УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

ГУМАНІТАРНИЙ ЦЕНТР

КАФЕДРА „ІСТОРІЯ ТА УКРАЇНОЗНАВСТВО”

Г.Ф.АРБУЗОВ

Практикум з ділової риторики

Частина І

2004В умторикаїнознавствоія

Харків 2004

Арбузов Г.Ф. Практикум з ділової риторики. Ч.І – Харків,

УкрДАЗТ, 2004. – 38 с.

Матеріали практикуму відповідають робочій програмі навчальної дисципліни „Ділова риторика”, призначені для студентів академії денної форми навчання.

„Практикум з ділової риторики” розглянуто і рекомендовано до друку на засіданні кафедри „Історія та українознавство” 29 червня 2004р., протокол №11. .

Рецензент

к. іст. н., доцент В.М.Щербак (ХНЕУ)

Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить.

Наполеон І

Слово „практикум” у перекладі з грецької означає „діяльний”. Ним позначають спеціальне методичне видання, а також вид навчальних занять, метою яких є практичне засвоєння основних положень дисципліни.

Практикум з ділової риторики призначений для проведення практичних занять зі студентами, а також для організації їх самостійної роботи над змістом цього курсу.

Засвоєння теоретичного матеріалу практикуму, виконання вправ і завдань формує такий комплекс комунікативних знань, вмінь і навичок, які дозволяють студентам у майбутньому:

• використовувати раціональну технологію підготовки до різноманітних форм ділової комунікації;

• оперувати вербальними та невербальними засобами переконуючого впливу;

• застосовувати риторичні засоби, які забезпечують дієвість та результативність публічного виступу, ділової бесіди тощо.

• розвивати навички ефективних публічних виступів;

• удосконалювати культуру ділового мовлення.

Матеріали практикуму розподілені на 7 розділів:

1. Вибір теми, формування концепції промови.

2. Створення стратегії промови.

3. Розробка тактики промови.

4. Вибір мовленнєвих засобів спілкування.

5. Виконання промови.

6. Відповіді на запитання.

7. Контрольно-аналітична діяльність оратора. Як працювати з матеріалами практикуму?

Кожний розділ вміщує певну кількість завдань з вказівками щодо їх виконання. Робота студента з вивчення кожного розділу повинна пройти такі етапи:

• попереднє вивчення навчальної інформації;

• опрацювання завдань;

• застосування певних правил, прийомів, порад, викладених у розділі, до підготовки промови (чи її певної частини ), яка обрана студентом;

• виконання вправ, проведення репетицій виступу;

• самоаналіз зробленого.

1. Вибір теми, формування концепції промови

   1. Визначення теми промови.

Завдання 1. Ознайомтеся з вимогами до вибору теми промови.

Визначення теми промови зазвичай передбачає:

1. Виявлення проблеми, яку слід висвітлити в промові. Проблема – це положення, зміст якого відображає практичне чи теоретичне завдання, яке слід проаналізувати, дослідити, вирішити. Пошук проблеми супроводжується постановкою питань, які оратор ставить собі: а) що саме буде цікавим для слухачів? б) що буде цікавим для оратора та буде відповідати його можливостям? На пересіченні цих ліній та в межах ситуації буде знаходитись предмет майбутньої промови.

2. Визначення предмету публічного виступу, тобто конкретного фрагменту проблеми, який підлягає обговоренню. Слід обов’язково перевірити, чи не поставлене завдання надто широко.