рослинництво

але пучки формуються з меншої кількості елементарних волоконець і волокно стає менш міцним. Найвищий вміст високоякісного волокна (до 35%), довгого і міцного, з високою прядивною здатністю льондовгунець формує в середній частині стебла.

Макростадія 0.

Рис. 32. ВВСН 07

Макростадія 1.

621

Макростадія 7.

Найдовше, найбільш міцне і гнучке технічне волокно утворюється у стеблах льону-довгунця завдовжки понад 70 см і завширшки не більше

624

1-1,5 мм. Це досягається формуванням висіву прядивного льону з густотою рослин до 2000 шт./м2.

В зоні Степу та Лісостепу України вирощується льон олійний та межеумок, з насіння яких виготовляють олію.

Біологічні особливості. Льон не дуже вимогливий до тепла.

Насіння льону проростає при температурі +5...+6°С. Молоді рослини можуть переносити зниження температури до -8°С. Для повного розвитку рослин і достигання насіння олійного льону потрібно не менше 80-90 безморозних днів. Найбільше тепла і сонячних днів культура потребує під час достигання. За хмарної та вологої погоди із зниженням температури достигає повільно.

Льон олійний негативно реагує на недостатню кількість вологи в ґрунті, починаючи від сівби і до фази ранньої жовтої стиглості. Коефіцієнт транспірації у нього досить високий (420-690). В той же час негативний вплив має надмірна кількість вологи.

Коренева систему льону розвинена порівняно слабко, але всмоктувальна її здатність дуже висока. Найбільше вологи використовує з шару ґрунту 0-50 см. Характерною ознакою розвитку кореневої системи льону є її невпинний ріст углиб майже до кінця вегетації. Це дає змогу рослинам засвоювати вологу після цвітіння з більш глибоких шарів ґрунту і краще витримувати посуху, порівняно з іншими ярими культурами.

Найбільший урожай насіння льону буває тоді, коли в період від початку бутонізації до кінця цвітіння за помірних температур випадає достатньо опадів або при поливі в період цвітіння з розрахунку 500 м3/га води.

Сорти олійного льону, вирощувані в Україні, належать до рослин середнього світлового дня. Підвищення температури під час цвітіння,

атакож у період наливання і достигання насіння, прискорює розвиток рослин.

Залежно від сорту та погоди, вегетаційний період льону триває від 73 до 115 днів. У помірно теплу й похмуру погоду він подовжується,

ав суху та сонячну – скорочується.

Олійний льон – самозапильна рослина, але за певних погодних умов окремі квітки можуть перехресно запилюватись.

Дуже вимогливий до родючості ґрунту. На утворення одиниці сухої речовини, він витрачає поживних речовин удвічі більше, ніж

625

зернові колосові хліба. На формування 1 ц насіння з відповідною кількістю побічної продукції господарського врожаю, льон виносить з ґрунту 7,6 кг азоту, 2,4 кг фосфору і 5,5 кг калію. Елементи мінерального живлення він засвоює нерівномірно: спочатку повільно, а у фазі бутонізації – посилено. Водночас, з посиленням засвоєння поживних речовин, збільшується приріст органічної речовини, за рахунок прискорення росту стебел льону, який іноді досягає 3-4 см за добу. Наприкінці цвітіння ріст рослин та засвоєння ними поживних речовин уповільнюються, а на початку утворення насіння припиняються.

Кращими ґрунтами для нього є чорноземи і каштанові.

Технологія вирощування

Сорти: Дебют, Південна ніч, які вирощують у зонах Степу і Лісостепу України. Крім того, в господарствах висівають також сорти Авангард, Воронезький 1308, Кіровоградський 2, Крупнонасінний 3.

Попередники. Кращим попередником для льону є озима пшениця, зернобобові, кукурудза молочно-воскової стиглості та баштанні. Не допускається висівання після соняшнику та рицини, а також повторно після льону. Повертається льон на теж саме поле не раніше як через 6-8 років. Льон олійний – добрий попередник для озимих і ярих культур.

Обробіток ґрунту. Основний обробіток ґрунту проводиться з урахуванням попередників та умов під час виконання агрозаходів. При засміченості поля однорічними бур’янами, виконують лущення стерні попередника на глибину 6-8 см та ранню оранку на глибину 22-25 см. На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, застосовують систему поліпшеного зябу. У боротьбі з бур’янами доцільним є поєднання механічних прийомів з хімічними.

Передпосівний обробіток ґрунту. Рано навесні, при достиганні ґрунту, проводять передпосівну культивацію з боронуванням на глибину 3-5 см. Якщо поверхня ґрунту погано вирівняна, то обробіток ґрунту починають із шлейфування. Передпосівний обробіток здійснюється впоперек оранки.

Удобрення. На врожай льону добре впливає післядія органічних добрив. Мінеральні добрива найкраще вносити з осені під оранку. Під льон рекомендують вносити N45P60K45, але необхідно також враховувати особливості кожного поля.

Слід пам’ятати, що надмірне використання азоту знижує олійність насіння, а фосфор і калій у поєднанні навпаки її підвищують.

626

Найбільшу кількість азоту льон олійний засвоює у період сходів і до цвітіння. Фосфор необхідний рослинам протягом всієї вегетації. Потреба в калійних добривах збільшується в період бутонізації, цвітіння та формування насіння.

Підготовка насіння до сівби. Особливе значення для одержання високого врожаю насіння льону має правильна підготовка насіннєвого матеріалу до сівби. Забороняється висівати насіння уражене повитицею. Щоб не допустити зараження посівів фузаріозом та іншими захворюваннями, необхідно його за 2-3 дні до сівби протруїти. В якості протруйників використовують вітавакс 200 ФФ – 2,0-2,5 л/т.

Строки сівби. Норма висіву насіння. Для кращого використання осінньо-зимової вологи ґрунту, льон сіють у ранні строки разом з ярими зерновими. Ранні посіви льону дають більш високі врожаї, менше уражуються лляними блішками.

При ефективному пригніченні бур’янів, внесенні гербіцидів, льон сіють з шириною міжрядь 15 см. Якщо поле дуже засмічене бур’янами, то сіють з шириною міжрядь 45 см.

Норма висіву насіння при міжрядді 15 см становить 4,5-5,0 млн. схожих насінин на 1 га (30-35 кг/га), при 45 см – 3,0-3,5 млн. схожих насінин на 1 га (20-30 кг/га). Глибина загортання насіння становить 3-5 см.

Відразу після сівби поле негайно коткують.

Догляд за посівами. При утворенні ґрунтової кірки до появи сходів, проводять боронування легкими боронами. Після появи сходів слід провести боронування по діагоналі рядків. У перші 20-25 днів після сходів льон розвивається повільно і може пригнічуватись бур’янами. На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядних обробітки: перший – при появі сходів бур’янів, другий та третій – до бутонізації льону.

При засміченості полів з посівами льону олійного бур’янами застосовують гербіциди: трефлан, 24% к.е. (3-4 л/га) та його аналоги; дуал

960 EC, к.е. (1-2 л/га); набу 20% к.е. (3-4 л/га); тарга, 10% к.е. (2-3 л/га);

пантера, 4% к:е. (1-1,5 л/га); селект 125, к.е. (1,4-1,8 л/га); агрітокс, 50% в.р. (0,7-1,2 л/га); льонок, в.г. (8-10 г/га) та інші. Внесення гербіцидів можливе обприскувачами типу ОП-2000, “Hardi” або дельтапланами.

Для боротьби з лляною блішкою, листокруткою льоновою, рослинною попелицею використовують наступні інсектициди: карате (0,1-

0,15 л/га), деціс (0,2-0,3 л/га), Бі-58 новий (0,7 л/га), ф’юрі (0,1-0,15 л/га)

та інші.

Збирання врожаю. Льон можна збирати як напряму, так і двофазним способом. Все залежить від стиглості льону та засмічення поля

627

бур’янами. Двофазним способом збирають при 25% вологості насіння, коли 60-70% коробочок льону побуріли, насіння типового коричневого кольору, починає відставати від перегородки коробочок (коробочки торохтять).

Напряму льон збирають при вологості не вище 15-16% та 90% стиглості. Для збирання льону підходять майже всі комбайни: СК-5 “Нива”, Дон-1500Б, “Джон Дір”, “Кейс” та інші.

Очистка насіння. Насіння льону, що надходить від комбайна, негайно проходить первинну очистку. Потім насіння досушується і здійснюється вторинна очистка на машинах типу ОС-4,5; СМ-4; “Петкус-Гігант”; “Петкус-Селекта”. Після очистки насіння зберігається в складах. Вологість під час зберігання не повинна перевищувати 11%.

Мак олійний (Papaver somniferum)

Мак є однією з найстародавніших культур, яку вирощували в якості декоративної, лікарської та олійної рослини. За характером використання культурний мак поділяють на дві групи: олійний і опійний. Насіння олійного маку містить від 50 до 55% висихаючої олії з йодним числом 130-143. З насіння маку способом холодного пресування добувають олію, що використовують як продукт харчування або в кондитерській і консервній промисловостях. Олію, одержану методом екстрагування, використовують для виготовлення оліфи та високоякісних фарб, а також вищих сортів мила. Макуха олійного маку містить близько 32% білка і 10% олії.

Насіння його використовують також у кондитерській та хлібопекарській промисловостях, а шрот – для годівлі худоби.

Опійний мак вирощують для одержання наркотичної речовини опію, який використовують як сировину для виготовлення ліків. Рослини мають товстостінні коробочки з добре розвиненою системою молочників. З молочкового соку (латексу) одержують опій, до якого входить близько 25 алкалоїдів (морфін, наркотин, кодеїн тощо). Майже 1000 років відома культура маку в Росії. В Україні його сіють на невеликих площах у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Вінницькій (1,6 тис. га) та Хмельницькій областях.

Мак (Papaver) належить до родини макових (Papaveraceae). Це однорічна рослина зі стрижневим коренем, який проникає в ґрунт на глибину 130 см, і стеблом заввишки 75-150 см. Кущ середньої висоти, з слабким восковим нальотом. Листки щільні, як і стебло, вкриті восковим нальотом. Квітки великі, різнокольорові, по 5-10 штук на

628

одній рослині. Плід – коробочка з губкуватою поверхнею, поділена на сегменти та з великою кількістю насіння (до 2-4 тис. штук). Насіння за кольором буває сіре, голубе, жовте або біле, дрібне, маса 1000 насінин 0,5-0,6 г. За будовою коробочок розрізняють сипкий (при достиганні насіння висипається) і сліпий (з закритими коробочками) мак.

Біологічні особливості. Мак – досить холодостійка рослина. На-

сіння його починає проростати при 2-3°С тепла, сходи переносять приморозки – 5°С.

Досить вимогливий до вологи, особливо в період проростання насіння. Негативний вплив під час цвітіння та утворення насіння має підвищена вологість, яка призводить до проростання насіння в коробочках. Після цвітіння для розвитку маку більш сприятлива помірно суха і тепла погода.

Олійний мак дуже вибагливий до ґрунтово-кліматичних факторів. Рослина не витримує значного затінення, потребує набагато більше вологи, ніж інші зернові культури. Тому висівають його переважно в Поліссі, Лісостепу та в окремих підзонах Степу.

Мак – рослина довгого дня. Важливою біологічною особливістю маку є висока потреба в елементах мінерального живлення. На вирощування одного центнера господарської продукції маку, витрачають фосфору та калію вдвічі більше, ніж на одержання 1 центнера зерна пшениці.

Найбільш придатними ґрунтами для вирощування маку олійного є чорноземи звичайні та каштанові, проте можна вирощувати і на підзолистих ґрунтах піщаного та супіщаного гранулометричного складу. Зовсім непридатними є заболочені, торф’яні ґрунти з близьким заляганням підґрунтових вод, важкі глинисті ґрунти, що запливають, а також солонцюваті.

Технологія вирощування

На Україні вирощуються такі сорти маку олійного: Кривотульський, Тарновецький, Франківський, Юпітер, Беркут, Герлах, Новинка 198, Старт, Коран, Лубенський 7, Голубий ювілейний.

Попередники. Кращими попередниками для маку є ті культури, які залишають після себе чисте від бур’янів та шкідників поле з достатньою кількістю пожнивних решток і вологи.

Для умов Полісся та Лісостепу найкращими попередниками є озимі зернові та зернобобові, цукровий буряк, картопля, ріпак, гірчиця.

629

У ґрунтово-кліматичних умовах Степової зони найкращими попередниками є пар, зайнятий пар та озимина, яка йде по чистому пару.

Не рекомендовано розміщувати посіви маку після соняшнику, багаторічних трав, кукурудзи та інших культур, коренева система яких проникає глибоко і за вегетаційний період зневоднює ґрунт. Беззмінні посіви маку недопустимі, висівають мак на попереднє місце не раніше, ніж через 3-4 роки. Сам же мак олійний є добрим попередником для багатьох сільськогосподарських культур.

Обробіток ґрунту. Найважливішим етапом у вирощуванні маку є основний та передпосівний обробіток ґрунту.

Після зернових, зернобобових, ріпаку необхідно провести лущення та боронування, що створює сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, прискорює розкладання пожнивних решток, гальмує розвиток хвороб, знижує втрати вологи з орного шару. Після цього вносять гербіциди та орють на глибину 20-25 см.

Передпосівний обробіток проводять в оптимальні строки, що збігаються з фізичною стиглістю ґрунту. Найкраще передпосівний обробіток ґрунту провести за допомогою комбінованих знарядь – “Європак”, “Компактор”, АГ-6 та інші. Після культивації ґрунт прикочують кільчасто-шпоровими котками. Можна замість коткування проводити шлейфування ребристими шлейфами, після цього поле має рівну поверхню і досить ущільнений верхній шар ґрунту.

Удобрення. Органічні добрива (20-25 т/га) краще вносити під попередник маку. При удобренні маку необхідно дотримуватися співвідношення N:P:K – 1:1:1. Основну частину добрив – 80-85% вносять під основний обробіток ґрунту, 15-20% – перед сівбою. Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту з розрахунку 45-60 кг/га кожного елемента. Під передпосівну культивацію вносять 60 кг/га азоту, а під час сівби – суперфосфат у рядки (1520 кг/га). Азотні добрива під час сівби вносити не рекомендується, оскільки можна підпалити кореневу систему. Тому азот вносять при підживленні.

При використанні мінеральних добрив необхідно враховувати ґрунтові особливості та родючість кожного поля.

Підготовка насіння до сівби. Для сівби використовують кондиційне насіння з високою чистотою та схожістю.

Строки сівби. Норма висіву насіння. Мак необхідно висівати раніше інших культур тому, що рання сівба дає дружні сходи і рослини

630