рослинництво

На насінних ділянках, при проведенні першого і другого розпушувань міжрядь, посіви підживлюють повним мінеральним добривом (N20P20K20). Для боротьби з конопляною блохою, стебловим метеликом посіви обробляють сумітіоном (1-1,5 л/га), децисом (0,3-0,5 л/га). Проти стеблового метелика використовують також трихограму.

Збирання. При вирощуванні на зеленець (волокно), найбільший врожай волокна найвищої якості можна мати при збиранні у період відцвітання плосконі. Збирати починають при достиганні на рослинах 46-60% насіння. При двосторонньому використанні спочатку вибирають плоскінь, а через 35-40 днів – матірку. Плоскінь збирають вручну наприкінці цвітіння, а матірку – в період достигання в середній частині суцвіття. На насінних ділянках матірку збирають роздільно в період достигання 70% насіння або прямим комбайнуванням при достиганні 75% насіння. Кращим способом збирання є пряме комбайнування, перед яким проводять десикацію (підсушування) конопель, обприскуючи їх за 5-6 днів до збирання розчином хлорату магнію в дозі до 25 кг/га. При роздільному збиранні, насіння вимолочують через 3-5 днів після скошування. Після обмолоту солому сортують і відвозять на коноплезаводи, а насіння досушують до стандартної вологості (1112%).

Бавовник (Gossypium hirsutum)

Бавовник – багаторічна культура короткого дня універсального використання, у культурі поширена як однорічна. В Індії його вирощували у третьому тисячолітті до н. е. Відомий в основному як волокниста культура, оскільки основний продукт, заради якого його вирощують, волокно. Також із 1 тони бавовника-сирцю (насіння з волокном) одержують до 580 кг насіння і до 340 кг волокна. Із 340 кг волокна можна виробити 3500 м2 тканини, а із 580 кг насіння – 112 кг олії, 270 кг шроту.

Дикі види відомі в Індії ще за 3000 років до н. е. Насіння цієї культури використовували здавна, хоч даних про це дуже мало.

У насінні бавовнику міститься 20-27% напіввисихаючої олії (йодне число 102), що використовується на харчові потреби, для виготовлення маргарину, мила. За обсягами світового виробництва насіння (33 млн. т), бавовнику належить друге місце після сої, а олії (3,7 млн. т) – п’яте, після сої, пальми, ріпаку та соняшнику.

681

У бавовниковому шроті міститься до 40% високоякісного білка. Після видалення зі шроту глікозиду госсиполу, його використовують у годівлі тварин.

Бавовник основна прядивна культура світу. Світова посівна площа його становить близько 35 млн. га, а виробництво бавовни-сирцю – 4245 млн. т. В Україні площі посіву його не перевищують 3 тис. га (Херсонщина).

З волокна бавовнику виготовляють різні тканини. Коротке волокно (підпушок) іде на виготовлення вати, штучного фетру та інших виробів. З тони бавовни-сирцю мають близько 350 кг волокна і 650 кг насіння, яке містить 20-30% технічної олії.

Бавовник походить з Америки. Найбільші його площі в Індії, Китаї, США. На великих площах вирощують його у Бразилії, Пакистані, Мексиці, Туреччині.

Коренева система бавовнику складається з головного розгалуженого стрижневого кореня. Стебло пряме, розгалужене, в нижній частині здерев’яніле. Більшість сортів, які вирощують, утворюють кущ заввишки 70-120 см з 7-15 бічними гілочками. Плід три-, п’ятигнізда коробочка. У кожному гнізді розвивається по 1-5 насінин, вкритих довгими одноклітинними волосинками і коротким підпушком. Маса

1000 насінин 100-150 г (іноді до 180 г).

Рід Gossypium представлений багатьма видами, з яких вирощують лише два.

Бавовник звичайний, або мексиканський (G. barbadense). Волокно завдовжки 30-35 мм, насіння вкрите підпушком, вихід волокна 32-38%.

Бавовник перуанський (єгипетський) тонковолокнистий (G. barbadense). Ha відміну від попереднього виду стебло і гілки його голі. Волокно найвищої якості, завдовжки 40-50 мм, шовковисте, кремове (вихід 35-40%). Сорти цього виду бавовнику пізньостиглі.

Біологічні особливості. Всі культурні види бавовнику дуже вимогливі до тепла. Мінімальна температура проростання насіння становить 10-12°С, оптимальна – 25-30°С. При температурі нижче 20°С проходить пригнічення рослин. Дана культура не витримує приморозків понад 2°С як на початку вегетації, так і восени.

Бавовник відносно посухостійка рослина, оскільки має добре розвинену кореневу систему. Проте, високі врожаї його вирощують лише при достатній забезпеченості рослин вологою, що досягається проведенням поливів. При недостатній вологості ґрунту осипаються коробочки.

682

Бавовник – світлолюбна культура короткого дня. Він добре росте на сіроземних та лучно-болотних, а також на засолених ґрунтах.

До поживних речовин бавовник має підвищені вимоги. На кожну тонну сирцю бавовник виносить з ґрунту азоту 46 кг, фосфору – 16

ікалію – 18 кг.

Урайонах Середньої Азії вегетаційний період районованих сортів бавовнику при ранніх строках сівби у середньому триває 140 днів (табл. 76).

76. Стадії розвитку бавовнику

Код Стадії

МАКРОСТАДІЯ 0: ПРОРОСТАННЯ

00 Суха насінина

01 Початок набрякання насінини

03 Кінець набрякання насінини

05 Поява кінчика зародкового корінця

06 Зародковий корінець розтягується

07 Гіпокотиль з сім’ядолями пробив насіннєву оболонку

08 Гіпокотиль з сім’ядолями росте до поверхні ґрунту

09 Сходи: гіпокотиль з сім’ядолями пробив поверхню ґрунту

МАКРОСТАДІЯ 1: РОЗВИТОК ЛИСТКІВ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)

10Сім’ядолі повністю розгорнуті1

111-й лист розгорнуті

122-й лист розгорнуті1

133-й лист розгорнуті1

1… Стадії продовжуються до…

19 9 і більше листків розвернуті, бічних пагонів не видно2

МАКРОСТАДІЯ 2: РОЗВИТОК БІЧНИХ ПАГОНІВ3

21З’являється перший вегетативний бічний пагін 2-го порядку

22З’являється другий вегетативний бічний пагін 2-го порядку

23З’являється третій вегетативний бічний пагін 2-го порядку 2… Стадії продовжуються до…

299 і більше вегетативних бічних пагонів 2-го порядку з’явились

МАКРОСТАДІЯ 3: РІСТ В ДОВЖИНУ (ЗМИКАННЯ СТЕБЛОСТОЮ )

31Початок зімикання рядків: 10% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3220% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

683

Продовження таблиці 76

3330% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3440% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3550% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3660% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3770% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

3880% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

39Зімкнення рядків: більше 90% рослин сусідніх рядків торкаються один одного

МАКРОСТАДІЯ 4:

МАКРОСТАДІЯ 5: РОЗВИТОК КВІТКОВИХ ЗАЧАТКІВ

51Перші квіткові бутони з’явились («pin-head square»)4

52Перші квіткові бутони ясно видно («match-head square»)

55Квіткові бутони ясно збільшені

59Перші пелюстки видно. Квітки ще замкнуті

МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ

60Перші відкриті квіти в посіві

61Початок цвітіння («Early bloom»): 5…6 квітів/7,5 м в рядку відкриті

65Повне цвітіння («Mid bloom»): 11 або більше квітів/7,5 м в рядку відкриті

67Цвітіння, що здійснюється («Late bloom»): більшість чашок висохли

69Кінець цвітіння

МАКРОСТАДІЯ 7: УТВОРЕННЯ ПЛОДІВ

7110% коробочок досягли кінцевого розміру

7220% коробочок досягли кінцевого розміру

7330% коробочок досягли кінцевого розміру

7440% коробочок досягли кінцевого розміру

7550% коробочок досягли кінцевого розміру

7660% коробочок досягли кінцевого розміру

7770% коробочок досягли кінцевого розміру

7880% коробочок досягли кінцевого розміру

7990% коробочок досягли кінцевого розміру

МАКРОСТАДІЯ 8: ДОЗРІВАННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ

80Перші відкриті коробочки на перших плодових гілках

81Початок відкриття коробочок: 10% коробочок відкриті

8220% коробочок відкриті

8330% коробочок відкриті

8440% коробочок відкриті

684

Продовження таблиці 76

8660% коробочок відкриті

8770% коробочок відкриті

8880% коробочок відкриті

8990% коробочок відкриті

МАКРОСТАДІЯ 9: ВІДМИРАННЯ

9110% листків змінили забарвлення або відмерли

9220% листків змінили забарвлення або відмерли

9330% листків змінили забарвлення або відмерли

9440% листків змінили забарвлення або відмерли

9550% листків змінили забарвлення або відмерли

9660% листків змінили забарвлення

97Наземні частини відмерли

99 Збирання продукції (коробочки і насіння)

1Відлік починається з вузла сім’ядолі (вузол 0)

2Утворення бічних пагонів може раніше починатись; в такому випадку переходити до макростадії 2. Якщо утворюється плодовий пагін, переходити до макростадії 5 3Відлік починається з вузла сім’ядолі (вузол 0)

4«pin-head square» (розмір булавочной голівки) та «match-head square» (розмір сірникової голівки) означає розмір першого квіткового бутона на першому плодовому пагоні

Період достигання коробочок на кожній рослині розтягнутий до 50 і більше днів. В умовах України можна вирощувати тільки ранньота середньостиглі сорти.

Технологія вирощування

Сорти: Валент, Дніпровський 5, Підозерський 4, Рейкот 22. Попередники. Найкращим попередником бавовнику є люцерна. За

даними державних сортодільниць врожай у перші 2-3 роки підвищується на 50-60% і більше, порівняно з урожаєм, вирощуваним у беззмінних посівах.

Цінність люцерни як попередника бавовнику полягає в тому, що вона виносить з ґрунту багато солей, збагачує ґрунт на азот, знижує рівень залягання ґрунтових вод, чим запобігає повторному засоленню. Добрим попередником бавовнику є також кукурудза.

Обробіток ґрунту. Якщо бавовник висівають після люцерни, зяблеву оранку проводять на глибину 27-30 см наприкінці жовтня –

685

початку листопада, а після бавовнику – в міру звільнення площ на таку саму глибину. Зимова і весняна оранка менш ефективна.

Рано навесні площу боронують і культивують на глибину 8-10 см, а на важких ґрунтах обробляють чизель-культиваторами на 18-20 см і боронують у 2-4 сліди. Слідом за боронуванням вирівнюють поверхню ґрунту.

Рис. 55. Стадії розвитку бавовнику.

Удобрення. Бавовник дуже вимогливий до поживних речовин, тому, при вирощуванні його на одному полі кілька років підряд, вносять повне мінеральне добриво з розрахунку азотних 140-160 кг/га, фосфорних – 80-100 кг/га, калійних – 30-50 кг/га діючої речовини. При сівбі бавовнику після люцерни в перші два роки дози азоту зменшують до 50-70 кг/га. Органічні добрива краще вносити під попередник. Ефективні післяжнивні посіви сидеральних культур на зелене добриво.

686

Значні прирости врожаю дає передпосівне внесення гранульованого суперфосфату, або нітрофоски, з розрахунку 100 кг/га. Вносять їх на відстані 5-8 см від рядка на глибину 12-15 см.

Сіяти бавовник починають, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається на 12-15°С пунктирним способом з шириною міжрядь 90 см. Норма висіву насіння 80-90 кг/га. Глибина загортання 4-5 см.

Догляд за посівами. Першим заходом догляду за посівами є знищення кірки до з’явлення сходів ротаційними мотиками. Проривання сходів проводять у період утворення двох справжніх листочків, залишаючи по 7-9 рослин на метрі довжини рядка, або по 80-100 тис. рослин на 1 га. Міжряддя обробляють у міру ущільнення ґрунту та з’явлення бур’янів, а також після кожного поливу, як тільки достатньо просохне ґрунт. У період вегетації рекомендується весь час підтримувати вологість ґрунту на рівні 65-80% повної вологоємкості. Залежно від особливостей ґрунту і погодних умов проводять від 4-5 до 10 вегетаційних поливів з поливною нормою 600-900 м3/га. Прогресивним способом зрошення бавовнику є дощування, при якому витрата води на одиницю врожаю скорочується удвоє, порівняно зі зрошенням по борознах.

Важливим агрозаходом підвищення врожайності бавовнику є зрізування верхівок рослин, при утворенні 14-16 плодових гілок.

Збирають бавовник у міру достигання коробочок. Проводять 2-3 збори до настання і 1-2 після настання морозів. Збирають урожай збиральними комбайнами та вручну.

Для поліпшення умов роботи збиральних машин, підвищення їх продуктивності та якості робіт, проводять дефоліацію. Встановлено, що при дефоліації швидше достигають і розкриваються коробочки, а також зменшується засмічення сирцю при збиранні. Для дефоліації використовують бутафос (2 кг/га), реглон (2 кг/га) та хлорат магнію (1012 кг/га). Обприскують посіви при розкриванні 2-3 коробочок.

Питання для самоконтролю:

1.Загальна характеристика прядивних культур.

2.Коноплі. Значення, систематика, морфологічні, біологічні особливості та технологія вирощування.

3.Бавовник. Значення, систематика, морфологічні, біологічні особливості та технологія вирощування.

687

9.7.Ароматичні культури

ВУкраїні із ароматичних рослин, які ще називають наркотичні або інсектицидні, найбільше значення мають хміль, тютюн і махорка.

Хміль (Humulus lupulus)

Виробництво хмелю виділяють в окрему галузь народного господарства – хмелярство. Основним органом, який має господарське значення, у хмелю є шишки. Хміль – основна сировина для пивоварної промисловості. Шишки хмелю містять усі необхідні для пивоваріння гіркі речовини: гумулон, лупулін, смоли, дубильні речовини, ефірну олію, крім того – вуглеводи, білки, олію та зольні елементи. Гіркі речовини складаються з α- і β-кислот, які надають пиву приємного гіркого смаку, сприяють його піноутворенню та піностійкості; поліфенольні сполуки поліпшують прозорість сусла і смак пива; ефірні олії надають пиву специфічного (пивного) аромату.

Шишки хмелю використовують також для виготовлення рідких дріжджів для хлібопекарської промисловості при випіканні пшеничного хліба, виробництві безалкогольних напоїв, як консервант плодів і овочів.

Ефірну олію використовують у парфумерній і медичній промисловості для виготовлення маринадів при засолюванні оселедців. Стебла хмелю містять 5-15% волокна, яке можна використовувати для виготовлення та мішковини, мотузок, а також паперу та картону.

Хміль вирощують у багатьох країнах світу, площі посіву його становлять більше 60 тис. га. Значні площі даної культури в Україні (8- 9 тис. га) – у Житомирській, Рівненській, Київській, Волинській, Львівській, Вінницькій, Хмельницькій областях. У Житомирській області зосереджено майже 75% загальної площі посівів хмелю в країні. Середня врожайність шишок – 14-18 ц/га.

Хміль (Humulus L.) належить до родини коноплевих (Cannabinaceae L.). Хміль є трьох видів: звичайний (Humulus lupulus L.), серцеподібний

(Humulus cordifolius Mig.), японський (Humulus japonicum Sieg. et Zuss.).

Найбільш поширений хміль звичайний – багаторічна дводомна рослина. Інші два – серцеподібний та японський виробничого значення не мають.

Хміль звичайний – двоабо однодомна рослина, в якої підземні органи: головне кореневище (багаторічний підземний пагін з бруньками), або матка, бічні кореневища й корені є багаторічними, а стебла – однорічними із щорічним відмиранням пізно восени.

688

Стебла хмелю трав’янисті, виткі, завдовжки до 10 м і більше. Жіночі квітки зібрані в суцвіття – шишки, які є основною сировиною для пивоварної промисловості та інших галузей господарства. Чоловічі квітки розміщені в суцвітті – волоть. На плантаціях хмелю та поблизу них чоловічі рослини знищують, щоб не відбувалося запилення жіночих квіток, яке викликає зниження вмісту в шишках гірких речовин. Плід – дрібний горішок, масою 1000 насінин – 2-4 г.

Хміль розмножується вегетативно, у виробництві – живцями, які заготовляють при весняному обрізуванні маток.

Біологічні особливості, сорти. Чоловічі рослини шишок не утворюють і практичного значення не мають, тому їх видаляють з хмільників. Вирощується хміль переважно стебловими живцями, а також живцями з бічних кореневищ і молодих паростків. При правильній технології вирощування хміль може рости на одному місці протягом 15-20 років (табл. 77).

Хміль невимогливий до тепла. Бруньки, що знаходяться на підземних стеблах та багаторічному кореневищі, починають відростати при температурі ґрунту 3-4ºC. Оптимальна температура росту під час вегетації 15-18ºC, а під час достигання шишок – 17-18ºC.

0Період спокою: рослина в спокої, до обрізування

1Період спокою: рослина в спокої, після обрізування

7Початок росту бруньок головного кореневища

8Поява сходів: пагони пробили поверхню ґрунту до обрізування

9Поява сходів: пагони пробили поверхню ґрунту після обрізування

МАКРОСТАДІЯ 1: РОЗВИТОК ЛИСТКІВ

111-й лист розгорнутий

122-й лист розгорнутий

133-й лист розгорнутий 1… Стадії продовжуються до…

199 і більше листків розвернуті

МАКРОСТАДІЯ 2: РОЗВИТОК БОКОВИХ ПАГОНІВ

21З’являється 1-ша пара бічних пагонів

22З’являється 2-га пара бічних пагонів

23З’являється 3-тя пара бічних пагонів 2… Стадії, продовжуються до…

689

Продовження таблиці 77

299 і більше бічних пагонів з’являється (бічні пагони 2-го порядку розвиваються)

МАКРОСТАДІЯ 3: РІСТ В ДОВЖИНУ

3110% висоти шпалери досягнуто

3220% висоти шпалери досягнуто

3330% висоти шпалери досягнуто 3… Стадії, продовжуються до…

38Висота шпалери досягнута

39Кінець росту в довжину

МАКРОСТАДІЯ 4: МАКРОСТАДІЯ 5: РОЗВИТОК КВІТКОВИХ

ЗАЧАТКІВ (СУЦВІТЬ)

51 З’являються бруньки суцвіть

55 Бруньки суцвіть збільшені

МАКРОСТАДІЯ 6: ЦВІТІННЯ

61Початок цвітіння: 10% квітів відкриті

6220% квітів відкриті

6330% квітів відкриті

6440% квітів відкриті

65Повне цвітіння: 50% квітів відкриті

6660% квітів відкриті

6770% квітів відкриті

6880% квітів відкриті

69Кінець цвітіння

МАКРОСТАДІЯ 7: РОЗВИТОК ШИШОК

71 Початок розвитку шишок: 10% суцвіть перетворились в шишки

75Половина розвитку шишок: шишки по всій довжині стебла видно, шишки м’які, ще видно рильця

79Повний розвиток шишок: майже всі шишки досягли кінцевого розміру, приквітники та покривні листки злегка стирчать; зелені

МАКРОСТАДІЯ 8: ДОЗРІВАННЯ ШИШОК

81Початок дозрівання: 10% шишок закриті

8220% шишок закриті

8330% шишок закриті

8440% шишок закриті

8550% шишок закриті

8660% шишок закриті

8770% шишок закриті

690