
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
4.3.1. Резистор (активний опір)
Нехай є деякий резистор
R, крізь який протікає
синусоїдний струм.
Цей струм створює на резисторі падіння
напругиu. За законом
Ома маємо
(4.5)
Рис. 4.6
Але з іншого боку
.
Порівнявши два останніх вирази, отримаємо,
що для резистора
.
Таким чином, напруга на резисторі та струм у ньому співпадають за фазою (рис. 4.7).
Тепер перейдемо до
символічної форми запису. Виразові
(4.5) для миттєвих значень відповідає
таке співвідношення між комплексною
амплітудою струму
та комплексною амплітудою напруги
:
,
де
причомуU=I.
Тобто
.
Відповідну векторну діаграму наведено на рис. 4.8.
Рис. 4.7 Рис. 4.8
Миттєва потужність, споживана резистором, дорівнює добутку миттєвих значень напруги та струму
.
Підставивши сюди вирази для миттєвих значень, отримаємо:
Згідно з цим виразом, миттєва потужність змінюється в часі так, як це зображено на рис. 4.9.
Активна потужність (тобто та потужність, яка необоротно споживається колом) є середнім за період значенням миттєвої потужності:
.
Другий інтеграл дорівнює нулю як інтеграл від косинуса за час, кратний періоду (нагадуємо, що =2/Т). Тому:
.
Рис. 4.9.
Якщо ж перейти до
діючих значень (
),
то отримаємо, що
P=UI.
Лекція 13
4.3.2. Індуктивний елемент
Індуктивний елемент – це ідеалізований елемент електричного кола, який має властивість оборотно накопичувати енергію магнітного поля, а також утворювати на своїх затискачах ЕРС при зміні магнітного потоку крізь себе.
Типовим прикладом індуктивного елемента є котушка індуктивності, намотана ідеальним проводом, який має активний опір, що дорівнює нулю.
На рис. 4.10 наведене спрощене зображення такої котушки (показані тільки три витки із загальної кількості Wвитків). Умовне позначення індуктивного елемента наведене на рис. 4.11.
Рис. 4.10
Рис. 4.11
Нехай в котушці протікає струм довільної форми, миттєве значення якого дорівнює i. Завдяки цьому кожен виток котушки створює свій магнітний потікФк. Кажуть, що цей магнітний потік зчеплений зk-м витком. Власне потокозчеплення всієї котушки знаходять як суму потоків усіх витків:
.
Одиницею вимірювання величини є вебер (Вб).
Коефіцієнт пропорційності Lміж власним потокозчепленням ідеальної котушки та струмом, який його викликав, називаютьіндуктивністю котушки:
звідки L=/iL.
Індуктивність вимірюють у генрі (Гн), при цьому 1 Гн=1 Вб / 1 А1).
У лінійному колі величина Lє постійною і визначається лише формою та геометричними розмірами котушки (діаметри котушки та проводу; довжина котушки, крок намотування і т. ін.) і відносною магнітною проникністю речовини, в якій розташовано котушку.
При
зміні в часі струму iпропорційно змінюється й величина.
Закон електромагнітної індукції говорить, що при цьому в котушці наводиться ЕРС самоіндукції, миттєва величина якої дорівнює
.
Знак “мінус” вказує, що eLспрямована так, щоб протидіяти зміні струму, яка викликала цю ЕРС (це - правило Ленца).
1) На практиці використовують також часткові одиниці: мілігенрі (мГн) та мікрогенрі (мкГн), причому 1 мГн=10-3 Гн, 1 мкГн=10-6 Гн.
За традицією прийнято, щоб на схемі співпадали напрямки iLта eL, а такожiLтаuL(рис. 4.12).
Рис. 4.12
Тоді за другим законом Кірхгофа напруга на ідеальній котушці за будь-якої залежності струму iL(t) від часу дорівнює:
.
Якщо струм синусоїдний, то
(4.6)
Але з
іншого боку
Порівнявши два останніх вирази, отримаємо,
що для індуктивності
(4.7)
Таким чином, напруга на індуктивному елементі (тобто на ідеальній котушці) прямо пропорційна не тільки силі струму крізь цю котушку, але ще й індуктивності котушки та частоті сигналу. Величину
називають реактивним опором котушки. Він прямо пропорційний частоті (рис. 4.13). Отже, можна записати, що
,
або для діючих значень напруги та струму:
.
Рис. 4.13
Вираз (4.7) означає, що напруга на ідеальній котушці випереджає за фазою струм у ній на/2(рис.4.14).
Тепер
перейдемо до символічної форми запису.
Виразові (4.5) для миттєвих значень
відповідає таке співвідношення між
комплексною амплітудою струму
та комплексною амплітудою напруги
:
,
(4.8)
де
причому
.
Тобто
.
Відповідну векторну діаграму наведено на рис. 4.15.
Рис. 4.14
Рис. 4.15
Величину
ZL=jL=jXL,
яка фігурує у виразі (4.8), називають комплексним опоромідеальної котушки (індуктивного елемента). Це чисто умовна величина. Отже, можна записати, що
,
або для комплексів діючих значень напруги та струму, що
.
Залежність ZL()на комплексній площині ілюструє рис. 4.16.
Рис. 4.16
Миттєва потужність, споживана індуктивним елементом, є
pL=uLiL.
Підставивши сюди вирази для миттєвих значень напруги та струму, отримаємо:
Згідно з цим виразом, миттєва потужність в індуктивному елементі змінюється в часі так, як це показано на рис. 4.17.
Активна потужність є середнім за період значенням миттєвої потужності:
.
Оскільки =2/Т, то цей інтеграл дорівнює нулю як інтеграл від синуса за час, кратний періоду. Томуактивна потужність, споживана індуктивним елементом, дорівнює нулю: PL=0.
Рис. 4.17
Неважко
показати, що енергія, накопичена в
індуктивному елементі з моменту часу
t=0по деякий поточний момент часуt=,
дорівнює.
Звідси випливає, що ця енергія періодично
змінюється від величини
в моменти максимального накопичення
до нуля в моменти, коли індуктивний
елемент повернув усю накопичену енергію
в зовнішнє коло.