
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
Лекція 18
4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
Розглянемо
деякий двополюсник з комплексним опором
.
Крізь нього протікає струм
,
який утворює на цьому двополюснику
падіння напруги
(рис.
4.39).
Рис. 4.39
Комплексна
потужність
визначається
як добуток комплексу діючого значення
напруги на спряжений комплекс діючого
значення струму крізь двополюсник:
Але
ж, як показано в підрозділі 4.6.3, величина
U-I=,
де
– аргумент комплексного опору кола
.
Тому
.
(4.38)
Оскільки
,
то можна записати, що
,
(4.39)
а також, що
,
(4.40)
де “” – знак комплексного спряження.
Введемо
поняття повної
потужності S,
споживаної
колом:
.
Порівнявши формули (4.38), (4.39) та (4.40), можна помітити, що
.
Як комплексну, так і повну потужності вимірюють у вольтах, помножених на ампер (скорочене позначення ВА).
Отже,
.
Тут
єактивною
потужністю.
Вона безповоротно споживається колом.
Одиниця вимірювання – ват (Вт). Ця
потужність завжди більша за нуль або
дорівнює нулю (якщо тільки не йдеться
про коло з підсилювальними елементами:
в ньому P
може бути від’ємною).
Величина cos дістала назву “коефіцієнт потужності”, оскільки вона показує, яку частину повної потужності безповоротно споживає дане коло. Вона має велике значення в електропостачанні.
Величина
єреактивною
потужністю.
Ця потужність то накопичується колом
(в індуктивних і ємнісних елементах),
то повертається до джерела. Одиницею
вимірювання є вар (ВАр - від слів “вольт”,
“ампер”, “реактивна”). Величина Q
може бути як додатною, так і від’ємною.
Отже,
.
(4.41)
Порівнявши цю рівність з рівністю (4.39), отримаємо:
.
Порівнявши (4.41) та (4.40), отримаємо:
.
Відклавши величину P на осі дійсних чисел, а величину Q – на осі уявних чисел комплексної площини, отримаємо трикутник потужностей (його заштриховано на рис. 4.40). Очевидно, що
.
Рис. 4.40
Комплексну потужність ідеального джерела синусоїдної напруги обчислюють за формулою
,
де
– спряжений комплекс діючого значення
струму, який протікає крізь це джерело.
Знак обирають з тих же міркувань, з яких
це роблять для кіл постійного струму
(підрозділ 1.11).
Комплексну потужність ідеального джерела синусоїдного струму обчислюють за формулою
,
де
– напруга на затискачах цього джерела.
І тут знак також обирають з тих же
міркувань, що й для кіл постійного струму
(підрозділ 1.11).
Баланс потужностей для кола синусоїдного струму полягає в рівності алгебраїчної суми комплексних потужностей усіх джерел кола та алгебраїчної суми комплексних потужностей всіх пасивних елементів (тобто резисторів, котушок та конденсаторів) кола.
4.8. Прості кола синусоїдного струму
4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
Розглянемо коло, утворене шляхом послідовного з’єднання двополюсників з комплексними опорами Z1, Z2,...ZN (рис. 4.41,а). Звичайно, кожен з цих двополюсників може складатися або з одного елемента кола, або з багатьох елементів (але так, щоб це складне коло мало тільки два затискачі).
Рис. 4.41
Згідно з другим законом Кірхгофа маємо
Формулу для еквівалентного опору знайдемо, порівнявши останній вираз із формулою, записаною для еквівалентного кола (рис. 4.41,б):
.
Одержуємо, що