
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
Лекція 10
3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
3.6.1. Пряма задача
Нехай відомі геометричні розміри магнітного кола (рис. 3.8 та 3.9), матеріал магнітопроводу (тобто відома основна крива намагнічування) та магнітний потік Фабо індукціяВу зазорі. Треба знайти величину МРС (або струм у котушці при відомому числі витківW).
Рис. 3.9
При розв’язанні задачі спочатку знаходимо індукцію в кожній з ділянок магнітного кола:
Потім за основною кривою намагнічування знаходимо величини Н1таН2(рис. 3.10).
Рис. 3.10
Далі
обчислюємо напруженість поля в зазорі
як
(в амперах на метр).
За
відомими розмірами осердя знаходимо
довжини
ділянок магнітного кола. Нарешті,
обчислюємо шукану величину МРС як
.
3.6.2. Зворотна задача
Нехай відомі геометричні розміри магнітного кола (рис. 3.8 та 3.9), матеріал магнітопроводу (тобто відома основна крива намагнічування) та величина F0магніторушійної сили. Треба знайти величинуФ0магнітного потоку в колі.
На початку розв’язання зобразимо електричне коло – аналог магнітного кола, зображеного на рис. 3.8. Цей аналог поданий на рис. 3.11.
Рис. 3.11
Зазначимо, що магнітний опір Rмстосердя (електротехнічної сталі) є нелінійним, бо у виразі (3.6) фігурує величина, яка залежить відН, а отже – і від потокуФ. Магнітний опір зазоруRмбне залежить відФ, оскільки його величина утворюється з (3.6) при=1 (відносна магнітна проникність повітря).
Щоб раціонально обмежити діапазон розрахунків, обчислимо максимально можливу величину Фmaxмагнітного потоку в колі, схему якого зображено на рис. 3.11. Для цього припустимо, що магнітопровід ідеальний, тобтоRмст=0. Тоді
.
Після
цього виберемо на інтервалі [0, Фmax]
близько 10 розрахункових точок, розташованих
з кроком приблизно 0,1Фmax.
Для кожного з цих значеньФkобчислимо величинупадіння магнітної напруги на пасивній
частині кола, схему якого зображено на
рис. 3.11.
Тепер
за сукупністю обчислених точок (Фk,)побудуємовебер-амперну характеристику
(ВбАХ) магнітного кола –залежність
магнітного потоку в колі від величини
прикладеної до цього кола магнітної
напруги (рис. 3.12).
Оскільки величина магнітної напруги, прикладеної до пасивної частини кола, дорівнює F0, то, відклавши на осі магнітних напруг величинуF0, проведемо крізь неї вертикаль і знайдемоФ0як величину потоку, що відповідає точці перетину ВбАХ з цією вертикаллю (рис. 3.12).
Рис. 3.12
3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
Оскільки кожна лінія індукції магнітного поля замкнена сама на себе, то кількість цих ліній, які входять у будь-яку замкнену поверхню, що знаходиться в магнітному полі,дорівнює кількості ліній, яківиходятьз цієї поверхні. Тобто сумарний магнітний потік крізь замкнену поверхню дорівнює нулю. Уявімо собі, що деяка замкнена поверхня охоплює місце зчленування кількох стрижнів осердя, в кожному з яких протікає свій магнітний потікФk. Тоді можна зробити висновок, що
,
(3.7)
де K– кількість зчленованих стрижнів.
Величина потоку входить до цієї суми із знаком “плюс”, якщо цей потік втікає в місце зчленування (вузол магнітного кола), та із знаком “мінус” –якщо потік витікає.
Приклад
Рис. 3.13
Для магнітного кола, схематично зображеного на рис. 3.13, маємо
Ф1-Ф2+Ф3=0
або
Ф2 = Ф1+Ф3 .