2.8 Побудова схеми розбивки стрілочного переводу

Схема розбивки креслиться на міліметрівці в масштабі 1:50.

Схема накреслюється на основі отриманих розрахунком величин.При побудові схеми на креслення наносять вісь прямої колії переводу, відзначають на ній центр переводу і від нього відкладають осьові розміри,після чого визначають положення математичного центра хрестовини.

Після цього накреслюють стрілочний перевід і розмічають на ньому стики.На кресленні вказують всі розміри,які були розраховані,а також стики з’єднувальних колій і довжину всіх рейок,з яких складається перевід.

З Розроблення організації основних робіт при модернізації колії

При виконаннi модернiзацi та капiтального ремонту колії роботи подiляються на пiдготовчi, основнi та опоряджувальнi.

В сучасних умовах, в залежпостi вiд тривалостi перелiку машин, якi застосовуються (в основному щебенеочисні—БМС, ЩОМ, КМ-80 та iн.), використовуються рiзноманiтнi технологiї.При цьому у всiх технологiчних процесах в основних роботах виконусться розбирання iснуючої рсйкопшальної решiтки.

При використаннi в технологічному процссi машин ля глибокого очищення щебеня зважаючи на невисоку (в порiвняннi з темпом замiни рейкошпальної решітки,продуктивнiсть, основнi роботи виконуються в два етапи:

-на першому етапi замінюється рсйкошпальна рсшiтка;

-на другому етапi, по заново укладенiй решітцi, в окремi “вiкна” виконується очищення баласту.

В цьому роздiлi курсової роботи розглядаються тiльки елементи органiзацiї виконання основних робiт по замiнi рейкошпальної решiтки, при цьому необхiдно визначити:

а) фронт робiт у “вiкно”;

б) необхiдну тривалiсть “вiкна”.

3.1 Перелік і послідовність робіт, які виконуються при капітальному ремонті колії. Види важких колійних машин

При виконанні основних робіт у “вікно” по капітальному ремонту колії застосовується поточний спосіб організації робіт, при якому бригади монтерів колії поділяються на групи по кількості операцій. При цьому способі робіт операції виконуються на всьому фронті робіт. Швидкість виконання основних робіт та загальна їх тривалість (необхідна тривалість “вікна”) залежить від швидкості виконання роботи, яка визначає зміст цього виду ремонту і називається ведучою. При капітальному ремонті такою роботою є укладання нової рейкошпальної решітки.

Для виконання основних робіт з капітального ремонту колії застосовується такий комплекс важких машин:

1. для розбирання та укладання колії – колієукладальний кран УК-25/9 або УК-25/18 – довжина ланок, що знімаються або укладаються – 25м, технічна норма часу на зняття або укладання ланки – 1,9 хв;

2. для очищення щебеню – баластоочищувальна машина ЩОМ – працює у темпі укладального поїзда, коли знята колійна решітка;

3. для вивантаження щебеню та його дозування (розрівнювання рівним шаром потрібної товщини по усій ширині баластної призми) – хопер-дозаторний состав – середня робоча швидкість - 4 км/год;

4. для виправлення колії з суцільним підбиттям шпал – машина ВПО-3000 – робоча швидкість – 2 км/год.

При використанні для очищення баласту машини ЩОМ, послідовність операцій буде такою. Після оформлення закриття перегону і прибуття першого робочого поїзда до місця виконання робіт починається перша операція – розболчування стиків. Потім починає роботу колієрозбиральний поїзд, за ним, після заїзду на колію та приведення машини в робочий стан починає роботу машина ЩОМ. За цією машиною починає роботу колієукладальний поїзд. Після цього виконується зболчування стиків, вивантаження щебеню з хопер-дозатора та виправлення колії машиною ВПО-3000.

Після закінчення роботи машини ВПО-3000 і відправлення останнього робочого поїзда до станції, перегін відкривається для руху поїздів.

3.2 Визначення необхідної тривалості“вікна”та фронту робіт

Необхідну тривалість “вікна” для виконання основних робіт з капітального ремонту колії визначають згідно формули

t_н=t_р+t_у+t_з, (3.1)

де t_р – час на розгортання робіт перед укладанням колії;

t_у – час на укладання на дільниці l_ф ланок нової рейкошпальної решітки;

t_з – час на згортання робіт (приведення колії до стану, який забезпечує рух поїздів з встановленою швидкістю та відкриття перегону.

Час на розгортання складається з витрат часу на :

- оформлення закриття перегону, пробіг першого господарського поїзда до місця робіт, знаття напруги з контактної мережі;

- розбирання перших двох ланок;

- заїзд на колію та розгортання роботи комплексу по розташуванню та розрівнюванню баласту.

Час на розгортання приймається за таблицею(вихідні дані).

Час на укладання колії визначається за формулою

(3.2)

де  - коефіцієнт непродуктивних витрат часу, =1,1;

l_л – довжина ланки, l_л=12,5 м;

m – технічна норма часу на укладання однієї ланки, m=1,9 хв;

l_ф –фронт робіт у “вікно”, м, визначається з виразу

l_ф = l_д · n, (3.3)

де n – період надання “вікон”;

l_д - добова продуктивність КМС у метрах, визначається з виразу

(3.4)

де Q – задана програма ремонту, Q=55 км;

Т – термін виконання програми, Т=145 днів

l_ф=421∙3=1263м

Час на приведення колії в належний стан t₃,визначається з формули

t₃= t_у.р + t_о + t_в , (3.5)

де t_у.р - витрати часу на укладання рубок для з’єднання відремонтованої та старої частини колії, t_у.р приймається рівним 5 хв;

t_о – витрати часу на осаджування першої частини укладального поїзда та зболчування стиків на ділянці згортання приймаємо рівним 5 хв;

t_в – витрати часу на виправлення колії та вивантаження щебеню на кінцевій ділянці фронту робіт, хв.

Так як виправлення колії машиною ВПО-3000 і вивантаження щебеню виконується приблизно в одному темпі, а фронт вивантаження щебеню менше, ніж фронт виправлення колії, то враховується тільки час на виправлення

t_в =l_в∙m_в∙k_n (3.6)

де m_в - норма машинного часу на виправлення колії, m_в = 0,022 хв/м;

k_n - коефіцієнт врахування додаткових витрат часу, k_n = 1,25;

l_в - довжина ділянки, де на заключному етапі технологічного процесу треба виконати виправлення та рихтування колії з максимальною продуктивністю, м

l_в = l_у.п. + l_б.п. + l_в.п. +125 +25, (3.7)

де 125 – довжина ділянки, яку займає група зі зболчування стиків та грубого рихтування колії з урахуванням інтервалу безпеки, м;

25 – інтервал безпеки між хопер-дозаторним составом та машиною ВПО-3000,м;

l_у.п - довжина укладального поїзда, м;

l_б.п. - довжина хопер-дозаторного состава, м.

Укладальний поїзд складається з локомотива, укладального крана і платформ, завантажених пакетами ланок рейкошпальної решітки.

Довжину укладального поїзда, l_у.п , визначають за формулою

l_у.п = l_у.к +(K·n_пак +2)· l_пл+ l_лок , (3.8)

де l_у.к - довжина платформи укладального крана l_у.к = 20 м;

n_пак - кількість пакетів ланок;

K – кількість платформ для одного пакета ланок, при l_л=25м К=2;

2 - кількість моторних платформ укладального поїзда;

l_пл - довжина платформи, l_пл = 15м;

l_лок - довжина локомотива, l_лок = 30м .

Пакет – це визначена кількість ланок рейкошпальної решітки, яка навантажена на зчеп з двох платформ при l_л=25м.

Кількість пакетів ланок, яка повинна бути навантажена на платформи , складає

(3.9)

де n_л – кількість ланок у пакеті, при залізобетонних шпалах n_л=5

l_у.п =20+(2·10+2)·15+30=380 м

Довжина хопер-дозаторного состава визначається за формулою

l_б.п.=l_лок+l_т.в.+n_хд∙l_хд, (3.10)

де l_лок – довжина локомотива, l_лок=30 м;

l_т.в. – довжина вагона для відпочинку бригади, яка обслуговує состав, l_т.в.=20 м;

n_хд – потрібна кількість хопер-дозаторів у составі;

l_хд – довжина одного хопер-хозатора, l_хд=10 м.

При виконанні основних робіт з капітального ремонту на 1 км вивантажується 200 м³ щебеню. Тоді

(3.11)

де q_хд – ємність одного хопер-дозатора, q_хд=36 м³

l_б.п.=30+20+7∙10=120 м

l_в=380+120+100+125+25=750м

t_в =750·0,022·1,25=21хв

t_з =5+5+21=31хв

Провівши всі необхідні розрахунки визначаємо необхідну тривалість “вікна”:

t_н=41+106+31=178хв =2 год 58 хв

За результатами виконаних розрахунків будуємо графік виконання основних робіт у “вікно”.