
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
Вивчаючи нагрівання дротів струмом, Джоуль та Ленц у 1844р. незалежно один від одного встановили, що теплова енергія A, яку виділяє струм силоюIв проводі з опоромRза часt, обчислюється як
(закон Джоуля-Ленца). Сучасною одиницею вимірювання в системі SI є Джоуль (Дж).
Як відомо з курсу фізики, потужність P дорівнюєA/t, тому із закону Джоуля-Ленца отримуємо величину потужності, розсіюваної резистором з опоромR, у вигляді
.
Враховуючи, що U=IR(закон Ома), можна отримати ще дві формули для обчислення потужності:
Замінивши вираз
на провідністьG, отримаємо також,
що
P=U2G.
1.5. Прості кола постійного струму
1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
Послідовним з’єднанням елементів (або ділянок кола) називають таке з’єднання, при якому крізь усі ці елементи (або ділянки кола) протікає один і той самий струм.
Схема кола, яке являє собою послідовне з’єднання Nрезисторів, наведена на рис. 1.16. Тут маємо
Рис.1.16
U1=IR1; U2=IR2; U3=IR3; ; UN=IRN.
За другим законом Кірхгофа
U=U1+U2+U3+…+UN=IR1+IR2+IR3+….IRN=
=I·(R1+R2+R3+….+RN) = I·Rекв.
З порівняння правої та лівої частин останньої рівності робимо висновок, що при послідовному з’єднанні Nрезисторів їх усіх можна замінити одним еквівалентним резистором, опір якого дорівнює
Rекв = R1 + R2 + R3 +….+ RN.
1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
Паралельним з’єднанням елементів (або ділянок кола) називають таке з’єднання, при якому всі ці елементи (або ділянки кола) знаходяться під однією і тією самою напругою.
Схема кола, яке являє собою паралельне з’єднання Nрезисторів, наведена на рис. 1.17,а. Таке з’єднання частіше зображують у вигляді схеми , наведеної на рис. 1.17,б.
Рис. 1.17
Це друге коло є еквівалентним першому. Потенціали точок а1,....,аN колаб)дорівнюють потенціалам точкиаколаа); а потенціали точокв1,.....,вNдорівнюють потенціалу точкив, так що всі резистори знаходяться під однаковою напругоюU. Тоді маємо
За першим законом Кірхгофа
Отже, еквівалентним опором N паралельно з’єднаних резисторів буде
,
(1.3)
а їх еквівалентною провідністю буде
Gекв= G1+G2+……+GN.
Важливим для практики є випадок паралельного з’єднання двох резисторів (рис. 1.18). При цьому N=2, і з формули (1.3)
Рис. 1.18
отримуємо, що
.
(1.4)
1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
Мішане з’єднанняелементів (ділянки кола) – це таке з’єднання, при якому коло складається з послідовно та паралельно з’єднаних елементів (ділянок кола).
Схема кола, яке являє собою найпростіший варіант мішаного з’єднання елементів, наведена на рис. 1.19.
Рис. 1.19
Тут резистор R1послідовно з’єднаний з ділянкоюав, яка являє собою паралельне з’єднання опорівR2таR3. Отже, еквівалентним опором є
.
Тоді маємо
I1=U/Rекв,
За законом Ома
.
Останні дві рівності називають правилом розкиду струмів. Його зручно використовувати, коли відомий струм, який втікає у два паралельно з’єднаних резистора з відомими опорами.