рослинництво

за посівами слід здійснювати у сприятливі періоди, настання яких зумовлюється розміщення Місяця в тому чи іншому зодіакальному сузір’ї. Взаємне розміщення небесних тіл рекомендують також враховувати при організації боротьби з бур’янами, приготуванні компостів. Космічний вплив на рослини виявляють й інші небесні тіла; 2) спеціальні біодинамічні препарати мають надавати рослинам необхідну силу й активувати певні процеси у ґрунті. ”Гумусні” препарати готують із рогів тварин і гною, ”силіцієві” – з розмеленого кварцу. Цим препаратам, які застосовують у дуже розбавленому вигляді, приписують особливі властивості. Крім того, є так звані ”компостні” препарати, що регулюють живлення і розвиток рослин. Їх готують із різних рослин – деревію, кропиви, ромашки лікарської, дубової кори, валеріани тощо, а потім змішують з гноєм. Витяжки, відвари і продукти бродіння з рослин використовують як добрива, стимулятори росту та для захисту рослин від бур’янів і хвороб. Найбільш поширені препарати з кропиви і польового хвоща.

Мінеральні добрива і пестициди не застосовують зовсім. Біодинамічна система втілюється на основі біодинамічних препаратів. Хоча вони не додають урожаю, зате поліпшують його якість, роблять рослину здоровішою і стійкішою до захворювань, захищають її від шкідників і хвороб, продовжують термін якісного зберігання продукції. Найпоширеніший препарат №500. Вихідним матеріалом для таких препаратів є свіжий коров’ячий гній, деревій звичайний, ромашка лікарська, кропива дводомна, дубова кора, кульбаба лікарська, валеріана лікарська, хвощ польовий. Боротьба зі шкідниками і хворобами здійснюється з допомогою мікробіологічних та ЕМ-препаратів. Для захисту овочевих культур застосовуються мікробіологічні препарати Планріз, Триходермін. У боротьбі з колорадськими жуками допоможуть Колорадоцид, Бітоксібацилін, Актофіт. Від фітофтори ефективний Різоплан.

Ферми, де ведеться біодинамічне землеробство, намагаються забезпечити себе добривами і кормами. Як добрива тут використовують різні компости і спеціальні мінеральні добавки (силіцій, рогове борошно, кісткове борошно, вапняки, фосфати тощо). Елементи біодинаміки наводяться в астрологічних календарях.

Система ANOG, порівняно з іншими, є близькою до традиційного сільського господарства. Вона дістала умовну назву ”ближче до природи” і в багатьох підходах в основному збігається з органобіологічним землеробством. На підставі наукового аналізу стану ґрунту, для кожного господарства розробляють індивідуальні плани внесення органічних добрив. Допускається помірне застосування усіх синтетичних

351

препаратів (крім гербіцидів), але за ретельного контролю вмісту залишкових кількостей хімікатів у продукції.

Система LISA є новою системою землеробства у США. Найчастіше її називають ”sustainable agriculture”, що в перекладі означає

”підтримувальне сільське господарство”. Паралельно поширився ще один термін, який визначає нову тенденцію у веденні землеробства –

”низьковитратне (low-input) землеробство”. У низьковитратному землеробстві робиться ставка на мобілізацію внутрішніх, відновлюваних ресурсів, наприклад на максимальне використання азоту нехімічного походження, розвиток водозберігаючих технологій, перехід на нехімічні засоби боротьби з бур’янами і шкідниками, регулювання складу біоценозів.

LISA – це програма досліджень щодо розробки багатопрофільної концепції вирощування сільськогосподарських культур, яка б дала виробництву, з одного боку, можливість невизначено довго підтримувати необхідний рівень, а з іншого – зменшила його залежність від зовнішніх ресурсів і підвищила економічну надійність фермерського господарства.

Основні завдання її такі: 1) збільшення ефективності витрат у

3) обґрунтування прибуткового ринку для продукції, яка вироблятиметься з невеликими вкладеннями ресурсів.

У практичному плані нова система ставить за мету: 1) спожи-

вання мінеральних добрив у невеликих кількостях; 2) скорочення використання пестицидів; 3) зменшення інтенсивності механічного обробітку ґрунту; 4) інтегрований підхід при веденні землеробства, що базується на комплексному взаємозв’язку чинників (добрива – бур’яни, добрива – хвороби рослин, гербіциди – шкідники і хвороби, фунгіциди – мікрофлора ґрунту, пестициди – дощові черв’яки тощо).

Основою цієї технології вирощування є сівозміна.

8.3. Ефективність і перспективи біологічного землеробства

Продукція традиційного інтенсивного землеробства переважає на ринку, і деяку конкуренцію їй починає складати лише ”екологічно чиста” продукція. Це пояснюється жорсткими вимогами ”органічного” землеробства, яке не допускає застосування хімічних засобів, що тягне за собою значне зниження врожаїв, підвищення затрат праці, необхідність застосування плодозміни, складність у можливості створення надійного захисту урожаю від бур’янів, шкідників і хвороб, невпевненість

352

виробників у стабільності вищих ринкових цін на чисту продукцію.

Сучасне інтенсивне аграрне виробництво нехтує не лише величезними витратами вичерпних енергоресурсів. Стрімке знищення біологічного різноманіття в ґрунті через постійне використання агрохімії (пестицидів та міндобрив) а з ними і вмісту гумусу призводить до щорічних втрат 10-15 мільйонів гектарів

сільськогосподарських земель на нашій планеті.

Рівень вмісту гумусу в українських ґрунтах знизився за останні 10 років вдвічі! А рівень ерозії ґрунтів в деяких областях України відповідає значенням екологічної катастрофи, яку, через свою злочинну некомпетентність та жадібність лише прискорюють українські чиновники.

В Європейському Союзі державне регулювання виробництва органічної продукції здійснюється на основі Постанови ЄС № 2092/91 «Органічне агровиробництво та рішення стосовно сільськогосподарської продукції та продуктів харчування» та Постанови ЄС №1084/1999, яка містить посилання на виробництво продуктів тваринного походження.

Досвід закордонних країн переконливо засвідчує, що при переході на біологічне землеробство не вдається досягати високих урожаїв. У виконаних за дорученням FAO дослідженнях щодо можливих наслідків переходу на альтернативне землеробство зроблено висновок, що урожаї зернових культур скоротяться на 10-20%, картоплі та цукрових буряків – на 35%.

Згідно з узагальненими даними по Німеччині, зниження урожаїв становитиме, %: пшениці – 20-30, жита – 30, вівса – 20, ячменю – 30, картоплі – 55. За результатами досліджень, проведених в Австралії, Німеччині та Швейцарії, урожайність зернових культур на малопродуктивних ґрунтах в ”органічному” землеробстві, може знизитись на 40%. У США урожайність пшениці зменшиться на 40-44%, зернофуражних культур – на 41-48, сої – на 30-49%.

У табл. 41 наведено узагальнені дані щодо урожайності сільськогосподарських культур в умовах біологічного (альтернативного) землеробства.

За реакцією на альтернативні методи вирощування сільськогос-

подарські культури умовно можна поділити на групи: 1) дуже чутливі, урожайність яких істотно знижується – пшениця, ячмінь, картопля, цукрові буряки, плодові культури, злакові багаторічні трави, білоголова капуста, зеленні овочі; 2) помірно чутливі, урожайність знижується менше – овес і, умовно кукурудза; 3) майже не чутливі,

353

урожайність практично не знижується – соя, кормові боби, багаторічні бобові трави.

41. Урожайність сільськогосподарських культур, вирощених в умовах альтернативного землеробства

(за узагальненими даними Ф.Б. Прижукова)

Відмінність в урожайності на багатих і родючих ґрунтах менша. Вважають, що зниження урожайності з переходом на біологічне землеробство пов’язане з тим, що за менш сприятливих ґрунтових і погодних умов вилучення будь-якого чинника інтенсифікації позначається на урожаї істотніше, ніж за оптимальних умов. Крім того, сучасні сорти польових культур високовимогливі до удобрення (на бідних ґрунтах рослини страждають від нестачі азоту і фосфору) і до використання пестицидів.

Існує думка, що після переходу від інтенсивного сільського господарства до органічного, урожайність знижується лише в перші 4-5 років, після чого стабілізується і підвищується, наближаючись за своїм рівнем до традиційних показників урожайності.

Стосовно якості продукції розглядаються два аспекти: поживна цінність і безпека для здоров’я людини і тварин. Переконливих свідчень щодо підвищення вмісту поживних речовин у продуктах, отриманих за альтернативних форм ведення господарювання поки що немає. Не виявлено залежності і між системою землеробства та безпекою продуктів для здоров’я людини і тварин. Пестициди – найбільш

354

вивчена і регламентована група речовин порівняно з промисловими та комунальними викидами (радіонукліди, важкі метали тощо), становлять лише 20% забрудників навколишнього середовища. Провідні вчені США підкреслюють, що нині у світі немає наукових доказів того, що рештки пестицидів у продуктах харчування, за відповідного контролю і належної технології їх застосування, спричинюють захворювання людини.

У Нідерландах підраховано, що навіть у разі підвищення закупівельних цін на зерно на 70% і на картоплю – на 100%, біологічне землеробство залишиться економічно невигідним. За статистичними даними, при біологічному землеробстві ціна на зерно пшениці в Німеччині підвищується на 100-300%.

Найгострішою в альтернативному землеробстві є проблема збереження і підтримання на високому рівні родючості ґрунтів. Альтернативні методи виправдовують себе лише на ґрунтах з високим рівнем родючості.

Особливо напружена ситуація може скластися на малородючих ґрунтах із низьким забезпеченням рослин фосфором і калієм, навіть за умови внесення органічних добрив. Згідно з дослідженнями, проведеними в Нідерландах, Німеччині, баланс фосфору в альтернативних господар-ствах був негативним. Абсолютний річний дефіцит калію, за різними дослідженнями, коливався від 30 до 100 кг/га K2O. Водночас вважають, що становище з дефіцитом калію, порівняно з фосфором не таке загрозливе, оскільки його можна зменшити за рахунок внесення базальтового борошна. Баланс азоту загалом може бути бездефіцитним, за умови внесення органічних добрив та оптимальної частки бобових культур у сівозміні. Також виявлено, що в біологічному землеробстві виникає різкий дефіцит кальцію і магнію. За іншими показниками (щільність ґрунту, агрегатний склад, вміст гумусу) істотних відмін у традиційних і альтернативних господарствах не спостерігається.

Альтернативне землеробство в країнах Західної Європи і США отримало офіційне визнання і підтримку. Координує всі дії IFOAM (International Federation of Organic Agriculture Movements), що об’єднує

360 організацій із 68 країн. Ця організація розробляє загальні принципи ведення господарства, на основі яких визначаються його напрями, прийнятні для окремих країн або районів.

Найбільшого поширення біологічне (альтернативне) землеробство набуло в США, де його ведуть 30 тис. ферм.

355

Попит на продукцію біологічного землеробства швидко зростає. Згідно з даними опитувань, понад 80% американців висловлюють бажання купувати продукцію органічного сільського господарства, причому близько половини з них – за цінами, що перевищують середні ціни супермаркетів. Країнами з розвиненим альтернативним землеробством можна вважати Швейцарію, Данію, Нідерланди. Ринок продуктів альтернативного землеробства може скласти 5-10%. Країни, де спостерігається перевиробництво сільськогосподарської продукції, можуть піти на деяке зниження продуктивності агросистем, за умови забезпечення фінансової підтримки фермерів. У країнах з недостатнім самозабезпеченням продуктами харчування, розвиток альтернативних сільськогосподарських систем з різким зниженням продуктивності вважається неприйнятним.

В Україні, за формування економічних передумов, біологічне землеробство може посісти належне місце. Постало завдання відпрацювання наукових основ і технологій біологічного землеробства, на сьогодні досить чисті продукти можна отримувати й за інтегрованого землеробства та використання нових технологій, за умови виконання рекомендованих наукою заходів. Цей шлях буде магістральним для України.

Громадські організації, які пропагують і підтримують розвиток органічного руху в Україні: Федерація органічного руху України, Асоціація виробників органічної продукції "Чиста Флора", Об'єднання "Полтава-органік", Міжнародна Громадська Асоціація учасників біовиробництва «БІОЛан Україна», Клуб органічного землеробства, Спілка учасників органічного агровиробництва ″Натурпродукт″ та багато інших організацій.

Статус органічною продукції в країнах Європи підтверджує “євролисток”. Наявність “євролистка” є свідченням дотримання виробником загальноєвропейських стандартів органічного виробництва

(Постанова ЄС №834/2007).

Логотип ЄС “Євролисток” Кодовий номер органу сертифікації Країна походження сировини

Рис. 17. Екомаркування: Європейський Союз.

356

Відсутність такого маркування свідчить про недотримання стандартів органічного виробництва.

Загалом в усіх країнах світу частка господарств з альтернативним веденням землеробства становить близько 2%, тому внесок у виробництво продукції сільського господарства ще малий.

В Україні більше 140 господарств, які займаються вирощування органічної продукції (рис. 18).

Джерело: Федерація органічного руху України, IFOAM

Рис. 18. Кількість сертифікованих органічних господарств України

Причина зростаючої популярності альтернативного землеробства

357

полягає в його простоті та нешкідливості для довкілля(табл. 42).

42. Стан органічного землеробства в країнах ЄС. *

*Джерело: [Willer, Helga and Minou Yussefi. The World of Organic Agriculture.Statistics and Emerging Trends 2005.// IFOAM, Bonn Germany – 7th, revisededition, slightly abridged version – 2005. – 189 р. –

http://orgprints.org/4297/01/1365-world-of-organic-agriculture.pdf , с. 118]

Прихильники цього напряму стверджують, що систематичне

358

застосування альтернативних методів дасть змогу, за рахунок підвищення родючості ґрунтів, у майбутньому збільшити врожайність сільськогосподарських культур до її рівня в традиційному землеробстві.

43. Динаміка кількості сертифікованих органічних господарств в деяких європейських країнах

*немає даних

На думку провідних українських учених-землеробів, широкомасштабне застосування альтернативного землеробства у чистому вигляді в нашій країні, з метою вирішення екологічних проблем, навряд чи можливе. Вони не погоджуються з положеннями концепції альтернативного землеробства, зокрема це стосується повної відмови від мінеральних добрив. Реальною, на їх думку, є розробка інтегрального землеробства, яке б включало кращі прийоми альтернативних систем і водночас допускало застосування в розумних межах мінеральних добрив, пестицидів та інших агрохімікатів. Таке землеробство відповідало б вимогам інтенсивного ведення рослинництва і завданням охорони довкілля.

44. Обсяги споживання сертифікованої органічної продукції в Україні

В Україні більшість органічних господарств розташовано на півдні (Одеська та Херсонська області), частково у центральній та на західній

359

Україні. За площами, які відводяться під органічне землеробство (0,65%) Україна посідає 15 місце в Світі. Переважна більшість органічних господарств площею понад 3000 га.

Методи ведення землеробства на біоекологічних принципах, які включають такі основні положення: 1) науково обґрунтована структура сільськогосподарських угідь, посівних площ та зернових культур, з метою створення і реалізації найвищого біологічного потенціалу господарства у кожній зоні чи регіоні; 2) великомасштабна оптимізація загального агрокліматичного й ґрунтового потенціалу інтенсифікації землеробства (зрошення, осушення, залісення), меліоративне поліпшення кислих і засолених ґрунтів; 3) оптимізація умов формування інтенсивних посівів за допомогою концепції ідеального типу рослин та посівів; 4) оптимізація використання біологічного потенціалу продуктивності нових сортів та гібридів; 5) впровадження сівозмін з обов’язковим насиченням їх бобовими травами і сидератами, обмеження застосування мінеральних добрив, насамперед азотних;

6)перехід на локальний спосіб внесення туків, що дасть змогу зменшити їх норму на 30-50% порівняно з раніше рекомендованими;

7)широке застосування, крім підстилкового гною, інших видів органічних добрив, рідкого гною, зелених добрив, соломи, іншої побічної

продукції рослинництва, сапропелю, різних компостів; 8) внесення в оптимальних кількостях мінеральних добрив, вапна, гіпсу, для компенсації винесення поживних речовин і забезпечення сталої продуктивності рослинництва, екологічно чистого стану навколишнього середовища; 9) диференційований обробіток ґрунту, який забезпечує природоохоронний характер землекористування, ослаблює ерозійні процеси, переущільнення ґрунту, веде боротьбу з бур’янами без застосування або з мінімальним застосуванням гербіцидів; 10) створення багатовидових і багатосортових посівів сільськогосподарських культур (ефект агрофітоценології); 11) надання переваги агротехнічним і біологічним методам боротьби з бур’янами, шкідниками і хворобами над хімічними.

У сучасних умовах біологізація землеробства, технологій і технологічних процесів є чи не єдиним заходом, здатним стримати подальше зниження родючості ґрунтів, стабілізувати виробничі системи, знизити залежність від техногенних чинників і підвищити конкурентоспроможність виробництва.

360