
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
Нехай є Nреальних джерел напруги, з’єднаних послідовно (рис. 1.33,а). За яких умов їм буде еквівалентним одне ідеальне джерело напруги (рис. 1.33,б), тобто за яких умов обидва кола забезпечать один і той самий струм в однаковому опорі навантаження?
Рис. 1.33
Це такі умови:
Rг екв=RГ1+RГ2+.....+RГN;
Еекв=Е1-Е2+.....+ЕN.
Величина Ekвходить до останньої суми із знаком “плюс”, якщо ЕРСEkзбігається за напрямком зEекв, та із знаком “мінус” – у протилежному випадку.
1.7.3. Паралельне з’єднання реальних джерел напруги
Нехай є Nреальних джерел напруги, з’єднаних паралельно (рис. 1.34,а). За яких умов їм буде еквівалентним одне реальне джерело напруги (рис. 1.34,б), тобто за яких умов обидва кола забезпечать один і той самий струм в однаковому опорі навантаження?
Рис. 1.34
Ці умови такі:
де Gk=1/RГk.
Величина Ekвходить до чисельника із знаком “плюс”, якщо ЕРСEkзбігається за напрямком зEекв, та із знаком “мінус” – у протилежному випадку.
1.7.4. Паралельне з’єднання реальних джерел струму
Нехай є Nреальних джерел струму, з’єднаних паралельно (рис.1.35,а). За яких умов їм буде еквівалентним одне реальне джерело струму (рис.1.35,б), тобто за яких умов обидва кола забезпечать один і той самий струм в однаковому опорі навантаження?
Рис. 1.35
Ці умови такі:
де Gk=1/RГk;
а також
Jекв=J1-J2+…+JN.
Величина Jkвходить до останньої суми із знаком “плюс”, якщо напрямок цього джерела збігається із напрямком джерелаJекв, та із знаком “мінус” – у протилежному випадку.
ЛЕКЦІЯ 5
1.8. Принцип і метод еквівалентного генератора
1.8.1. Початкові відомості про двополюсники
Двополюсник– це коло або ділянка кола, яке (або яку) розглядають відносно двох затискачів. Ці затискачі називають вхідними затискачами двополюсника.
Двополюсник є пасивним, якщо він не містить джерел електричної енергії або якщо він їх містить, але вони компенсують одне одного таким чином, що напруга на розімкнених затискачах двополюсника дорівнює нулю.
Якщо двополюсник містить взаємно не скомпенсовані джерела, то він є активним.
Підключимо до вхідних затискачів пасивного двополюсника ідеальне джерело напруги, ЕРС якого дорівнює Е(рис. 1.36). Крізь двополюсник тектиме струмI. ВеличинуRBX=E/Iназиваютьвхідним опором двополюсника, а величинуGBX=I/Eназиваютьвхідною провідністю двополюсника.
Прямокутник з літерою П є умовним позначенням пасивного двополюсника.
Рис. 1.36
1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
Принцип еквівалентного генератораполягає в тому, що, виділивши в складному лінійному колі одну пасивну вітку, можна всю іншу (активну) частину цього складного кола замінити еквівалентним реальним джерелом електричної енергії. Еквівалентність заміни полягає в тому, що струм у згаданій пасивній вітці після заміни залишиться такої ж сили, що й до заміни.
Якщо йдеться про заміну активної частини кола еквівалентним реальним джерелом напруги, то принцип еквівалентного генератора формулюється як теорема Тевенена. Якщо ж йдеться про заміну активної частини кола еквівалентним реальним джерелом струму, то принцип еквівалентного генератора формулюється як теорема Нортона.
Перш ніж викласти формулювання вказаних теорем, введемо два важливі поняття, які використані в цих теоремах.
Режим холостого ходуактивного двополюсника – це такий режим його роботи, при якому затискачі двополюсникарозімкнені(приклад – на рис. 1.37).
Рис. 1.37
Режим короткого замиканняактивного двополюсника – це такий режим його роботи, при якому його затискачізамкнені перемичкою (її опір дорівнює нулю). Приклад наведено на рис. 1.38.
Рис. 1.38
Внутрішній опірактивного двополюсника – це вхідний опір утвореного з нього допоміжного пасивного двополюсника. Це утворення відбувається наступним чином: всі ідеальні джерела напруги, які містяться в активному двополюснику, замінюють на перемички з нульовим опором, а всі ідеальні джерела струму, які містяться в цьому двополюснику, замінюють на розриви (тобто взагалі виключають із схеми вітки з ідеальними джерелами струму). Приклад перетворення наведено на рис. 1.39.
Рис. 1.39
Тепер перейдемо до формулювань теорем Тевенена та Нортона.
Теорема Тевенена: будь-який лінійний активний двополюсник може бути замінений еквівалентним реальним джереломнапруги,величина ЕРС якогоEг еквдорівнює напрузі холостого ходу цього активного двополюсника, а внутрішній опірRг еквдорівнює внутрішньому опору цього ж активного двополюсника.
Для наочності зазначимо, що напрямок ЕРС еквівалентного джерела є протилежним напрямку напруги холостого ходу. Описану заміну ілюструє рис. 1.40.
Рис. 1.40
Теорема Нортона: будь-який лінійний активний двополюсник може бути замінений еквівалентним реальним джереломструму, величина генераторного струмуJг еквякого дорівнює струмові короткого замикання крізь затискачі цього активного двополюсника, а внутрішній опірRгеквдорівнює внутрішньому опору цього ж активного двополюсника.
Для наочності зазначимо, що напрямок генераторного струму Jзбігається з напрямкомIкзкороткого замикання (див. рис. 1.38). Описану заміну ілюструє рис. 1.41.
Рис. 1.41