
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
Розглянемо деякий
обертовий вектор
.
Записавши комплексну експоненту за
формулою Ейлера, отримаємо
.
(4.3)
Якщо Imмає фізичний сенс амплітуди деякого
струму,– його
кутової частоти, аI– його початкової фази, то можна зробити
висновок, що миттєве значення синусоїдного
струмує проекцією введеного вище обертового
вектораАна вісь уявних чисел,
тобто
.
Звідси випливає, що будь-якому синусоїдному
струмові можна зіставити індивідуальний
обертовий вектор, який однозначно
зв’язаний з цим струмом. Звичайно цей
обертовий вектор позначають , поставивши
крапку над позначенням миттєвої величини
струму:
(4.4)
Величину
називаютькомплексом миттєвого
значення струму. Він є символічним
зображенням реального синусоїдного
струму, а відповідний обертовий вектор
на комплексній площині є символічним
графічним зображенням цього ж струму.
Вираз (4.4) може бути записаний у дещо іншому вигляді
,
де
– так званакомплексна амплітуда
струму.
У розрахунках також використовують комплекс дійсного значення синусоїдного струму
,
де I– діюче значення струму (див. п. 4.1 3).
Аналогічно тому, як
це було зроблено для струмів, вводять
обертові вектори напруги та ЕРС, а також
комплекси їх миттєвих значень
та
,
де
– комплексна амплітуда напруги,
– комплекс діючого значення напруги,
– комплексна амплітуда ЕРС,
– комплекс діючого значення ЕРС.
Якщо є кілька векторів
(наприклад,
,
та
),
які обертаються з однаковою кутовою
частотою,
то один відносно одного вони нерухомі.
Тому в цьому випадку наявність обертання
достатньо тільки мати на думці, а на
комплексній площині слід зображувати
розташування цих векторів приt=0.
Таке зображення синусоїдних струмів, напруг та ЕРС, як векторів на комплексній площині, називають векторною діаграмоювідповідно струмів, напруг або ЕРС.
Рис. 4.5
Наприклад, на рис. 4.5 зображено векторну діаграму комплексів діючих значень (векторна діаграма може бути побудована і для комплексних амплітуд; різниця буде тільки в довжині векторів – вони будуть у 2разів довші). Нагадаємо, що напрямок позитивного відліку кута – проти годинникової стрілки.
У читача може виникнути питання: навіщо замінювати, наприклад, опис напруги у вигляді синусоїдної функції часу, яку можна наочно побачити на екрані осцилографа (приладу, який зображує розвиток електричних процесів у часі), на якийсь абстрактний вектор на комплексній площині або на комплексну амплітуду?
Відповідь полягатиме
в такому. Якщо описувати струми, напруги
та ЕРС кола виключно у вигляді їх миттєвих
значень (наприклад,
),
то й систему рівнянь за законами Кірхгофа,
потрібну для обчислення шуканих струмів
(або інших величин) складати треба теж
для миттєвих значень. Але тоді в процесі
розв’язання цієї системи рівнянь
виникне потреба в громіздких
тригонометричних перетвореннях. Перехід
до комплексних амплітуд або комплексів
діючих значень струмів, напруг та ЕРС
дозволяє, як це побачить читач на
наступних сторінках цього підручника,
при розрахунку кола методом рівнянь
Кірхгофа (або будь-яким іншим методом)
складати необхідні рівняння та виконувати
обчислення точнісінько так само, як це
робилося для кіл постійного струму,
тобто на базі звичайних алгебраїчних
прийомів. “Платою” за цю зручність є
необхідність використовувати для
позначення коливань та опорів дещо нову
символіку (наприклад,
замістьU,
замістьI,ZзамістьRі т. д). Заміна
миттєвих значень електричних коливань,
а також опорів, на їх символічні зображення
з подальшим складанням та розв’язанням
звичайних алгебраїчних (а не
тригонометричних) рівнянь кола складає
сутьсимволічного (іноді його звуть
комплексним)методурозрахунку
електричних кіл синусоїдного струму.
Існують певні обмеження застосування символічного методу, а саме: його можна застосовувати для розрахунку тільки тих кіл, в яких не відбувається нелінійних перетворень миттєвих значень електричних коливань. Прикладами нелінійних перетворень є логарифмування коливання, множення двох коливань і т. ін. Але доки ми розглядатимемо лінійні електричні кола на ці обмеження можна не звертати уваги.
Дещо детальніше про математичні основи символічного методу розрахунку кіл та про властиві йому обмеження можна дізнатися з класичної праці [10].