
- •Тема 7 Аналіз собівартості продукції та витрат діяльності підприємства
- •1 Завдання, об’єкти, інформаційні джерела аналізу Завдання аналізу
- •Об’єкти аналізу
- •Особливості аналізу
- •2 Класифікація витрат
- •3 Етапи аналізу
- •Аналіз витрат діяльності та операційних витрат
- •Факторний аналіз собівартості товарного випуску
- •Таблиця 7.3 – Аналіз собівартості товарного випуску у частині змінних витрат
- •Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції
- •Аналіз собівартості важливіших виробів
- •Аналіз прямих витрат
- •9 Аналіз непрямих витрат
- •10 Аналіз резервів зниження собівартості та витрат діяльності
- •Тема 6 Методика виявлення та підрахування господарських резервів
- •Сутність, джерела господарських резервів, їх класифікація
- •2 Принципи пошуку та розрахунку господарських резервів
- •3 Методика розрахунку та обґрунтування величини господарських резервів
10 Аналіз резервів зниження собівартості та витрат діяльності
Існують два основних джерела зниження повної собівартості одиниці виробу: 1-й – це збільшення обсягу виробництва, за рахунок якого відбувається зниження постійних витрат, які приходяться на одиницю продукції; та 2-й – це скорочення саме витрат на виробництво продукції за усіма статтями витрат. Досягнення як першого, так і другого потребує проведення відповідних організаційно-технічних заходів, таких як заміна обладнання, технології виробництва, підвищення кваліфікації виробників та ін. Для того, щоб визначити більш детальніше усі заходи по зниженню собівартості, необхідно скористатись класифікацією господарських резервів та резервами екстенсивного та інтенсивного розвитку виробництва, мова про які йшла у темі № .
Резерви збільшення обсягу виробництва продукції виявляють у процесі аналізу обсягу виробництва та реалізації. А при розрахунках резервів зниження собівартості за рахунок збільшення обсягу враховують розподіл витрат на залежна та незалежні від обсягу виробництва.
Резерви зниження витрат за статтями калькуляції виявляють для кожного організаційно-технічного заходу. Усі ці заходи повинні знижувати витрати ресурсів на виріб (матеріало-, фондо-, трудомісткість).
Для того, щоб підрахувати резерви зниження собівартості випуску за рахунок організаційно-технічних заходів, порівнюють ресурсомісткість виробу до та після проведення заходу з урахуванням запланованого (можливого) обсягу виробництва та запланованої вартості цих ресурсів.
Резерви економії по оплаті праці (Р ЗП):
Р
ЗП
(7.20)
де
- трудомісткість виготовлення виробу
після та до проведення відповідних
організаційно-технічних заходів;
- плановий рівень заробітної
плати на одиницю продукції.
Економія буде також спостерігатись і по статті відрахування на соціальні заходи ( Р ЗПвідр)
Р ЗПвідр = Нвідр * Р ЗП,
де Нвідр – норматив відрахування на соціальні заходи.
Аналогічно визначається резерв зниження матеріальних витрат у зв’язку з проведенням організаційно-технічних заходів (Р МВ):
Р
МВ
(7.21)
де
- матеріаломісткість виробу після та
до проведення відповідних заходів,
- ціна матеріальних ресурсів
за планом.
Резерви економії непрямих витрат виявляються на основі їх факторного аналізу за кожною статтею витрат за рахунок скорочення непродуктивних витрат робочого часу, витрат від зіпсуття матеріалів та готової продукції, розумного скорочення апарату управління, поштово-телеграфних, канцелярських витрат та ін.
Загальна величина резерву зниження собівартості продукції (Р С) за рахунок скорочення витрат та зростання обсягу як результату здійснення організаційно-технічних заходів визначається:
Р
С
,
( )
де см, сф – собівартість одиниці виробу після та до проведення відповідних заходів;
С м, С ф – собівартість товарного випуску виробів після та до проведення відповідних заходів.
Причому,
собівартість випуску після впровадження
заходів визначається з урахуванням
додаткових витрат, пов’язаних із
збільшенням обсягу виробництва продукції
у частині змінних витрат, додаткових
витрат, пов’язаних з впровадженням
організаційно-технічних заходів у
частині постійних витрат
,
а також з урахуванням усіх резервів
зниження витрат, які були розраховані
за кожною статтею калькуляції(Р С):
С
м
= С
ф
+
С
зм V
+
Cпост
отз
– Р С
(7.22)
Наведемо розрахунковий приклад. Нехай у базовому періоді обсяг виробництва виробів складає V ф = 1200 шт., змінна собівартість виробу – сзмф = 400 грн., постійні витрати на випуск С пост – 300 тис. грн., трудомісткість виробництва виробу – ТЕ ф = 35 годин, плановий рівень заробітної плати на одиницю продукції – ЗП пл = 2,5 грн., норматив відрахувань на соціальні заходи – Н відр = 38 %, матеріаломісткість виробу МЕ ф = 5 кг, ціна матеріальних ресурсів за планом – Цмпл = 26 грн. На підприємстві планують здійснити заходи щодо зниження витрат та підвищення обсягу виробництва, завдяки яким можливо збільшити обсяг виробництва на 260 одиниць, знизити трудомісткість виробництва до ТЕ м = 27 годин, матеріаломісткість виробу до МЕ м = 4,5 кг, при цьому за рахунок впровадження заходів постійні витрати збільшаться на 8200 грн. Необхідно встановити резерв зниження собівартості виробу.
Р ЗП = (27 – 35) * 2,5 * 1460 = - 29,2 тис. грн.
Р ЗП відр = - 29,2 * 0,38 = -11,096 тис. грн.
Р МВ= (4,5 – 5) * 26 * 1460 = - 18,98 тис. грн.
Р С= - 24 + (- 9,12) + (- 15,6) = -59,276 тис. грн.
грн.
грн.
Р С= 570,496 – 650 = - 79,504 грн.
Отож, у результаті здійснення організаційно-технічних заходів собівартість виробу знизиться на 79,504 грн., або на 12,23 %.