![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
рослинництво
.pdfПісля висушування об’єм зерна зменшується майже втроє, воно стає дрібним, зморшкуватим, але має досить високу енергію проростання. Це пояснюється тим, що в ньому достатній вміст розчинних поживних речовин. Однак таке зерно швидко втрачає схожість.
Воскова стиглість настає через 10-12 днів після молочної. В багатьох хлібів у фазі воскової стиглості спостерігається майже повне пожовтіння всієї рослини. Зерно набуває нормального кольору і воскової консистенції, легко ріжеться нігтем. Зернівка містить на початку близько 40, а наприкінці – до 20% води. У південних сухих районах нашої країни ця фаза триває до 6-8, а в зволожених – 10-12 днів. Наприкінці фази у більшості рослин надходження поживних речовин припиняється.
Повна стиглість залежно від погодних умов настає через 6-12 днів після воскової. Зерно в цій фазі сухе, містить у південних районах 1315, а в північних – 17-20% води. Оскільки об’єм його зменшується, можливі втрати врожаю від самоосипання, особливо у нестійких проти обсипання сортів.
При досягненні рослинами воскової і повної стиглості проводять збирання врожаю. У воскову стиглість застосовують двофазне або
роздільне збирання; у повну – однофазне або пряме комбайнування.
Першим способом збирають, як правило, високорослі, забур’янені, полеглі, схильні до обсипання посіви; другим – чисті, низькорослі, стійкі проти обсипання.
Отже, фенологічні фази – це такий прояв змін стану рослин в онтогенезі кожного покоління, який можна спостерігати візуально. Вони тісно пов’язані з більш прихованими процесами розвитку рослин, які супроводжуються зародженням і розвитком нових органів. Ці періоди називають етапами органогенезу. Між фенологічними фазами і етапами органогенезу існує тісний зв’язок, який повторюється щоразу
вонтогенезі. Тому за станом фенології можна з впевненістю говорити про органотворні (органогенні) процеси, які відбуваються у цей час
врослині. Знати про них важливо, бо саме під час зародження і початкового розвитку рослин можна впливати на швидкість і кількість сформованих органів.
Етапи органогенезу. Розвиток органів пагона й суцвіття – безперервний процес. Зовнішні видимі зміни під час росту й розвитку рослин, які фіксуються у фазах вегетації, супроводжуються відповідними поступовими біохімічними, фізіологічними, гістологічними і на їх основі, морфологічними змінами органів рослини, які формуються з меристеми пагонів. Розрізняють внутрішньо-брунькову (ембріональну) і позабрунькову (постембріональну), вегетативну й генеративну фази,
91
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I92x1.jpg)
а також малий цикл розвитку – від розпакування бруньки до плодоношення.
Виділяють пагони з повним (закінченим) і перерваним (незакінченим) циклами розвитку. Повний цикл розвитку генеративного пагона може бути циклічним, якщо розвиток триває кілька років, дициклічним, коли розвиток пагонів завершується протягом двох років, і моноциклічним, якщо він відбувається за один вегетаційний період.
В органогенезі кожного пагона або кожної рослини виділяють 12 основних етапів, кожний з них відбувається в тісному поєднанні з ростом рослин, який є зовнішнім проявленням внутрішніх клітинних перетворень (табл. 17).
Дванадцятим етапом завершується повний цикл розвитку рослини, пагона, стебла. В однорічних рослин пагони або бруньки відновлення відмирають разом з рослиною (цим завершується великий цикл розвитку), у багаторічних рослин відмирають лише пагони, які відплодоносили, а зберігаються життєздатними бруньки або пагони відновлення, з яких наступного року розвиваються вегетативні й генеративні пагони.
Етапи органогенезу (розвитку органів) пшениці зображені на рис. 4.
Рис. 4. Етапи органогенезу рослин пшениці (за Ф.M. Куперман)
92
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I93x1.jpg)
93
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I94x1.jpg)
Стежачи за фенологічними фазами росту, їх інтенсивністю, можна за допомогою технологічних прийомів регулювати елементи продуктивності рослин у запрограмованому напряму.
Сьогодні в Європі прийнята загальна уніфікована розширена шкала (код ВВСН.) для встановлення стадій розвитку однодольних і дводольних культурних рослин і бур’янів (табл. 18).
18. УНІФІКОВАНА РОЗШИРЕНА ШКАЛА ВВСН ( ЗАГАЛЬНА)
Код 1 |
Опис |
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 0: ПРОРОСТАННЯ, ГІЛКУВАННЯ, РОЗВИТОК БРУНЬКИ
00 |
|
Cухe насіння ( насіння протруюють у стадії 00) |
|
P, V |
Зимовий спокій або сплячий період |
01 |
|
Початок набрякання насіння |
|
|
|
|
P, V |
Початок набухання бруньки |
03 |
|
Насіння набрякло |
|
P, V |
Кінець набухання (набубнявіння) бруньки |
05 |
|
Корінці (корінь) з’явилися із насіння |
|
P, V |
Багаторічні органи формують коріння |
06 |
|
Подовження корінців, формування кореневих волосків |
|
|
і/та бічних коренів |
07 |
G |
Колеоптиле з’являється із зернівки |
|
|
|
|
D, M |
Гіпокотиль з сім’ядолями або пагоном руйнують |
|
|
насінну оболонку |
|
P, V |
Початок проростання або розкриття бруньки |
08 |
D |
Гіпокотиль з сім’ядолями проростають до поверхні |
|
|
ґрунту |
|
P, V |
Пагін росте до поверхні ґрунту |
|
|
|
09 |
G |
Проростання: Колеоптиле з’являється на поверхні |
|
|
ґрунту |
|
D, M |
Проростання: Сім’ядолі з’являються на поверхні |
|
|
ґрунту |
|
D, V |
Проростання: Пагін/листок з’являються на поверхні |
|
|
ґрунту |
|
P |
На бруньці видно зелену верхівку |
|
|
|
94
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I95x1.jpg)
|
|
Продовження таблиці 18 |
|
|
|
|
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 1: РОЗВИТОК ЛИСТКА |
|
|
|
(ОСНОВНИЙ ПАГІН) |
10 |
G |
Перший справжній листок вийшов із колеоптиле |
|
D, M |
Сім’ядолі повністю розгорнулись |
|
P |
Перші листки відокремились |
11 |
|
Перший справжній листок, пара листків або кільчатка |
|
|
розгорнулись |
|
P |
Перший листок розгорнувся |
12 |
|
Два справжніх листки, пар листків або кільчаток |
|
|
розгорнулись |
13 |
|
Три справжніх листки, пар листків або кільчаток |
|
|
розгорнулись |
1… |
|
Стадії тривають до… |
19 |
|
Дев’ять або більше справжніх листків, пар листків або |
|
|
кільчаток розгорнулись |
|
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 2: ФОРМУВАННЯ БІЧНИХ |
|
|
|
ПАГОНІВ/КУЩІННЯ |
21 |
|
Видимий 1-й бічний пагін |
|
G |
Видимий 1-й бічний пагін кущення |
22 |
|
Видно два бічних пагони |
|
G |
Видно два бічних пагони кущення |
23 |
|
Видно три бічних пагони |
|
G |
Видно три бічних пагони кущення |
2… |
|
Стадії тривають до… |
29 |
|
9 або більше бічних пагонів |
|
G |
9 або більше бічних пагонів кущення |
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 3: ПОДОВЖЕННЯ СТЕБЛА АБО РІСТ РОЗЕТКИ, РОЗВИТОК ПАГОНА
(ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
31 |
10% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини |
|
(діаметра) |
G |
Видимий один вузол |
|
|
32 |
20% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини |
|
(діаметра) |
G |
Видимих два вузли |
|
|
|
95 |
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I96x1.jpg)
|
Продовження таблиці 18 |
33 |
30% стебел (розеток) досягли кінцевої довжини |
|
(діаметра) |
G |
Видимих три вузли |
3… |
Стадії тривають до… |
39 |
Стебло досягло максимальної довжини, розетка – |
|
діаметра |
G |
9 або більше вузлів |
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 4: РОЗВИТОК ПРИДАТНИХ ДО ЗБИРАННЯ ВЕГЕТАТИВНИХ ЧАСТИН РОСЛИН АБО ОРГАНІВ РОЗМНОЖЕННЯ/ПОШИРЕННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
40 |
|
Початок розвитку придатних до збирання |
|
|
вегетативних частин рослин або органів розмноження |
41 |
G |
Поява пластинки прапорцевого листка |
43 |
|
30% рослин, вегетативних частин або органів |
|
|
розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого |
|
|
розміру |
|
G |
Піхва прапорцевого листка щойно набубнявіла |
45 |
|
50% рослин, вегетативних частин або органів |
|
|
розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого |
|
|
розміру |
|
G |
Піхва прапорцевого листка набубнявіла |
47 |
|
70% рослин, вегетативних частин або органів |
|
|
розмноження, придатні до збирання, досягли кінцевого |
|
|
розміру |
|
G |
Піхва прапорцевого листка розкрилась |
49 |
|
Вегетативні частини або органи розмноження, |
|
|
придатні до збирання, досягли кінцевого розміру |
|
G |
Видно перші остюки |
|
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 5: ПОЯВА СУЦВІТТЯ |
|
|
|
(ГОЛОВНИЙ ПАГІН)/ КОЛОСІННЯ |
51 |
|
Видно суцвіття або квіткові бруньки |
|
G |
Початок колосіння |
55 |
|
Видно перші окремі квітки (ще закриті) |
|
G |
Видно половину суцвіть (середина колосіння) |
59 |
|
Видно перші квіткові пелюстки (у пелюсткових |
|
|
форм) |
|
|
96 |
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I97x1.jpg)
Продовження таблиці 18
GВидно повністю розвинені суцвіття (кінець колосіння)
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 6: ЦВІТІННЯ (ГОЛОВНИЙ ПАГІН)
60 |
Перші квітки відкриті (поодинокі) |
|
61 |
Початок цвітіння: 10% квіток відкрито |
|
62 |
20% |
квіток відкрито |
63 |
30% |
квіток відкрито |
64 |
40% |
квіток відкрито |
65 |
Повне цвітіння: 50% квіток відкрито, перші |
|
|
пелюстки можуть обсипатись |
|
67 |
Цвітіння наближується кінця: більшість пелюсток |
|
|
обсипалась або всохла |
|
69 |
Кінець цвітіння: утворюється насіння (зернівок) |
|
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 7: РОЗВИТОК ПЛОДІВ |
||
|
|
(ЗЕРНІВОК) |
71 |
10% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
10% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
G |
Водостигла зернівка |
|
72 |
20% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
20% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
73 |
30% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
30% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
G |
Рання молочна стиглість |
|
74 |
40% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
40% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
75 |
50% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
50% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
G |
Молочна стиглість, середина молочної стиглості |
|
76 |
60% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
60% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
77 |
70% |
плодів досягли кінцевого розміру або |
|
70% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
G |
Пізня молочна стиглість |
|
78 |
80% плодів досягли кінцевого розміру або |
|
|
80% |
плодів досягли кінцевого розміру 2 |
|
|
97 |
![](/html/2706/725/html_GtdhvtWUqA.ZDRz/htmlconvd-3Cf33I98x1.jpg)
|
Продовження таблиці 18 |
79 |
Майже всі плоди досягли кінцевого розміру |
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 8: ДОСТИГАННЯ АБО ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ І НАСІННЯ
81 |
|
Початок достигання або плід набуває забарвлення |
85 |
|
Пізнє достигання або набуття забарвлення |
|
G |
Воскова стиглість |
87 |
|
Плід пом’якшується (особливо плоди з м’якоттю) |
89 |
|
Повна стиглість: плоди набувають типового |
|
|
забарвлення, починають обпадати |
|
МАКРОСТАДІЯ РОСТУ 9: СТАРІННЯ, ПОЧАТОК |
|
|
|
СПОКОЮ |
91 |
Р |
Пагін розвинений повністю, листки залишаються |
|
|
зеленими |
93 |
|
Початок листопаду |
95 |
|
50% листків обпало |
97 |
|
Кінець листопаду, рослини або надземні частини |
|
|
відмерли або у стані спокою |
|
Р |
Рослини у стані спокою або сплячі |
99 |
|
Збирання продукції (післязбиральний період або |
|
|
зберігання відповідають стадії 99) |
Примітки: 1 D - дводольні; M – однодольні; V - розвиток вегетативних частин або органів розмноження (поширення); G – зернові; P - багаторічні рослини; № коду використовують, коли опис стосується всіх груп рослин. 2 Ця стадія не використовується, якщо
вона відбувається в основній стадії 8.
Основою для визначення стадій розвитку є видимі неозброєним оком фенологічні ознаки утворення органів. Цей код знайшов загальне застосування не тільки в Європейському Співтоваристві, але і в рамках діяльності різних міжнародних міжурядових і наукових організацій. Знання про хід окремих стадій розвитку посівів дозволяє своєчасно і ефективно застосовувати необхідні оперативні, адаптовані до конкретних ситуацій агротехнічні заходи для формування високих урожаїв (підживлення азотом, внесення мікроелементів, застосування регуляторів росту, фунгіцидів та інші технологічні заходи). В Західній Європі сукупність цих оперативних агротехнічних заходів, направлених на досягнення оптимальних урожаїв, називається «управління посівами» або «менеджмент
98
посівами». Всі агротехнічні заходи слід проводити у чіткій відповідності щодо стадій розвитку рослин та формування урожаю і їх вимогам до умов живлення. Відхилення від цього викликають значні або менш значні втрати урожаю.
В основу побудови коду ВВСН покладена шкала Задокса, що дозволила уникнути великих змін цієї, прийнятної в цілому, системи кодування, яка виправдала себе в усьому світі. Двозначне числове кодування складене таким чином, що перше число - макростадія, а друге - мікростадія в рамках макростадії. Це дозволяє застосовувати цю систему для єдиного кодування стадій розвитку культурних і бур’янистих рослин, у тому числі й для льону олійного. Для опису стадій розвитку рослин виділено 10 макростадій від 0 до 9, в розрізі яких є по 10 мікростадій.
Назва коду BBCH утворена від початкових літер назв організацій, що спочатку брали участь в його розробці: B -
Biologische Bundesanstalt for Landund Forstwirtschaft (Біологічна федеральна установа сільського і лісового господарства); B – Bundessortenamt (Федеральне сортове управління); CH - Chemische Industrie (Хімічна промисловість у складі Об’єднання аграрної промисловості).
В життєвому циклі деяких рослин розрізняють також стадії розвитку. У рослин неоднакова тривалість життя і залежно від цього розрізняють рослини одно-, дво- і багаторічні. За тривалістю плодоношення їх поділяють на монокарпічні (плодоносять раз протягом життя) і полікарпічні (плодоносять багато разів). Окрему групу становлять рослини, які розмножуються вегетативно, цвітуть і плодоносять кілька разів (картопля, м’ята, полуниця та ін.). У цих рослин після цвітіння і плодоношення надземна частина відмирає, а органи вегетативного розмноження (бульби, паростки) живуть.
Інтенсивність росту й розвитку рослин неоднакова і залежить від спадкових особливостей та умов навколишнього середовища. Ранньостиглі сорти мають короткий вегетаційний період, рано цвітуть і плодоносять, але, як правило, менш урожайні. Життєвий цикл пізньостиглих сортів більш тривалий, вони утворюють багато листків.
М.М. Кулешов життєвий цикл рослин поділяє на кілька етапів (періодів): первинного спокою – починається від дозрівання і триває до проростання насіння; ювенільний (юнацький) – перша половина вегетаційного періоду до появи генеративних органів; генеративний – починається від початку цвітіння і плодоношення і триває до дозріван-
99
ня насіння. У багаторічних трав ці цикли повторюються протягом 2-10 і більше років, але на другий і в наступні роки вони починаються спокоєм бруньок, які при проростанні перетворюються на пагінсисунець. Після цього настає ювенільний період і т. д.
Якщо висівають свіжозібране насіння, період його первинного спокою триває від 8-40 до 200-210 днів. Ювенільний період у багаторічних трав внаслідок перебування в рік сівби під покривною культурою, а в наступні роки під покривом інших трав може тривати від одного до кількох років. Затінені рослини розвиваються повільно, і лише при поліпшенні світлового режиму після укосів та внаслідок зрідження або випадання з травостою якогось компонента рослини з ювенільного переходять в генеративний період. Це має велике значення для багаторічних трав – сіножатей і пасовищ. Завдяки цьому підтримується необхідна густота стеблостою агрофітоценозу.
Поділ рослин за тривалістю періоду вегетації. Сорти і гібриди польових культур умовно можна поділити на три основні великі групи: скоростиглі, середньостиглі, пізньостиглі. Між ними є перехідні групи. Наприклад, у кукурудзи розрізняють надранні – ультраскоростиглі, ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі, середньопізні, пізньостиглі, дуже пізньостиглі сорти й гібриди. Так, різні гібриди та сорти кукурудзи достигають за 70-80 і за 130-160 днів і мають відповідно неоднакову продуктивність. Однак, коли ранньостиглі гібриди кукурудзи, рослини яких мають меншу вегетативну масу, висіяти густіше, то за короткий період вегетації можна мати майже такий самий врожай зерна, як і при висіванні пізньостиглих гібридів. Тому ранньостиглі гібриди кукурудзи в Лісостепу і на Поліссі слід висівати з густотою 90100, а на силос 110-130 тис. рослин на 1 га і отримувати по 90-100 ц/га зерна, 500-600 ц/га силосної маси.
Багаторічні трави поділяють на скоростиглі, які зацвітають наприкінці травня – на початку червня і дають стигле насіння в першій половині літа (еспарцет і грястиця збірна); середньостиглі – цвітуть у середині червня і достигають наприкінці липня – на початку серпня (люцерна посівна і жовта, вівсяниця лучна); пізньостиглі – цвітуть у другій половині червня, достигають у серпні. Цей поділ певною мірою також умовний, оскільки одні й ті самі види, як уже зазначалося, можуть мати ранні й пізні сорти, наприклад, грястиця збірна.
Поєднання різних за строками дозрівання культур на великих площах посіву дає можливість зменшити втрати врожаю від перестоювання, дощів, обсипання тощо.
100