
- •Лекція 1 вступ
- •1. Лінійні електричні кола постійного струму
- •1.1. Загальні поняття та терміни
- •1.1.1. Електричний струм
- •1.1.2. Електричне коло
- •1.1.3. Потенціал. Напруга
- •1.1.4. Ідеальні джерела електричної енергії
- •1.1.5. Пасивні елементи електричного кола постійного струму
- •1.1.6. Топологічні елементи кола: вузол, вітка, контур
- •Лекція 2
- •1.2. Закон Ома
- •1.3. Закони Кірхгофа
- •1.4. Потужність, розсіювана резистором. Закон Джоуля-Ленца
- •1.5. Прості кола постійного струму
- •1.5.1. Коло з послідовним з’єднанням резисторів
- •1.5.2. Коло з паралельним з’єднанням резисторів
- •1.5.3. Коло з мішаним з’єднанням резисторів. Правило розкиду струмів
- •1.5.4. Розрахунок простого кола методом послідовних спрощень (згортання)
- •Лекція 3
- •1.6. Складні кола постійного струму
- •1.6.1. Загальні міркування з розрахунку складних кіл
- •1.6.2. Метод рівнянь Кірхгофа
- •1.6.3. Принцип накладання. Метод накладання
- •1.6.4. Поняття про метод контурних струмів та метод вузлових потенціалів
- •1.6.5. Метод двох вузлів
- •Лекція 4
- •1.6.6. Еквівалентне перетворення з’єднання резисторів трикутником у з’єднання трипроменевою зіркою та обернене еквівалентне перетворення
- •1.7. Реальні джерела електричної енергії
- •1.7.1. Реальні джерела напруги та струму. Умови їх еквівалентності
- •1.7.2. Послідовне з’єднання реальних джерел напруги
- •1.8.2. Принцип еквівалентного генератора. Теорема Тевенена. Теорема Нортона
- •1.8.3. Метод еквівалентного генератора
- •Лекція 6
- •1.8.4. Передача енергії від активного двополюсника до пасивного двополюсника. Передача енергії двопровідною лінією постійного струму
- •1.9. Принцип взаємності
- •1.10. Теорема компенсації
- •1.11. Баланс потужностей в електричних колах постійного струму
- •Лекція 7
- •2. Нелінійні електричні кола постійного струму
- •2.1. Нелінійний елемент. Нелінійне коло. Вольт-амперна характеристика
- •2.2. Статичний та диференціальний опори
- •2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
- •2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
- •2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
- •Лекція 8
- •2.4.2. Коло з паралельним з’єднанням нелінійних опорів
- •2.4.3. Коло з мішаним з’єднанням нелінійних резисторів
- •2.5. Розрахунок кола з одиночним нелінійним резистором методом еквівалентного генератора
- •2.6. Додаткова інформація щодо методів розрахунку нелінійних резистивних кіл
- •Лекція 9
- •3. Магнітні кола при постійних магніторушійних силах
- •3.1. Магнітне поле та основні величини, які його характеризують
- •3.2. Магнітні властивості феромагнетиків
- •3.3. Магніторушійна сила. Магнітне коло
- •3.4. Закон повного струму
- •3.5. Другий закон Кірхгофа та закон Ома для магнітних кіл. Аналогія між магнітним і електричним колами
- •Лекція 10
- •3.6. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •3.6.1. Пряма задача
- •3.6.2. Зворотна задача
- •3.7. Перший закон Кірхгофа для магнітних кіл
- •3.8. Розрахунок простого розгалуженого магнітного кола
- •Лекція 11
- •4. Лінійні електричні кола синусоїдного струму
- •4.1. Параметри синусоїдних струмів, напруг та ерс
- •4.1.1. Амплітуда, частота, фаза
- •4.1.2. Зсув фаз
- •4.1.3. Діюче та середнє значення
- •Лекція 12
- •4.2. Комплексне зображення синусоїдних функцій часу. Символічне зображення струмів, напруг і ерс
- •4.2.1. Попередні зауваження
- •4.2.2. Основні відомості про комплексні числа
- •4.2.3. Комплекси струмів, напруг та ерс. Векторна діаграма. Суть символічного методу розрахунку
- •4.3. Пасивні елементи кола синусоїдного струму
- •4.3.1. Резистор (активний опір)
- •Лекція 13
- •4.3.2. Індуктивний елемент
- •Лекція 14
- •4.3.3. Ємнісний елемент
- •4.4. Закони Кірхгофа в символічній формі запису
- •Лекція 15
- •4.5. Коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.5.1. Основні співвідношення. Комплексний опір
- •4.5.2. Резонанс напруг. Добротність послідовного коливального контуру
- •4.5.3. Резонансні криві
- •Лекція 16
- •4.6. Коло синусоїдного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного та ємнісного елементів
- •4.6.1. Основні співвідношення. Комплексна провідність
- •4.6.2. Резонанс струмів. Добротність паралельного коливального контуру
- •Лекція 17
- •4.6.3. Еквівалентна заміна комплексного опору комплексною провідністю та зворотна заміна
- •4.6.4. Реальний паралельний коливальний контур
- •Лекція 18
- •4.7. Потужність у колах синусоїдного струму
- •4.8. Прості кола синусоїдного струму
- •4.8.1. Коло з послідовним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.2. Коло з паралельним з’єднанням комплексних опорів
- •4.8.3. Коло з мішаним з’єднанням комплексних опорів
- •4.9. Застосування методів розрахунку кіл постійного струму до розрахунку кіл синусоїдного струму
- •4.10. Умови передачі генератором максимуму активної потужності до комплексного навантаження
- •4.11. Резонанси в складних колах
- •4.12. Схеми заміщення (еквівалентні схеми) реальних елементів електричних кіл
2.2. Статичний та диференціальний опори
Нарівні з ВАХ нелінійний елемент може бути охарактеризований сукупністю числових значень його так званих статичних та диференціальних опорів при всіх числових значеннях напруги на цьому елементі.
Статичний опір Rст – це відношення постійної напруги на нелінійному елементі до величини викликаного цією напругою постійного струму крізь нелінійний елемент.
Наприклад, у точці адеякої ВАХ, зображеної на рис. 2.4, величина статичного опору дорівнюватиме
Rст =Ua / Ia
Рис. 2.4
або
,
де mUтаmI– масштаби графічного
побудування по осяхUтаI(відповідною розмірністюта
).
При переході від однієї точки ВАХ до іншої величина Rстзмінюється, причому ця величина завжди більша за нуль.
Диференціальний опір Rд – це границя відношення зростання напруги на нелінійному елементі до зростання струму в ньому, коли це зростання прямує до нуля. При цьому зміни напруги або струму повинні відбуватися нескінченно повільно (дане зауваження відноситься перш за все до експериментального визначення величиниRд).
Отже, диференціальний
опір у будь-якій точці ВАХ дорівнює
похідній
,
обчисленій у даній точці. Тому можна
також вважати, що
,
де – кут нахилу дотичної до кривої ВАХ у розгляданій точці (наприклад, точкаана рис. 2.4).
Зображена на рис. 2.4 ВАХ є монотонно зростаючою, тому в будь-якій її точці величина Rдбільша за нуль. Але існують нелінійні елементи (наприклад – тунельний діод), ВАХ яких містить спадаючу ділянку, як це зображено на рис. 2.5.
Рис. 2.5
Тут на ділянці авпризростаннінапругизменшується
струм, тому в будь-якій точці цієї
ділянки величинаєвід’ємною,отже – від’ємним тут
є й диференціальний опір.
2.3. Закономірності, загальні для лінійних та нелінійних кіл постійного струму
Для нелінійних кіл зберігає свою чинність закон Ома, але тепер він відноситься тільки до статичних опорів, тобто записується як U=RстI. Оскільки у нелінійного елементавеличина Rст є різною в різних точках ВАХ, то не можна, обчислившиRстпри одному деякому значенніU(абоI), користуватись цим опором при будь-якому іншому значенніU(абоI).
Обидва закони Кірхгофа також зберігають свою чинність для нелінійних кіл постійного струму. Чинним залишається ібаланс потужностей.
Однакдля нелінійних кіл не є справедливим принцип накладання, тобто для них результат сумісної дії кількох джерел не дорівнює сумі результатів дії кожного з цих джерел окремо. Тому для розрахунку нелінійних кіл не можна використовувати метод накладання та інші методи, які базуються на принципі накладання, наприклад, метод контурних струмів та метод пропорційних величин.
2.4. Прості нелінійні кола постійного струму
2.4.1. Коло з послідовним з’єднанням нелінійних резисторів
Розглянемо нелінійне коло, схема якого зображена на рис. 2.6. Нехай є відомими величина ЕРС та ВАХ обох нелінійних резисторів (рис. 2.7). Треба знайти струм I0в колі.
Рис. 2.6
Рис. 2.7
По-перше, зазначимо, що при шуканому струмові I0повинна використовуватись рівність
.
(2.1)
По-друге, зазначимо, що при будь-якому струмові I, згідно з другим законом Кірхгофа, виконується рівність
.
(2.2)
Оскільки U1(I)таU2(I)–це ВАХ окремих резисторів, тоUав(I)можна вважати ВАХ деякого нелінійного резистора, еквівалентного цим двом послідовно з’єднаним резисторам. Побудуємо графікU1(I), підсумовуючи, згідно з рівністю (2.2), величини напругиU1таU2при кожному значенні струмуI, тобто додаючи графікиU1(I)таU2(I)за напругою. А тепер, згідно з рівністю (2.1), з цього сумарного графіка знаходимо величину струмуI0, при якійUав = Е. Для цього відкладаємо на осі напруг величинуЕта проводимо крізь цю точку вертикаль до перетину з графікомUав(I). Величина струму, що відповідає точці перетину, є величиною шуканого струмуI0.
Зауваження.Якщо один з двох резисторів у колі (рис.2.6) лінійний з відомим опоромR, то перед розв’язанням задачі слід побудувати його ВАХ як графік функціїU=IR.
Корисне узагальнення. При послідовному з’єднанні кількох нелінійних резисторів графік ВАХ еквівалентного нелінійного резистора утворюють шляхом додавання за напругою графіків усіх окремих резисторів, які входять у це з’єднання.
Можна знайти величину струму I0, не будуючи графіка ВАХ еквівалентного опору. Запишемо для кола, схема якого наведена на рис.2.6, рівність за другим законом Кірхгофа:
.
Звідси
.
(2.3)
Побудуємо допоміжний
графік функції
(рис. 2.8). Рівність (2.3) виконується в точці
перетину графікаUд(I)та графікаU2(I). Величина
струму, що відповідає цій точці, є
величиною шуканого струмуI0.
Рис. 2.8
Зазначимо, що графік Uд(I)– це графікU1(I),який перенесено в точкуЕта дзеркально відображено відносно вертикалі, проведеної крізь цю точку. Тому метод, проілюстрований рис.2.8, інколи називаютьметодом дзеркального відображення.