Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Анализ себест.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
10.04.2015
Размер:
494.59 Кб
Скачать

Тема 6 Методика виявлення та підрахування господарських резервів

  1. Сутність, джерела господарських резервів, їх класифікація

  2. Принципи пошуку та розрахунку господарських резервів

  3. Методика розрахунку та обґрунтування величини господарських резервів

  1. Сутність, джерела господарських резервів, їх класифікація

Одна з основних задач, а також один з етапів комплексного економічного аналізу діяльності підприємства за будь-яким розділом аналізу – це пошук та розрахунок резервів збільшення обсягу виробництва, чи зниження собівартості, підвищення фондовіддачі, продуктивності праці і т.п., тобто взагалі – пошук резервів зростання ефективності виробництва.

Господарські резерви– це можливості подальшого розвитку виробництва відносно досягнутого рівня на базі використання досягнень НТП.

Основне джерело виникнення резервів– це економія робочого часу, а також більш повне використання усіх резервів виробництва (матеріальних, трудових, інтелектуальних), тобто економічного потенціалу виробництва.

Засіб для цього– використання досягнень НТП та удосконалення організації праці та виробництва.

Мета впровадження резервів– отримання більшого обсягу високоякісної продукції при менших витратах.

З метою найбільш повного виявлення та використання усі господарські резерви класифікують за різними ознаками (рисунок ).

Зупинимось більш докладно на деяких групах резервів.

Невикористані резерви– це втрачені можливості підвищення ефективності

виробництва відносно плану або передового досвіду інших підприємств, досягнень науки і техніки.

Поточні резерви– це можливості покращення результатів господарської діяльності, які можуть бути реалізовані протягом найближчого часу (місяць, квартал, рік).

Перспективні резерви– розраховані, як правило. на тривалий час. Їх використання пов’язане з впровадженням досягнень НТП, реструктуризацією виробництва, а отож, і великими капіталовкладеннями.

Дуже важливо для аналізу виявлення екстенсивних та інтенсивних резервів. До екстенсивних відносять резерви, які пов’язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів. Інтенсивні резерви пов’язані з найбільш повним та раціональним використанням існуючого виробничого потенціалу. Класифікація факторів та резервів екстенсивного та інтенсивного розвитку виробництва наведена на рисунку .

Важливою для аналізу собівартості є класифікація резервів відповідно до рівня затратомісткості їх освоєння. Перша група резервів – це резерви, освоєння яких зовсім не потребує додаткових витрат або потребує мінімальних додаткових витрат. Ці резерви пов’язані з кращим використанням ресурсів, усуненням втрат ресурсів.

0Друга група резервів – резерви, освоєння яких потребує значних додаткових витрат. Вони пов’язані з впровадженням досягнень НТП, передового досвіду, але без проведення значної реконструкції виробництва.

Третя група резервів – це резерви, освоєння яких потребує дуже великих додаткових витрат. Їх впровадження пов’язане з технічним переозброєнням та реконструкцією виробництва на базі досягнень НТП.

2 Принципи пошуку та розрахунку господарських резервів

Виконуючи пошук резервів, необхідно виходити з наступних принципів:

1 Пошук резервів повинен мати науковий характер.

  1. Пошук резервів повинен бути комплексним і системним.

Комплексний підхід – це виявлення резервів за усіма напрямами господарської діяльності з відповідним узагальненням їх. Урахування при виявленні резервів взаємозв’язків між явищами, які досліджуються – це системний підхід.

  1. Недопущення подвійного урахування резервів, що слідує з попереднього принципу.

  2. Забезпечення комплектності резервів – тобто збалансованості резервів за трьома основними моментами праці (засоби праці, предмети праці, трудові ресурси). Найбільший резерв, який виявлений за одним з ресурсів, неможливо реалізувати, якщо не вистачає резервів за іншими ресурсами. Наприклад, виявили, що є додатковий резерв у роботі обладнання, який дорівнює 20 машино-годин у місяць, а резерв робочого часу за місяць складає тільки 12 людини-годин. Тому додаткове використання обладнання з урахуванням використання резерву робочого часу дорівнюватиме 12 машино-годин. А для використання інших 8 резервних машино-годин необхідно буде залучати додаткового працівника, що може бути зовсім не вигідно.

  3. Резерви повинні бути економічно обґрунтованими, тобто при їх підрахуванні необхідно враховувати реальні можливості підприємства, а розрахункова величина резервів повинна бути підкріплена відповідними заходами.

  4. Пошук резервів повинен мати оперативний характер.

  5. Пошук резервів повинен мати плановий та систематичний характер.

  6. У процесі пошуку резервів повинні приймати участь як можна більша кількість, а можливо й усі працівники підприємства.