
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
4.11. Резонанси в складних колах
Резонансні режими можуть мати місце не тільки в послідовному або паралельному коливальних контурах (див. підрозділи 4.5 та 4.6), але і в більш складних колах, які водночас містять індуктивні та ємнісні елементи. В цьому загальному випадку резонансом називають такий режим роботи кола, при якому реактивна складова Х його комплексного опору дорівнює нулю. Але ж, згідно з (4.36), рівність Х=0 веде й до рівності В=0. Тому можна дати й альтернативне означення резонансу як такого режиму роботи кола, при якому реактивна складова В її комплексної провідності дорівнює нулю.
Відмітимо, що для складних кіл залежності Х() та В() мають досить складний вигляд і тому кожне з рівнянь Х()=0 та В()=0 може мати кілька дійсних коренів 1, 2,....N, кожен з яких визначатиме окрему резонансну частоту.
4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
Реальні резистори, конденсатори та котушки можна вважати такими елементами конструкції, які характеризуються тільки своїм опором R (резистор), ємністю С (конденсатор) або індуктивністю L (котушка) лише в обмеженому діапазоні частот від нуля до деякої граничної частоти гр, різної для різних типів перелічених електрорадіоелементів.
Наприклад, в ізоляції між обкладками конденсаторів втрачається енергія (так звані діелектричні втрати), причому ці втрати ростуть із ростом частоти. Тому в першому наближенні при складанні схеми реальної конструкції конденсатор слід замінити на схему заміщення, зображену на рис. 4.47, де R – опір, який враховує втрати в діелектрику.
Рис. 4.47
Реальну котушку намотують проводом, питомий опір якого більший за нуль, тому така котушка має більший за нуль активний опір R, який враховують в схемі найчастіше так, як показано на рис. 4.48.
Рис. 4.48
Деякі основні відомості з еквівалентних схем (вони ж схеми заміщення) реальних конденсаторів та котушок наведено в підручнику [2]. Але для багатьох типів конденсаторів, які випускає промисловість, для частот близько 1 МГц та вище, схеми заміщення, наведені в [2], є занадто простими. Це ж відноситься й до реальних котушок індуктивності як серійного, так і індивідуального виготовлення. Схеми заміщення реальних резисторів у підручнику [2] взагалі не розглянуто. Тому рекомендуємо зацікавленому читачеві після ознайомлення з відповідним параграфом цього підручника звернути свою увагу на дуже інформативну книжку [12].
1Напрямок потоку в осерді можна визначити так: уявити собі, що витки котушки – це різьба, і у думці вкручувати в неї гвинт, обертаючи його за напрямком протікання струму у витках котушки. Напрямок руху гвинта вздовж осі котушки і є напрямком потоку Ф.
1Для практичних потреб фарад є завеликою одиницею. Звичайно використовують часткові одиниці: мікрофарад (мкФ), нанофарад (нФ) та пікофарад (пФ), причому 1 мкФ=10-6 Ф, 1 нФ=10-9 Ф, 1 пФ=10-12 Ф.
1Величину початкової фази струму обрано довільно як таку, що не впливає на справедливість подальших висновків.
1Величину U початкової фази напруги обрано довільно як таку, що не впливає на справедливість подальших висновків.