Аналіз структури випуску і реалізації продукції

Продукція підприємства з метою аналізу може бути згрупована за наступними ознаками:

1. За видами виробів

2. За групами якості

3. За групами рентабельності

4. За ринками збуту (зовнішній і внутрішній ринок, ринок споживчих товарів і ринок промислових товарів)

5. По трудомісткості чи матеріалоємності продукції

Аналіз структури є необхідним, оскільки структура виробництва продукції та її зміна впливає на такі показники, як матеріальні витрати, собівартість, прибуток. Крім того, аналізуючи структуру, можливо визначити ринки та галузі, у яких працює підприємство.

3 Аналіз якості продукції

За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Аналіз якості ґрунтується на системі численних показників, серед яких виділяють узагальнюючі й індивідуальні, прямі та непрямі (табл. 5.4)

Аналіз якості виконується працівниками відділу технічного контролю, технічного відділу, спеціальними комісіями, які створені для проведення іспитів виробу. Аналізують якість продукції і зовнішні організації: відділ стандартизації та метрології, комітет із захисту прав споживачів.

Таблиця 5.4 – Показники якості продукції

1. Узагальнюючі	2. Індивідуальні	3. Непрямі
Питома вага в загальному обсязі випуску чи реалізації продукції вищої якості Питома вага в загальному обсязі випуску чи реалізації продукції на експорт Питома вага в загальному обсязі випуску сертифікованої продукції Питома вага нових видів продукції Сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів) Марочність (харчова промисловість)	Це показники, що відбивають індивіду-альні властивості продукції. Наприклад: надійність, довговіч-ність, ремонтопридат-ність, вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги)	Штрафи, сплачені за постачання неякісної продукції Витрати, зв'яза-ні з браком Відсоток браку Кількість та вартість рекламацій Кількість і вартість гарантійних ремонтів

Етапи аналізу якості:

1. Оцінка технічного рівня продукції, тобто її відповідність технічним стандартам і нормам.

2. Аналіз узагальнюючих і непрямих показників якості, їхньої зміни за аналізований період.

3. Оцінка впливу зміни якості продукції на собівартість, ціну і прибуток.

4. Аналіз браку.

5. Пошук резервів підвищення якості і зниження втрат від браку.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і якісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, вивчають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 5.5.

Таблиця 5.5 – Виконання плану виробництва продукції за сортністю

Сорт	Посортовий коефіцієнт	За планом		Фактично		Виконання плану, %
		Кількість виробів, шт.	Сума, грн.	Кількість виробів, шт.	Сума, грн.
1-й	1,0	630	6300	730	7300	115,9
2-й	0,9	180	1620	150	1350	83,3
3-й	0,8	90	720	120	960	133,3
Разом	х	900	8640	1000	9610	111,2

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:

1 Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 1 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відпівідну кількість продукції або показники питомої ваги й одержані суми скласти.

Плановий коефіцієнт сортності дорівнює:

КП=	630*1,0+180*0,9+90*0,8	=	864	=	0,96.
	900		900

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

Кф=	730*1,0+150*0,9*120*0,8	=	961	=	0,961.
	1000		1000

Оскільки фактичний показник має величину, більшу за планову, можна зробитии висновок, що фактична сортність продукції вища за планову.

2 Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна обного виробу більна або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду – його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Планова ціна виробу: 8640 : 900 = 9,6 (грн.).

Фактична ціна виробу: 9610 : 1000 = 9,61 (грн.).

Виконані розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.

3 Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі. Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі - 111,2%

(9610 : 8640 * 100) порівняно з натуральним – 111,1 (1000 : 900 * 100) – підтверджує факт виконання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі.

Розрахунок факторів:

1. зміна кількості виробленої продукції

(1000 - 900) * 9,6 = +960 (грн.);

2. зміна якості (сортності) продукції

(9,61 – 9,6) * 1000 = + 10 (грн.)

Разом : + 970 грн.

Перевірка розрахунку : 9610 – 8640 = 970 (грн.).

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву “брак продукції”.

Аналіз браку

У процесі аналізу вивчають причини браку, визначають витрати зв'язані з випуском бракованої продукції, визначають втрати у випуску товарної продукції, зв'язані із браком, показники вивчають у динаміці.

Брак може бути остаточним і виправним, зовнішнім та внутрішнім. Під час аналізу визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується.

Визначимо загальну величину браку (втрати від браку) за такими вихідними даними:

Собівартість забракованої продукції – 270 грн.

Затрати на виправлення браку – 75 грн.

Сума вирахувань із зарплати винуватців браку – 50 грн.

Вартість браку за ціною можливого використання – 110 грн.

Загальна величина браку (втрати від браку) – 185 грн. (270+75-50-110)

Для визначення втрат товарної продукції (резервів зростання товарної продукції при недопущенні браку) необхідно знати фактичний рівень рентабельності продукції (якісної). Якщо у нашому випадку рівень рентабельності якісної продукції складає 25 %, підприємство має резерв зростання прибутку – 46,25 грн. (185 * 0,25), а резерв зростання товарного випуску – 231,25 грн.(185 * 1,25).

Аналізуючи брак, обов’язково з’ясовують причини та місце його виникнення, час і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є:

• висока культура та організація виробництва;

• стабільний ритм роботи і постачання;

• упровадження у виробництво сучасних технологій та устаткування;

• кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Нарешті, варто пам’ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні і суперечливі зв’язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов’язково спричиняє погіршання її якості, як це іноді вважається. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршання організації та контролю за виробництвом.