
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
Елементи кола, які не утворюють електричної енергії, є пасивними елементами. В переважній більшості випадків кола постійного струму містять пасивні елементи лише одного типу. Це резистори (активні опори) – такі елементи, основною властивістю яких є чинення опору протіканню постійного струму. Умовне позначення резистора подане на рис. 1.6.
Активним опором називають також числову величину опору, що резистор чинить протіканню струму.
Рис. 1.6 Рис. 1.7
Ця величина Rдорівнює відношенню постійної напругиUна резисторі до струмуI, який при цьому протікає крізь цей резистор (рис. 1.7):
.
Іноді резистор характеризують його провідністю G– величиною, зворотною до опору:
Відомі з курсу фізики ідеальна котушка індуктивності Lта ідеальний конденсаторСу колах постійного струму являють собою відповідно провідник та розрив кола (рис. 1.8.).
Рис. 1.8
Якщо електричне коло складене з резисторів, ідеальних котушок індуктивності та ідеальних конденсаторів, параметри R,LтаСяких не залежать від числових значень та напрямів струмів у цих елементах, то таке коло називаютьлінійним електричним колом.
1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
Вузол – це точка кола, в якій з’єднані затискачі трьох або більше елементів. Приклад наведено на рис. 1.9.
Рис. 1.9
Вітка– ділянка кола, розташована між двома вузлами, яка не містить інших вузлів. По ній протікає один і той самий струм. Приклад наведено на рис.1.10.
Рис. 1.10
Контур – замкнений шлях, який проходить по кільком віткам, при цьому кожний вузол зустрічається не більш ніж один раз. Тобто це – неперервна послідовність віток без повторів. Вибір напряму обходу – довільний. Приклад наведено на рис. 1.11, де контури позначені штриховими лініями.
Рис. 1.11
Лекція 2
1.2. Закон Ома
В сучасному формулюванні закон Ома є таким: напруга між кінцями провідника прямо пропорційна опорові Rцього провідника та силіIструму крізь нього:
.
(1.2)
При цьому вважається, що UтаIспрямовані однаково (рис.1.12,а). Якщо ж вони спрямовані в протилежні боки (наприклад, як на рис.1.12,б), то маємо
.
Рис.1.12
Закон Ома можна також поширити на випадок, в якому розглядається ділянка кола, яка містить послідовно з’єднані резистор та ідеальне джерело напруги. При цьому для випадку, показаного на рис. 1.13,а маємо
та
,
а для випадку, показаного на рис. 1.13,б, маємо
.
Рис. 1.13
1.3. Закони Кірхгофа
Перший закон Кірхгофа: алгебраїчна сума струмів віток, що сходяться в одному і тому ж вузлі, дорівнює нулю.
Звичайно прийнято струми, що втікають у вузол, включати до цієї суми із знаком “плюс”, а ті, що витікають – із знаком “мінус”. Тому в прикладі , показаному на рис. 1.14, отримаємо
,
або
.
Рис. 1.14
Остання рівність ілюструє інше формулювання першого закону Кірхгофа:арифметична сума струмів, що втікають у вузол, дорівнює арифметичній сумі струмів, що витікають з нього.
Другий закон Кірхгофа: в замкнутому контурі алгебраїчна сума напруг дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС.
Звичайно прийнято напруги та ЕРС, що збігаються з напрямом обходу контуру, включати до своїх сум із знаком “плюс”, а ті з них, що протилежні напряму обходу контуру, включати до своїх сум із знаком “мінус”. Тому в прикладі, показаному на рис. 1.15, отримаємо
,
або
,
де
.
Рис. 1.15