рослинництво

температури, за якої розриваються тканини, і рослини гинуть. Інколи вимерзання буває при настанні раптових холодів, коли рослини ще не загартувалися. Це може трапитися наприкінці осені – на початку зими, або навесні, після відновлення вегетації і при раптовому поверненні холодів. До вимерзання може призвести також швидке висихання верхнього шару ґрунту, що спричиняє обривання кореневих волосків.

601

Рис. 31. Стадії розвитку ріпаку

602

Ріпак – вологолюбна рослина, він вимогливий до вологи протягом усієї вегетації. Транспіраційний коефіцієнт 500-750. Особливо пригнічується при нестачі вологи в перші півтора-два місяці життя, коли інтенсивно розвиває кореневу систему. Тому восени посуху витримує погано, а навесні досить стійкий проти неї. Найбільша потреба у воді спостерігається в період бутонізації-цвітіння-наливання насіння.

Потрібна кількість води при набубнявінні та проростанні дорівнює приблизно 50-60% маси абсолютно сухої насінини. За даними Укргідрометеоцентру, для дружніх сходів озимого ріпаку і подальшого початкового росту необхідно, щоб запас продуктивної вологи в орному шарі сягав 20 мм. Оптимальний показник зволоження для його посівів – значення гідротермічного коефіцієнта 1,4-1,6. У замкнутих пониженнях, на ділянках з близьким розміщенням ґрунтових вод, які виходять на поверхню, рослини знижують продуктивність, відстають у рості, затримуються в розвитку і навіть відмирають, якщо знаходяться під затопленням понад два тижні. Ґрунтові води при вирощуванні ріпаку повинні залягати не ближче 1,5-2 м від поверхні ґрунту. При річній сумі опадів 600-700 мм ріпак формує високу продуктивність, при 500-600 мм – задовільну, а якщо вона менше 400 мм, урожаї помітно знижуються

Ріпак – рослина довгого світлового дня. Він при проростанні виносить на поверхню ґрунту сім’ядолі.

Ріпак має підвищені вимоги до родючості ґрунту. З врожаєм 25 ц/га насіння, озимий ріпак виносить з ґрунту азоту 125 кг/га, фосфору – 60

ікалію – 75 кг/га. Високі врожаї його можна мати лише на окультурених родючих ґрунтах. Ріпак потребує родючих ґрунтів із задовільною водо- і повітропроникністю, із нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину. Найбільш придатні для нього чорноземи, темносірі та сірі опідзолені ґрунти. Не придатні важкі ґрунти з глинистим підґрунтям, особливо при підвищеній вологості. Корені, що проникають у таке підґрунтя, загнивають, і ріпак гине.

Озимий ріпак відновлює вегетацію рано навесні і швидко росте. Зацвітає на початку травня, а достигає в кінці червня – на початку липня. Ріпак – культура перехреснозапильна, тому потрібна просторова ізоляція щонайменше 500 м, яка також захищає від шкідників

іхвороб.

Хоча ріпак здатний до самозапилення, але його відносять до

факультативно-перехреснозапилювальних рослин, з порівняно висо-

ким відсотком самозапилення. Про здатність ріпаку до перехресного

603

запилення свідчать добре розвинені нектарники, розміщені біля основи пиляків з їхнього внутрішнього боку. При цьому нектар, що виділяється квітками, є принадою для комах, які відіграють важливу роль у його запиленні. За допомогою комах запилюється від 4 до 20% квіток. Ріпак добрий медонос: з гектара посіву ріпаку одержують 90-100 кг меду.

Технологія вирощування

Районовані сорти озимого ріпаку в Україні: для використання на зерно і корм (з низьким вмістом ерукової кислоти і глюкозинолатів) – Бажаний, Геліо, Дембо, Ландар, Атлант, Алігатор, Горинський, Оділа, Дангал, Лідаржет, Надія, Омікрон, Ранок Поділля, Чорний велетень; для технічних потреб (з низьким вмістом ерукової кислоти) – Антарія, Горизонт, Світоч, Митницький 2, Ксаверівський, Федорівський поліпшений.

Попередники. Для озимого ріпаку найдоцільніше створити спеціалізовані ріпаково-зернові сівозміни з максимальним насиченням цими культурами. Не слід сіяти його на площах, де вирощувалися цукрові буряки, так як виникає небезпека поширення нематоди, оскільки вона є шкідником і для ріпаку. Вирощування ж ріпаку і зернових культур в одній сівозміні поліпшує фітосанітарний стан ґрунту, зводить до мінімуму зараження зернових кореневими гнилями. Де не вирощуються цукрові буряки, ріпак розміщують у будь-якій сівозміні, з поверненням його на попереднє місце через 4-5 років.

Попередники ріпаку повинні рано звільняти площі, сприяти знищенню бур’янів, створенню доброї структури з достатньою кількістю поживних речовин. Тому найкращі попередники для нього – багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави, зернобобові. У районах правобережного Лісостепу кращими попередниками для нього є горох, конюшина. У західних областях України з достатньою кількістю опадів і тривалою осінню, високі врожаї його вирощують також після кормових бобів та кукурудзи на силос. Задовільні – зернові культури, проте овес і яра пшениця – несприятливі попередники для озимого ріпаку.

Обробіток ґрунту. Підготовка ґрунту під ріпак – найважливіший агрозахід, від якого залежить поява своєчасних рівномірних сходів, розвиток кореневої системи.

Після багаторічних трав обробіток починається з лущення дисковими знаряддями. Вносять мінеральні добрива й орють на глибину 2022 см обов’язково в агрегаті з котками й боронами. Доводять поле до посівної готовності за допомогою БІГ-ЗА, КПС-4 тощо.

604

Після зернобобових, зернових культур, однорічних трав добрі результати дає вчасно і якісно проведений поверхневий обробіток дисковими знаряддями (БДТ-7, БДВ-6,3), із наступним доведенням ґрунту до стану готовності до сівби за допомогою голчастих дисків БІГ-ЗА, БПШ-8, культиваторів УСМК-5,4, котків ЗККШ-6 та інших.

Передпосівний обробіток ґрунту краще проводити комбінованими агрегатами типу “Європак”, АРП-3, АКГ-4 “Борекс” тощо на глибину загортання насіння. Вони за один прохід забезпечують високу якість підготовки ґрунту і значну економію пального.

Удобрення. Ріпак потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Для створення однієї тонни зерна ріпак виносить із ґрунту: азоту – 6070; фосфору – 30-40 і калію – 50-60 кг. Близько 20-25% від потреби в елементах живлення, він використовує з ґрунтових запасів, а решту треба вносити у вигляді органічних (30-40 т/га) та мінеральних добрив (45-60 кг/га діючої речовини), особливо коли планується врожайність у межах 30-40 ц/га.

На ґрунтах середнього рівня родючості необхідно вносити N120P60K60. Фосфор, калій та N60 вносять під основний обробіток ґрунту, а азот дозою N60 доцільно застосовувати для підживлення на початку відновлення вегетації.

Норми внесення мінеральних добрив залежно від очікуваної урожайності показані в таблиці 70.

70. Норми мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В.В. Лихочвор, 2004 р.)

Підготовка насіння до сівби. Для насіння ріпаку не потрібен період післязбирального дозрівання. Його можна використовувати для сівби відразу ж після очистки і просушування. Кращі результати по продуктивності насіння одержують при сівбі торішнім насінням. За 1015 днів до сівби насіння протруюють препаратом роялфо з розрахунку 2-3 л/т насіння.

Строки сівби. Норма висіву насіння. Для озимого ріпаку строк сівби має вирішальне значення для перезимівлі й збереження рослин.

605

Практика підтвердила, що оптимальні строки сівби ріпаку настають за 15-20 днів раніше оптимальних строків сівби озимої пшениці. Встановлено, що ранні посіви в наступному році швидше проходять фази свого розвитку і менше пошкоджуються ріпаковим трачем. Проте, при надто ранній сівбі, ріпак дуже переростає, що призводить до зниження його зимостійкості.

Кращими строками сівби для нього є період з 15 по 25 серпня в лісостеповій зоні та з 20 серпня по 5 вересня – у степовій.

Ріпак, як правило, сіють звичайним рядковим способом із міжряддям 15 см та широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см.

На засмічених полях його необхідно сіяти широкорядним способом із шириною міжрядь 45 см. При цьому використовують сівалки: спеціалізовану пневматичну СПР-6, овочеву СО-4,2, СЗТ-3,6 з обов’язковою герметизацією. Ріпак також сіють сівалками: зернотрав’яними (СЗТ-3,6А), лляною (СЗЛ-3,6), буряковою (ССТ-12Б). Добре зарекомендували себе на сівбі сівалки “Містраль 6000”, СПУ-6Д, “Акорд”, “Амазоне” та ін.

Норма висіву при сівбі з міжряддям 15 см становить 1,6-2,0 млн./га або 7-10 кг/га, а з міжряддям 45 см – 1,0-1,2 млн. схожих насінин на 1 га, або 4-6 кг/га. Оптимальна густота стояння рослин повинна становити восени 80-120, а навесні – 60-80 шт./м2.

Треба мати на увазі, що головною умовою вирощування ріпаку є одержання своєчасних і дружних сходів, а це можливе лише при загортанні насіння у вологий ґрунт на глибину 1,5-3,0 см.

Догляд за посівами. Одразу ж після сівби посіви коткують кіль- часто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після появи сходів у фазу розетки посіви боронують.

Восени й навесні проводять міжрядний обробіток широкорядних посівів. Посіви з густотою 60-100 рослин на 1 м2 залишають на насіння, з густотою більше 120 шт./м2 доцільно використати на зелений корм, а з густотою менше, ніж 30 рослин на 1 м2, необхідно вибракувати.

Озимий ріпак добре реагує на внесення азотних добрив рано навесні, тому при першій же можливості необхідно провести підживлення посівів у дозі N30. На широкорядних посівах проводять 1-2 розпушування міжрядь.

Важливим заходом збереження посівів від шкідливої дії морозів є снігозатримання. Для цього рекомендується разом з ріпаком через кожні 1,5 м, висівати по одному рядку білої гірчиці. До початку зими стебла гірчиці дерев’яніють і взимку добре затримують сніг. У західних

606

областях ріпак на зиму підгортають, що також підвищує його зимостійкість.

Збирання врожаю. Збирання проводять роздільним способом. Пряме комбайнування застосовується тільки на площах чистих від бур’янів, при рівномірному достиганні рослин, або коли вже пройшли строки роздільного збирання. Скошування рослин у валки починають у фазі жовто-зеленої стиглості, коли в нижніх стручках центральної гілки більшості рослин насіння має характерний для сорту чорний, коричневий або жовтий колір, а вологість насіння становить близько

30%.

Пряме комбайнування починають до настання повної стиглості стручків на всій рослині при вологості насіння 11-15%. Перестиглі насінини (при вологості 9% і нижче) дуже обсипаються від доторкань мотовила.

Скошують ріпак широкозахватними жатками ЖВН-6. Зрізані рослини погано звільняють жатку, намотуються на її мотовило. Також застосовують жатки ЖНУ-4, ЖРБ-4,2, ЖБА-3,5. Усі вони агрегатуються із самохідними косарками Е-502, Е-303.

На збиранні ріпаку використовують вітчизняні комбайни серійного виробництва “Лан” та “Славутич”. Вони в агрегаті зі спеціальними приставками та пристроями можуть обмолочувати дрібнонасіннєві культури. Щоб запобігти травмуванню насіння, валки обмолочують при 600 об./хв. барабана, а при прямому комбайнуванні число обертів барабана збільшують до 800 об./хв. Ворох насіння ріпаку, що надходить від комбайна, може містити значну кількість насіння бур’янів, рослинних решток із високою вологістю і потребує термінової очистки, щоб запобігти самозігріванню. Слід пам’ятати, що навіть короткочасне зігрівання вороху призводить до різкого зниження посівних і товарних якостей насіння.

Для прискорення і одночасного дозрівання проводять десикацію за 7-14 днів до збирання реглоном (2-3 л/га), а за 12-14 днів – використовують басту (1,5 л/га). На запирієних площах доцільно використати при побурінні 70% стручків у ріпаку, або за 2 тижні до збирання,

гербіциди раундап (3,0 л/га), домінатор (3 л/га), гліфоган (3,0 л/га).

Вони знищують бур’яни і підсушують рослини. Десикація зменшує втрати насіння при збиранні та економить витрати енергії на досушування насіння.

Сьогодні, широко використовують на посівах ріпаку за 2-3 тижні до збирання та при пожовтінні 70-75% стручків, але до утворення пергаментної структури, склеювачі Спондам (0,6-1,0 л/га), Еластік (1,0-

607

1,3 л/га), “Нью Фільм 17” (0,7 л/га), які запобігають передчасному розтріскуванню стручків. Розчин цих препаратів, нанесений на стручки, створює полімерну мембрану, яка регулює водний баланс і запобігає розтріскуванню та висипанню насіння. Плівка еластична і може розтягуватися слідом за ростом стручка.

Ріпак ярий (Brassica napus)

В насінні ярого ріпаку міститься 35-45% слабковисихаючої олії (йодне число 101), 20-26% білка, 17-18% вуглеводів. Олія з ярого ріпаку має чудові харчові якості і також широко використовується в різних галузях народного господарства. Макуха з низькоерукових сортів є добрим кормом для тварин, а макуха з нових “00” сортів – ще й високобілковий компонент для виробництва продуктів харчування.

Зелена маса використовується на корм. У ній міститься 4,9-5,1% білка, що удвічі більше, ніж у зеленій масі кукурудзи та соняшнику. Ярий ріпак вирощують у післяукісних, післяжнивних та проміжних посівах.

Батьківщиною ярого ріпаку є Європа. Нині він дуже поширений у Канаді, Китаї, Індії, Пакистані, де займає площу більшу, ніж озимий ріпак. В Україні найбільше сіють ріпак ярий у Сумській, Київській, Чернігівській, Житомирській та Вінницькій (1,7 тис. га) областях.

Біологічні особливості. Ярий ріпак – однорічна рослина з родини капустяних, яка менш вибаглива до умов вирощування.

Ярий ріпак холодостійка рослина. Насіння проростає при температурі 1-3ºC, сходи переносять заморозки 3-5ºC, а дорослі рослини – до мінус 8ºC. Найкраще росте вегетативна маса при температурі 18-20ºC. Під час цвітіння і достигання насіння оптимальною є температура 23-

25ºC.

Ярий ріпак – вологолюбна рослина. Найбільше води рослини поглинають у період бутонізація-цвітіння. Транспіраційний коефіцієнт становить 500-650.

Ярий ріпак – рослина довгого дня.

До ґрунтів ріпак не дуже вибагливий. Не придатні для нього лише легкі піщані та солонцюваті ґрунти, високий та сталий врожай ріпаку отримують при розміщенні його на ґрунтах з такою агрохімічною характеристикою:

608

Сума ефективних середньодобових температур за вегетацію становить 1700-2100ºС. Сходи з’являються через 4-10 днів після сівби, від сходів до цвітіння проходить 45-60 днів. Тривалість вегетаційного періоду 80-110 днів.

Технологія вирощування

Сорти ярого ріпаку повинні мати низький вміст ерукової кислоти і глюкозинолатів: Аіра, Марія, Оксамит, Оріон, Земир 2, Калинівський, Клітинний 1, Клітинний 8, Ліга, Микитинський, Отаман, Титан.

Попередники. Ярий ріпак висівають у полі, призначеному під ярі зернові культури. Найвищі врожаї він дає після картоплі, кукурудзи, буряків, озимої і ярої пшениці, ячменю, зернобобових культур і багаторічних трав. Часто ярим ріпаком замінюють озимий, коли той гине внаслідок несприятливих умов перезимівлі.

Обробіток ґрунту. Після стерньових попередників проводять 2-3 лущення дисковими і лемішними лущильниками на глибину 6-8

і8-10 см. Під зяб орють у кінці вересня – на початку жовтня на глибину 20-22 см, а на важких ґрунтах – на 25-27 см.

Весною застосовують систему мінімального обробітку ґрунту. На вирівняних полях обмежуються однією передпосівною культивацією на глибину 4-5 см.

Удобрення. Ярий ріпак досить добре реагує на внесення органічних

імінеральних добрив при використанні як на насіння, так і на зелений корм. Під нього потрібно внести 25-30 т/га органічних добрив. Ярий ріпак добре використовує післядію органічних добрив внесених під попередник. У залежності від попередників, наявності поживних речовин у ґрунті, під ярий ріпак вносять N60-120Р60-120К80-120 (табл. 71). У зоні Полісся найвищу врожайність зеленої маси ріпаку забезпечило

внесення мінеральних добрив у нормі N150P90 K120. У прифермських сівозмінах під ярий ріпак застосовують рідкий гній з нормою внесення

50-100 м3/га.

Підготовка насіння до сівби. Насіння ріпаку очищають, сортують, перед сівбою протруюють вітаваксом 200 (2,0-3,0 кг/т). Для підвищення як продуктивності, так і стійкості рослин проти хвороб, протруєння насіння поєднують з обробкою одним із регуляторів росту рослин: біотрансформатор, гр. (8 гранул/т); вермістим, р. (3-10 л/т); емістим С,

609

в.р. (10 мл/т); реастим, р. (5-8 л/т); трептолем, р. (20 мл/т).

71. Норми мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В.В. Лихочвор, 2004 р.)

Строки сівби. Норма висіву насіння. Сіють ярий ріпак звичайним рядковим способом (ширина міжрядь 15 см) з нормою висіву 2,5- 3,0 млн./га схожих насінин, що становить 10-12 кг/га.

На засмічених полях сіють ріпак широкорядним способом (45 см). Норма висіву насіння ярого ріпаку складає 4-6 кг/га, що забезпечить на 1 м2 – 120-140 сходів рослин. При пізніх строках сівби густота стояння зростає до 150 рослин на 1 м2, або 6-8 кг/га. Глибина загортання насіння ріпаку залежить від механічного складу ґрунту, так на легких ґрунтах вона становить 2,5-3,0 см, на важких – 1,5-2,0 см.

Сіють ярий ріпак відразу після ранніх зернових.

Догляд за посівами і збирання ярого ріпаку такі самі, як і озимого.

Рицина (Ricinus)

За походженням – африканська рослина. З її насіння (містить 5055% олії) виробляють касторову олію, яка має високу в’язкість, слабо розчиняється в бензині та інших органічних барвниках, не застигає при низьких температурах, що ставить її в ряд особливо цінних мастильних матеріалів. Олія рицини невисихаюча (йодне число 82-86), однак після дегідратації вона перетворюється в швидковисихаючу і її використовують для приготування високоякісної оліфи. Після попередньої переробки із касторової олії одержують себацинову кислоту, необхідну для виготовлення пластмас та інших синтетичних матеріалів.

Рицинову олію використовують у різних галузях промисловості, а також в медицині для виготовлення ліків.

Олію одержують з насіння гарячим або холодним пресуванням. Гаряче пресування забезпечує більший вихід олії, проте якість її гірша, бо в олію з насіння потрапляють отруйні речовини – дуже токсичний білок та алкалоїд меншої токсичності – рицинін. Тому така олія придатна тільки для технічних потреб. Для виготовлення ліків використо-

610