річний обсяг випуску і-го виробу, од.;

–кількість найменувань виробів, що випускається.

До впровадження:

ФОПосн.=61,12*12000+60,63*16000 = 733440+970080=1703520 грн.

Після впровадження:

ФОПосн.=55,01*12990+54,1*16640 = 714579,9+900224=1614803,9 грн.

4.6 Середньомісячна заробітна плата основних робітників

(4.8)

де – річний фонд заробітної плати основних робітників, грн;

‑чисельність основних робітників, люд.

До впровадження:

ЗПосн= 1703520/90*12 =1577,3 грн;

Після впровадження:

ЗПосн= 1614803,9/85*12 = 1583,14 грн.

4.7 Фондоозброєність основних робітників:

(4.9)

де – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн;

–чисельність основних робітників, люд.

До впровадження:

Фозбр. =12800000/90=142222,22 грн.

Після впроваджень:

Фозбр. =13660000/85=160705,88 грн.

Вартість річного обсягу товарної продукції змінилась внаслідок того, що об’єм випуску продукції став більше після впроваджень заходів. (Річний обсяг виробів збільшився на 8,25% та 4%). Ця зміна є позитивною для підприємства, так як від цього зростає прибуток.

Після впровадження, обсяг товарної продукції зріс швидше за собівартість випуску, тому показник витрат на 1 грн. товарної продукції став ще меншим за одиницю, що є позитивною зміною для виробництва.

Фондовіддача зменшилась на незначну суму – 0,08 грн., так як вартість річного обсягу випуску товарної продукції збільшилась на менш значну суму, а ніж середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, яка зросла на 860,0 тис. грн. Фондоозброєність основних робітників зросла на 13%. Ці показники можна покращити, якщо збільшувати об’єм випуску товару.

Фонд оплати праці робітників та основних робітників зменшився за рахунок зменшення норм штучного часу, а середньомісячна заробітна плата основних робітників зросла, хоч і не на значну суму. Ці зміни є позитивними, тому що, чим менше фонд оплати праці, тим менше і відрахувань, а більша зарплатня для основних робітників завжди є стимулом для покращення якості праці.

Фонди оплати праці робітників та основних робітників в різниці склали: до змін-ФОП/ФОПосн = 1,23,після змін -1,23.