
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
Комплексне число – це число виду А=а+jв, деатав– дійсні числа, аj=-1– так звана уявна одиниця. Величинуаназивають дійсною частиною комплексного числа (умовне позначення а =Re{A}), величинувназивають уявною частиною комплексного числа (умовне позначенняв= Im{A}). В радіоелектроніці комплексне число позначають літерою з підкреслюванням.
Вираз Аявляє собоюалгебраїчну форму запису комплексного числа. Розглянемо площину з декартовими прямокутними координатами, в яких вісь абсцис є віссю дійсних чисел, а вісь ординат – віссю уявних чисел. З алгебраїчної форми запису випливає графічне зображення комплексного числаАу вигляді точки з координатами (а,в) (рис.4.2).
Рис. 4.2
Розглянемо нижній з
двох прямокутних трикутників, наявних
на рис.4.2. Довжина катета, який розташовано
на осі дійсних чисел, дорівнює а,
а довжина катета, який розташовано на
осі уявних чисел, дорівнюєв,тому гіпотенузаОАдорівнює.
Позначимо її як
.
Ця гіпотенуза утворює кутз віссю дійсних чисел, тому з того ж
прямокутного трикутника випливає, що=
cos,в=
sin,
а отже
.
Останній вираз
називають тригонометричною формою
запису комплексного числа, величинуназиваютьмодулем абоабсолютною
величиною комплексного числа
,
а величину–аргументомкомплексного числаА.
Використання формули Ейлера
дозволяє перейти від тригонометричної форми запису комплексного числа до його показникової (експоненціальної) форми запису
.
Звідси випливає ще
один спосіб графічного зображення
комплексного числа – його зображення
у вигляді вектора довжиною
,
спрямованого під кутомдо позитивного напрямку осі дійсних
чисел.
Для переходу від алгебраїчної форми запису до показникової форми запису використовують такі співвідношення:
;
Отже,
Число
називаютькомплексно-спряженим
числуА, якщо
.
Додавання та віднімання комплексних чисел виконують, попередньо привівши їх до алгебраїчної форми запису:
;
;
.
Ці операції можна також виконати графічно (з точністю, обмеженою точністю графічних побудувань), користуючись правилами додавання та віднімання векторів (рис. 4.3).
Рис. 4.3
Множення комплексних чисел виконують як в алгебраїчній, так і в показниковій формі запису:
де jj= - 1;
.
Ділення комплексних чисел теж можна виконувати як в алгебраїчній, так і в показниковій формі запису.
.
Звичайно множення та ділення зручніше виконувати в показниковій формі запису.
Зауважимо, що згідно з формулами Ейлера, маємо:
Тоді
.
Звідси випливає, що
множення числа Анаj(або, що те ж саме, на)
призводить до того, що вектор добутку
утворюється з вектораАшляхом
повороту останнього на
проти годинникової стрілки без
зміни довжини вектора. Множення ж на
(-j) числаА(або, що те ж саме, його множення на
)
утворює вектор добутку шляхом повороту
вектораАна
за годинниковою стрілкою.Ці
результати ілюстровані рис. 4.4.
Рис. 4.4
Взагалі, множення
комплексного числа на
призводить до повороту вектора, який
зображує це число, на кутпроти годинникової стрілки, якщо0,
або за годинниковою стрілкою, якщо,0.
Отже, якщо кут повороту
є пропорційним
часу, тобто
= t,
то множення комплексного числаАнапризведе до утворення нового вектора
,
який являє собою той же векторА,
який безупинно обертається проти
годинникової стрілки з кутовою частотою, – так званий
обертовий вектор.