
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
Розглянемо коло, утворене шляхом паралельного з’єднання двополюсників з комплексними опорами Z1, Z2,...Z (рис.4.42,а), для кожного з яких справедлива примітка, зроблена в п.4.8.1.
Рис. 4.42
Згідно з першим законом Кірхгофа маємо
Опір Zекв, еквівалентний опору цих паралельно з’єднаних двополюсників, знайдемо, порівнявши останній вираз та закон Ома, записаний для кола, схему якого зображено на рис. 4.42,б:
Одержуємо, що
Звідки
.
Важливим окремим випадком є паралельне з’єднання двох комплексних опорів (рис. 4.43). Маємо:
Рис. 4.43
Наприклад, при паралельному з’єднанні двох реальних котушок індуктивності (рис. 4.44) отримаємо
.
Після підстановки числових даних, виконавши множення та ділення, переведемо отримане комплексне число до алгебраїчної форми і, таким чином, визначимо величини Rекв та Хекв.
Рис. 4.44
4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
Нагадаємо, що коло з мішаним з’єднанням елементів – це таке коло, яке утворене з ділянок, які містять тільки послідовно та паралельно з’єднані елементи. Схему найпростішого варіанта такого кола наведено на рис. 4.45. Опір паралельної ділянки ав цього кола дорівнює
,
а еквівалентний опір всього кола дорівнює
.
Рис. 4.45
4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
Усі методи розрахунку кіл постійного струму одержані на базі законів Ома та Кірхгофа. Але ж ці закони є справедливими й для кіл синусоїдного струму. Тому всі методи розрахунку кіл постійного струму придатні і для розрахунку кіл синусоїдного струму. Певні обмеження накладено тільки на розрахунок кіл з індуктивним зв’язком між елементами. Зауважимо також, що після виконання еквівалентного перетворення “зірки” на “трикутник” або після оберненого перетворення числові значення деяких активних опорів можуть бути від’ємними. Це не повинно турбувати розраховувача, оскільки ці перетворення мають проміжний характер, і в кінцевій схемі всі активні опори будуть невід’ємними.
Звичайно, що при розрахунку комплексним методом у формулах, отриманих для кіл постійного струму, слід використовувати тільки комплексні опори елементів і ділянок, а також комплекси діючих значень струмів, напруг і ЕРС (або відповідні комплексні амплітуди).
4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
Розглянемо
коло, утворене послідовним з’єднанням
реального джерела синусоїдної напруги
(комплекс діючого значення його ЕРС
позначимо як
,
а комплексний внутрішній опір – як
)
та навантаження з комплексним опором
(рис. 4.46). Нехай відомі величиниRг
та Хг.
Треба визначити величини Rн та Хн за умови, що активна потужність Рн, споживана навантаженням, є максимальною.
Рис. 4.46
Як показано в п. 4.7, величину активної потужності, споживаної навантаженням, можна знайти як Рн=I2Rн. Тому попередньо знаходимо струм у нашому колі:
.
Звідси
.
Тоді
.
Щоб Рн була максимальною, треба, щоб знаменник цього дробу був мінімальним. Очевидно, що за будь-яких додатних значень Rг та Rн потужність буде максимальною, якщо
Хн = –Хг. (4.42)
При цьому
.
Дослідивши на екстремум цю функцію величини Rн, отримаємо, що Рн буде максимальною за умови
Rн=Rг. (4.43)
В термінах комплексних опорів результати (4.42) та (4.43) можна поєднати:
,
(4.44)
де зірочка є символом операції комплексного спряження.
Навантаження, комплексний опір якого задовольняє співвідношенню (4.44), називають спряженим навантаженням. Воно споживає від генератора максимально можливу потужність, величина якої
.