рослинництво

У зоні недостатнього зволоження розміщують цукрові буряки в ланках сівозміни з чорним удобреним паром, багаторічними травами на один укіс та однорічними культурами на один укіс. Повертати цукровий буряк на те саме місце необхідно через 3 роки. Насичення сівозміни повинно становити не більше 20-30%. Не рекомендують сіяти буряки після вівса, так як в них багато спільних шкідників.

Обробіток ґрунту. Розроблено два способи основного обробітку ґрунту – поліпшений та напівпаровий. Поліпшений спосіб включає дворазове лущення стерні дисковими і лемішними лущильниками та глибоку зяблеву оранку в кінці вересня на початку жовтня двоярусними плугами. У зоні достатнього зволоження рекомендується застосовувати напівпаровий обробіток ґрунту, який включає лущення стерні дисковими лущильниками в два сліди на глибину 5-6 см, внесення органічних і мінеральних добрив і оранку на глибину 28-32 см плугами з передплужниками в агрегаті з боронами або з кільчасто-шпоровими котками в кінці липня – першій половині серпня. По мірі з’явлення бур’янів, поле обробляють 1-2 рази важкими зубовими боронами або культиваторами загального призначення. В кінці осені проводять безполицеве розпушування на глибину 16-20 см плугами або лемішними лущильниками без полиць.

Весняний передпосівний обробіток розпочинається з ранньовесняного “закривання” вологи боронуванням з шлейфуванням на глибину 2,5-3,0 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину 3-5 см з одночасним боронуванням і коткуванням. Хороші результати отримують під час використання комбінованих агрегатів типу АГ-6, Агро 3, “Європак”. Відразу після культивації необхідно проводити сівбу.

Удобрення. Для формування врожаю цукрові буряки споживають велику кількість поживних речовин. На утворення 1 т коренеплодів і відповідної кількості гички з ґрунту виноситься: N – 50-60 кг, Р2О5 – 1520 кг і К2О – 55-75 кг. Цукрові буряки багато виносять з ґрунту також кальцію, магнію, сірки, марганцю, бору та інших елементів. Оптимальна для цукрових буряків кількість обмінного кальцію в ґрунті становить 60-70% ємкості поглинання, обмінного магнію і калію відповідно 10-15 і 3,5%.

Система удобрення цукрових буряків орієнтує виробництво на різноглибинне внесення добрив у три строки: восени – основне удобрення, під час сівби – рядкове та в період вегетації – підживлення. Добрива основного удобрення загортають на глибину 15-30 см, рядкового на 4-6 см під час підживлення – на 12-14 см. Підживлення застосовують у зоні достатнього зволоження, а в зоні нестійкого зволоження – коли недостатньо внесено добрив під оранку. В умовах

541

недостатнього зволоження підживлювати рослини не рекомендується.

Зорганічних добрив під цукрові буряки найчастіше вносять гній.

Взоні достатнього зволоження 30-40 т/га вносять безпосередньо під буряки. В районах нестійкого зволоження гній в нормі 30-40 т/га вносять під озиму пшеницю, а в ланці з багаторічними травами під буряки по 30 т/га. У зоні недостатнього зволоження гній з розрахунку 20-30 т/га вносять під озиму пшеницю або під парозаймаючу культуру.

До 90% мінеральних добрив вносять восени під глибоку зяблеву оранку. Середня норма мінеральних добрив на фоні гною становить N140-170Р140-170К160-190. Кількість азоту в ланці сівозміни з багаторічними травами зменшують приблизно на 30 кг/га. При сівбі в рядки вносять N10Р15-20К10 і в підживлення N90Р30К30. Дози добрив потрібно коректувати щодо кожного окремого поля. Мікродобрива вносять за мірою необхідності на окремих полях. Кислі ґрунти один раз за ротацію сівозміни вапнують, вносячи вапняні матеріали під озиму пшеницю. Дозу СаСО3 розраховують, перемножуючи величину гідролітичної кислотності на коефіцієнт 1,5. Солонці та солонцюваті ґрунти необхідно 1-2 рази за ротацію гіпсувати. На солонцюватих ґрунтах вносять 2-4 т/га, на плямах солонців – 6-10 т/га гіпсу.

Підготовка насіння до сівби. Насіння цукрових буряків готують до сівби на насіннєвих заводах. Насіння, крім сушіння, очищення і сортування, калібрують, шліфують, дражують, обробляють захисними стимулюючими речовинами. Для сівби пунктирним способом, насіння калібрують на дві посівні фракції діаметром 3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм. Проти комплексу ґрунтових і наземних шкідників, насіння обробляють фураданом з розрахунку 30-35 л на 1 т насіння. Рослини зберігають токсичність до 30 днів. Відпускається насіння за посівними одиницями. Одна посівна одиниця це 100 тисяч насінин.

Строки сівби. Норма висіву насіння. Сівбу починають, коли тем-

пература ґрунту на глибині 10 см досягає 5-6°C, а ґрунт при обробітку кришиться і не липне до знарядь. Сіють цукрові буряки пунктирним способом з шириною міжрядь 45 см, а в умовах зрошення – 60 см.

Глибина загортання насіння – 2,5-3,0 см, а при підсиханні ґрунту – 3,5-4,0 см. При сівбі на кінцеву густоту висівають 8-10 схожих насінин на 1 погонний метр рядка, щоб одержати 6-7 сходів (2,0-2,4 кг/га). При застосуванні заходів механічного формування густоти висівають до 15 насінин на 1 п. м. рядка. Сівбу на одному полі потрібно закінчувати за 1-2 дні, відхилення середньої глибини загортання насіння не повинно перевищувати ±0,5 см, а ширина стикових міжрядь повинна становити

542

50 ±5 см. У посушливу погоду, при інтенсивному підсиханні поверхні ґрунту, посіви буряків доцільно коткувати водоналивними (СКГ-2-1, СКГ-2) або кільчасто-зубовими (ККН-2,8) котками.

Догляд за посівами. Система заходів догляду за посівами включає: до - і післясходове суцільне розпушування ґрунту, формування (в разі необхідності) густоти насадження рослин, розпушування ґрунту в міжряддях і рядках, підживлення рослин, захист від бур’янів, шкідників

іхвороб. Коли цукрові буряки вирощуються за інтенсивною технологією, то після сходів проводиться лише 1-2 розпушування міжрядь. Оптимальна густота насадження рослин на період збирання повинна становити для зони оптимального зволоження – 115-120 тис/га, нестійкого зволоження – 110-115 і недостатнього – 100-105 тис. га.

Одним із основних завдань в технології вирощування цукрових буряків є своєчасна боротьба з бур’янами та поєднання агротехнічних

іхімічних заходів їх знищення. У фазі 2-4 справжніх листків у буряків, вносять бетанал (2,97 кг/га), бетанал-тандем (1,14-1,52 кг/га), бетанал прогрес АМ (0,27-0,45 кг/га), стамп (1,0 кг/га), шогун (0,06-0,12 кг/га), зелек-супер (0,12 кг/га), ілоксан (0,85-0,99 кг/га), поаст (0,2-0,6 кг/га), тарга-супер (0,05-0,15 кг/га), фуроре-супер (0,06-0,15 кг/га), фюзіладсупер (0,12-0,18 кг/га) та інші.

Передпосівний обробіток ґрунту, а отже і сівбу буряків, краще проводити вслід за ранньовесняним обробітком, не допускаючи розриву між цими операціями.

Хвороби. Найбільш поширеними хворобами цукрових буряків є коренеїд сходів, церкоспороз, борошниста роса, переноспороз, іржа, вірусна мозаїка і жовтуха, гнилі коренеплодів. Заходи боротьби: дотримання чергування культур в сівозміні, протруєння насіння, обробка посівів фунгіцидами: акробат МЦ (2 кг/га), альто 400 (0,2 кг/га), фундазол (0,6 кг/га), байлетон (0,6 кг/га), бенлат (0,6-0,8 кг/га), дерозал (0,3-0,4 кг кг/га) та ін.

Шкідники – довгоносики, дротяники, блохи, совки, лучний метелик, крихітка бурякова, нематода. Заходи боротьби включають обробку насіння фураданом, прометом, дурсбаном (1,5-2,5 кг/га), золоном (3,0-3,5 кг/га), нурелом Д (1,0 кг/га), піринексом (2,5 кг/га), сумітіоном (0,6 кг/га), фастаком (0,1 кг/га).

Збирання цукрових буряків найбільш доцільно проводити при настанні технічної стиглості – це кінець вересня – перша декада жовтня. В технічній стиглості маса коренеплоду і вміст в ньому цукру стають максимальними, чистота соку висока, вміст мелясоутворюючих речовин мінімальний. Строки збирання цукрових буряків визначаються

543

також технічними можливостями господарств, які б гарантували закінчення збирання до 25 жовтня. Цукрові заводи повинні мати у вересні тридобовий запас коренеплодів. За 10-15 днів до збирання проводять розпушування ґрунту на глибину 10-12 см. Залежно від конкретних погодних, агротехнічних і організаційних умов, при збиранні цукрових буряків застосовують потоковий, потоковоперевалочний і перевалочний способи. Основним є потоковий спосіб збирання, для якого використовують бурякові комплекси як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Він передбачає пряме відвантаження на транспорт зібраних коренеплодів. При потоковоперевалочному – частину зібраних коренеплодів деякий час зберігають на полі, а потім відвозять на приймальні пункти або цукрові заводи.

Кормові буряки (Beta vulgaris crassa)

За площею посіву серед кормових коренеплодів перше місце займають кормові буряки. На сьогодні роль кормових буряків, через значні витрати на вирощування, менша, у порівнянні з іншими культурами. Собівартість 1 ц. к. од. кормових буряків найвища, порівняно з собівартістю інших видів кормів. Вони добре ростуть в районах

Полісся і Лісостепу, на мінеральних ґрунтах і осушених торфовищах, а також у Степу на зрошуваних землях. На мінеральних ґрунтах Лісостепу урожайність кормових буряків становить 400-600, а на торфових ґрунтах – 800-1000 ц/га і більше. У Вінницькій області площі посіву кормових буряків досягають 21,9 тис. га.

Кормові буряки мають високі кормові якості: 10 кг відповідають 1,2-1,4 кг кормових одиниць і містять 90-110 г перетравного протеїну. Їх добре поїдають тварини, вони значно підвищують молочну продуктивність корів. Кормові коренеплоди є важливим джерелом легкоперетравних вуглеводів (до 9%), містять 1,1-1,5% білку, який багатий на амінокислотний склад і добре перетравлюється (70-80%) та мінеральні речовини (1,0-1,5%), особливо кальцій та фосфор. Вони є добрим попередником у сівозміні для наступних культур.

Використовують кормові коренеплоди частіше як соковиті корми у свіжому вигляді. За формою коренеплодів їх поділяють на чотири групи (найбільш поширені циліндричні і конічні). Буряки з циліндричною, або мішкоподібною формою коренеплодів мають розвинену шийку, їх корені заглиблюються в ґрунт на 1/3-1/4 своєї довжини. Сорти цієї групи (Полтавський білий), дають високі врожаї, але вміст сухих речовин у них невисокий (11-14%). Вони характеризуються

544

підвищеними вимогами до вологи.

Сорти з видовжено-овальною формою коренеплодів заглиблюються в ґрунт на 2/3-3/4 своєї довжини. Вміст сухих речовин у коренях їх дещо вищий, ніж у коренеплодів першої групи. Найбільш поширений сорт Переможець, який районований у всіх зонах України. Вміст сухих речовин становить 13-15%.

Сорти з конусоподібними коренеплодами заглиблюються в ґрунт на 2/3 і більше. Характеризуються підвищеною посухостійкістю і високим вмістом сухих речовин (15-18%). До цієї групи належать сорти напівцукрових буряків. Серед них Український напівцукровий, Центаур Полі, Трипільський напівцукровий, Полтавський напівцукровий, Кірос, Авангард.

Кормовий буряк має подібні морфологічні та фенологічні особливості до цукрових буряків. Тривалість вегетаційного періоду в перший рік життя:120-140 днів. За типом запилення – перехреснозапильний.

Біологічні особливості. Серед коренеплодів найбільш чутливими до холоду є кормові буряки, сходи їх нерідко гинуть навіть при невеликих весняних заморозках (мінус 3-5ºС). Насіння проростає при температурі близько 3°С, але дружні сходи з’являються лише при 12-15°С.

Кормовий буряк – вимоглива до вологи культура. Залежно від погодних умов його сумарне водоспоживання коливається в межах 3800-6000 м3/ га, проте на 1 т урожаю він витрачає 50-70 м3 води. Водоспоживання кормового буряка протягом вегетації помітно різниться, тому відмічають три основні періоди: перший – від сходів до змикання листя в міжряддях, коли формується тільки 10-15% врожаю і водоспоживання не перевищує 30-40 м3/га за добу, другий – від змикання листя в міжряддях (15-20 червня) - до початку третьої декади серпня, він є найбільш відповідальним щодо водоспоживання і формування врожаю – 80% (за добу витрачається 70-80 м3/га води). Третій період характеризується зменшеним водоспоживанням (до 2025 м3/га за добу), помірним приростом урожаю коренеплодів і накопиченням сухої речовини. Найкраще розвиваються в умовах теплого сонячного літа з достатньою кількістю опадів (близько 500 мм за рік). Особливо вибагливі до вологи в період проростання насіння, яке поглинає при набуханні 120-160% води від своєї маси, та в критичний період розвитку в липні-серпні. Щодо відношення до родючості ґрунтів, то для кормових буряків придатні такі ж самі ґрунти, як і для цукрових буряків.

545

Технологія вирощування

На разі уже розроблені адаптивні технології вирощування кормових буряків, що дозволяє зменшити їх собівартість.

В Україні районовані сорти кормового буряку: Адра, Аміго, Болеро, Веселка, Галицький, Дарина, Крокус, Казіма, Львівський жовтий, Рожевий 3, Селена, Солідар, Полтавський білий, Авангард, Урсус Полі, Тамара, Екендорфський жовтий, Барбара,Уманський кормовий та ін.

Попередники. Кормовий буряк вирощують після озимої пшениці, що йшла по пласту багаторічних трав, після зернобобових, однорічних трав на зелений корм, овочевих культур, кукурудзи на зелений корм, силос та картоплі. Повертати його на те саме місце слід не раніше, як через 2-3 роки. Кормовий буряк не можна розміщувати після кормового, цукрового та столового буряка.

Щоб мати високі врожаї, кормові буряки вирощують на понижених і зрошуваних ділянках. Основні агромеліоративні заходи на полях, призначених під буряк, необхідно виконувати восени.

Обробіток ґрунту. Післяжнивне розпушування ґрунту проводять одразу за збиранням попередників при вологості ґрунту в шарі 0-30 см не вище 60% НВ. Після таких попередників, як зернові колосові, зернобобові, овочеві, однорічні трави та їхні сумішки на зелений корм і сіно, обробіток ґрунту виконують дисковими лущильниками нa глибину 6-8 см, а після кукурудзи на зелений корм і силос – дисковими боронами перехресно в два сліди. Поля, засмічені коренепаростковими бур’янами, лущать два рази: перший – на глибину 6-8 см дисковими знаряддями, другий – на 12-14 см на початку масового відростання бур’янів лемішними лущильниками або плоскорізами. При відростанні великої кількості коренепаросткових багаторічних бур’янів, доцільно застосувати гербіциди лонтрел (1,0 л/га) або раундап (4-5 л/га) по вегетуючих розетках за 2-3 тижні перед зяблевою оранкою. Розміщують кормовий буряк на площах з ухилом не більше 1°. На добре підготовленому полі не повинно бути звальних гребенів і розвальних борозен. Термін проведення оранки – третя декада вересня-перша половина жовтня, через два тижні після останнього лущення при масовій появі сходів бур’янів.

На легких і середніх за механічним складом ґрунтах оранку виконують звичайними плугами на глибину 23-25 (до 25-27) см, на важких – з грунтопоглибленням на 25-27 (до 28-30) см. При значній

546

засміченості поля і наявності пожнивних залишок довжиною більше 20 см, доцільно застосовувати ярусні плуги, що забезпечують повне і якісне їх загортання в ґрунт.

Поверхню ґрунту вирівнюють довгобазовими планувальниками, планувальними рамами (ПР-4) уздовж напрямку сівби, а при значній гребенистості ґрунту – у двох напрямках по діагоналі поля. На солонцюватих ґрунтах, щоб попередити подальше їх осолонцювання, а також для поліпшення водно-фізичного стану, по спланованому полю після оранки вносять гіпс або фосфогіпс (3-5 т/га). Після цього ґрунт розпушують чизелями без борін або знаряддями з долотоподібними робочими органами. Перед сівбою ґрунт коткують.

Удобрення. Кормовий буряк більше потребує азотних і калійних добрив, на 1 т коренеплодів і відповідної кількості листків кормовий буряк виносить з ґрунту 2,5-3 кг N, 0,9-1,0 кг Р2О5 і 4,5-5 кг К2О. Проте, внесення високих доз азотних добрив сприяє збільшенню накопичення нітратів у сухій речовині.

Буряк дуже чутливий до органічних добрив. Під основний обробіток ґрунту вносять органічні (20-40 т/га), фосфорні (60-80 кг/га) і калійні (100-120 кг/га) добрива. На чорноземах звичайних з вмістом гумусу в орному шарі (0-30 см) 4,5-5,5% вносять гній (насамперед напівперепрілий) з розрахунку 40 т/га, з вмістом 4-4,5% – 50 т/га, 2,5- 3,0% – 60 т/га. На ґрунтах, що містять менше 2,5% гумусу, гній вносять обов’язково. За відсутності гною, як органічне добриво можна застосовувати сидерати (зелені добрива), післяжнивні рештки, солому зернових колосових, стебла кукурудзи. При заорюванні їх у ґрунт, вносять азотні добрива з розрахунку N7-10 кг/т органічного добрива. Солома і зелені добрива за ефективністю прирівнюються до 20-25 т гною.

Під запланований рівень врожаю коренеплодів норму азотних мінеральних добрив встановлюють, враховуючи вміст рухомого азоту в метровому шарі, а також коефіцієнти використання його з ґpyнту (0,45- 0,55) та добрив (0,6-0,7). Азотні добрива із розрахунку 60-120 кг/га вносять під передпосівну культивацію. Під час сівби в рядки вносять по 20 кг/га кожного елемента. До фази змикання рядків проводять підживлення посівів складними добривами.

Норму внесення фосфорних і калійних добрив визначають, виходячи з вмісту елементів живлення в орному шарі ґрунту. Якщо вміст Р2О5 більше 30-35 мг/кг ґрунту, а К2О більше 230-260 мг/кг, фосфорні і калійні добрива не вносять.

Повне мінеральне добриво включає повну дозу фосфорних,

547

калійних (Р60-120К60-120) і 30-50% азотних. Норму азотних добрив варто зменшувати на 40-50 кг д. р. на гектар, якщо кормовий буряк розміщують після багаторічних трав. Навесні рідкі азотні і комплексні добрива на легких ґрунтах вносять на глибину не менше 15-20 см, на середніх – 12-15 см, на важких – 10-12 см.

Підготовка насіння до сівби. Насіння перед сівбою калібрують на фракції (3-4; 4-5; 5-6 мм або 3,5-4,5 і 4,5-5 мм), обігрівають, а потім протруюють (за 2-3 тижні до сівби) одним із препаратів: превикур 607 – 4 л/т (проти коренеїда) тачигарен – 6 кг/т (проти коренеїда), фурадан – 25-30 л/т (проти ґрунтових та наземних шкідників), апрон – 4 кг/т (проти коренеїда, пероноспорозу та ін.).

Строки сівби. Норма висіву насіння. Передпосівний обробіток і сівбу проводять, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 0-10 см досягає +5...+6 С. Глибина розпушення зволоженого шару ґрунту 2-3 см, середньо зволоженого – 3-4 см, сухого – не більше 5 см.

Кормовий буряк на зрошенні сіють з міжряддями 60 або 70 см, що забезпечує оптимальні умови для проведення обробітку ґрунту в посівах і росту коренеплодів в період вегетації (табл. 65).

65. Норма висіву клубочків на 1 погонний метр рядка залежно від заданої густоти рослин

Для сівби застосовують сівалки точного висіву ССТ-8В, ССТК-8, БАЕР, УСП-12, ССТ-12Б. На чистих від бур’янів площах висівають задану кількість насінин, щоб без затрат ручної праці сформувати на період збирання рекомендовану колишнім Інститутом зрошуваного землеробства густоту рослин: для сортів Львівський жовтий, Екендорфський жовтий, Роте Вальце, Переможець – 70-80 тис./га, для Урсус – 60 тис./га, а для однонасіннєвих сортів – 100-110 тис./га.

548

Використовують також овочеві сівалки СО-4,2 і СКОН-4,2, при цьому норму висіву збільшують на 20-40%, особливо на забур’янених полях.

Сіють кормові буряки разом з ранніми культурами пунктирним способом з шириною міжрядь 45 см і нормою висіву насіння 1520 кг/га, а при використанні пунктирних сівалок – 8-12 кг/га. Оптимальна густота насадження – 70-80 тис. рослин на гектар. При формуванні густоти насаджень, відстань між рослинами в рядку, залежно від сорту і родючості ґрунту, встановлюють від 25 до 30 см.

Догляд за посівами. На 4-5 день після сівби проводять досходове боронування посівів. При цьому довжина проростків повинна бути не більше 0,2 мм, а глибина розпушування ґрунту – не повинна пepевищувати дві третини глибини загортання насіння. Агрегати із ротаційними робочими і ґрунтовими роторами повинні рухатися уздовж рядків, із боронами – під кутом 25-30° (швидкість руху агрегатів 8-9 км/год). На площах, де внесені ґрунтові гербіциди, боронування не проводять, щоб не послабити їх дії.

При відсутності ротаційних робочих органів на ущільнених ґрунтах використовують середні зубові борони, а на пухких – легкі зубові ЗПБ-0,6А, БПШ-8 або райборінки ЗОР-0,7, чи пружинні ЗБР-24.

Міжрядне розпушування (шаровку) проводять, коли з’явились сходи і позначились рядки. Якщо ґрунтові гербіциди внесені, цей агрозахід не проводять.

Культиватори КРД-5,4 і УСМК-5,4 оснащують односторонніми і двосторонніми підрізаючими лапами, захисними дисками, що розпушують ґрунт на 3-4 см, а ротаційні батареї в зоні рядків – на 1,5- 2,5 см. Швидкість руху агрегату 5-5,5 км/год.

Формування оптимальної густоти необхідно проводити при появі першої пари справжніх листків і закінчувати не пізніше фази утворення третьої пари, використовуючи для цього поперечний або вздовжрядний механізований проріджувач.

На посівах з міжряддями 60 см густоту в рядках формують проріджувачами УСМП-5,4. Кращий ефект досягається, коли на одному погонному метрі рядка налічується 8-12 рослин, а довжина букетів становить від 5 до 15 см. Якщо налічується 12 і більше рослин, застосовують поперечне проріджування (букетування). Його проводять в посівах з міжряддями 60 і 70 см культиваторами, обладнаними односторонніми підрізуючими лапами для нарізання букетів та шестидисковими ротаційними батареями (РБ) для розпушування ґрунту в букетах. Схема букетування в посівах з міжряддями 60 см така: виріз 8,5 см – букет 6,5 см; виріз 8,5 см – букет 11,4 см. З міжряддями 70 см

549

більш ефективною схемою є: виріз 20 см – букет 20 см; виріз 8,5 см – букет 14,8 см.

Розпушують міжряддя перед змиканням листя в рядках на глибину 4-6 см і одночасно підгортають рослини культиваторами з розпушувальними лапами і підгортачами (КРН-5,2 і КРН-5,3). Висота гребенів 2-3 см, швидкість руху агрегатів 5-6 км/год. Другий раз підгортають також до змикання листя в рядках культиваторами, обладнаними підгортачами та долотами. Глибина розпушування підгортачами 1214 см, долотами – 8-10 см, захисна зона 12-13 см.

Якщо добрива внесли під оранку, то кормовий буряк підживлюють не пізніше змикання листя в рядках. Тверді мінеральні добривa вносять культиваторами-рослинопідживлювачами, які обладнані туковисіваючими апаратами, лапами для підживлення і розпушування. Глибина розпушування ґрунту звичайними лапами 10-12 см, односторонніми –

4-5 см.

Захист посівів від бур’янів. При змішаному, найбільш поширеному типі забур’яненості, під передпосівну культивацію на вирівняну поверхню вносять один з базових гербіцидів: тіллам – 3,5-5,0 кг/га (по препарату), дуал-голд – 1,6-2,6 л/га; фронт’єр – 1,1-1,7 л/га.

Обприскування посівів проти шкідників починають з появою сходів. Проти довгоносика і бурякової блішки застосовують карате, базудин, круїзер та інші інсектициди. Останній термін проведення цього агрозаходу – змикання листя у рядках.

Збирання врожаю кормових буряків потрібно закінчити до приморозків, бо пошкоджені морозами корені при зберіганні швидко загнивають.

Збирати гичку починають, коли у 30-40% рослин відмічається сильне пожовтіння та усихання нижніх листків, проглядаються міжряддя. Її зрізують гичкозбиральною машиною, висота черешків повинна становити 50 мм. Збирання коренеплодів варто починати через 3-4 дні після зрізування гички. Кращими строками є друга половина вересня – початок жовтня. Якщо вирощують декілька сортів, в першу чергу збирають кормові, а потім напівцукрові.

На посівах із густотою рослин 90-110 тис./га доцільно застосовувати коренезбиральні машини Дніпропетровського комбайнового заводу МКК-6 (МКК-4), РКС-4 з пристроєм, а також коренезбиральну машину МКР-2,3. При густоті рослин 70 тис./га і менше – ККГ-1,4 та СКД-2 і інші, тому що на зріджених посівах ефективність збирання МКК-4, РКС-4, МКР-2,3 різко знижується.

Викопані коренеплоди зберігають у кагатах. Для тимчасового

550