1.2.2. Енергогенеруючі потужності України.

Потенціал електроенергетики України складають 44 потужних ТЕС, 7 ГЕС та 5 АЕС (табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Характеристика енергетичного комплексу України (1999 р.)

Тип електростанцій	Встановлена потужність		Виробництво електричної енергії
	млн кВт	частка в %	млрд кВт·год	частка в %
ТЕС	36,4	67,5	33,98	39,1
ГЕС	4,7	8,7	9,73	11,2
АЕС	12,8	23,8	40,76	46,9
Інші джерела енергії			2,43	2,8
Всього	53,9	100	86,9	100

Головну роль відіграють електростанції, які обладнані в основному енергоблоками потужністю 150, 200, 300 та 800 тис. кВт. Найбільш великі теплові електростанції України: Вуглегорська (3600 МВт), Запорізька (3600 МВт), Криворізька (2820 МВт), Бурштинська (2300 МВТ), Зміївська (2150 МВт), Ладижинська, Трипільська (1800 МВт). Всі вони (як і багато інших ТЕС) розташовані в основних промислових регіонах України.

Робота ТЕС забезпечується за рахунок використання двох видів природних ресурсів: палива та води.

Так, конденсаційна електростанція потужністю 2,5 млн. кВт спалює на рік близько 6 млн. т антрацитівського штибу або близько 12 млн. т бурого вугілля. Для перевезення 6 млн. т вугілля на рік необхідно на добу 300 вагонів. Транспортні витрати зростають пропорційно відстані від місця видобутку до ТЕС. За потужності електростанції близько 4 млн. кВт транспорт високоякісного палива не рентабельний вже при відстані близько 400 км, а низькокалорійних – 100 км. Тому більш раціонально будувати станцію поблизу місця видобутку палива, а електроенергію подавати по лініях електропередач. Крім того, на охолодження відпрацьованого тепла та конденсату даної електростанції витрачається близько 90 м³/с води. Водоймище-охолоджувач, який забезпечує подачу та охолодження такої кількості води, повинен мати площу дзеркала не менше 2500 га. Використання градирень для охолодження води знижує термічний ККД станції. Тому великі ТЕС будують в місцях, близьких до родовищ палива, де можливе створення водоймища-охолоджувача.

Атомні електростанції характеризуються більш великими енергоагрегатами та відповідно більшими потужностями електростанцій. На Україні 5 АЕС потужністю від 1000 МВт до 6000 МВт. Вони виробляють близько 50% всієї електроенергії країни.

Таким чином, АЕС зайняли в енергетиці України провідну роль. Але їх експлуатація пов'язана з цілим рядом екологічних проблем, пов'язаних передусім з похованням радіоактивних відходів.

Серйозний вплив електроенергетики на навколишнє середовище проявляється в регіональних викривленнях кліматичних умов, у зв'язку з концентрацією великих об'ємів теплових викидів на порівняно малих площах. Так, ТЕС на органічному паливі мають теплові викиди, які еквівалентні її полуторній потужності. Станція потужністю 4 млн. кВт виділяє в навколишнє середовище 6 млн. кДж/с. АЕС має ще більше теплові викиди. За такої ж потужності в 4 млн. кВт викиди тепла складають 9,2 млн. кДж/с, тобто в півтора рази більше, ніж на тепловій електростанції. Теплові потоки великих електростанцій, за їх порівняно щільному розташуванні, як це має місце на Україні, можуть змикатися та утворювати перешкоди підвищеної тепловіддачі та пароутворення. Ці перешкоди можуть порушувати століттями встановлені сезоні переміщення мас повітря в регіонах, що призведе до різких кліматичних змін.

Гідравлічні електростанції. Створення гідроелектростанцій, як правло, забезпечує не тільки вироблення електроенергії, але завдяки наявності водосховища дозволяє вирішувати ряд інших важливих народногосподарських задач, які пов'язані з судноплавством, водопостачанням, розвитком рибного господарства та рекреацією.

Прикладом такого комплексного вирішення народногосподарських задач є каскад ГЕС на Дніпрі. З загальної встановленої потужності ГЕС та ГАЕС України (4,7 млн. кВт) більше 3,8 млн. кВт приходиться на частку шести ГЕС цього каскаду: Київської потужністю 361,2 МВт, Канівської – 444 МВт, Кременчуцької – 625 МВт, Дніпродзержинської – 352 МВт, Дніпровської – 1532 МВТ та Каховської – 351 МВт. Поряд з Київською ГЕС споруджена гідроакумулятивна електростанція, яка забезпечує зняття пікових навантажень, в основному для Києва, в ранкові та вечірні години, коли необхідність в електроенергії підвищується. Потужність Київської ГАЕС – 235,5 МВт. На р.Дністер неподалік від Могильова-Подільська споруджена Дністровська ГЕС потужністю 702 МВт, в Закарпатській області – Теребля-Рикська ГЕС потужністю 27 МВт.

Структура первинних енергетичних ресурсів в виробництві електричної енергії та тепла електростанціями об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України представлена в табл.1.2.

Таблиця 1.2.

Структура енергетичних ресурсів у виробництві електричної енергії та тепла електростанціями ОЕС України

Вид енергоресурсів	Кількість	Млн. т.у.п.	Частка в %
Вугілля Мазут Газ Гідроенергія Ядерна енергія	29, 9 млн. т 1,3 млн. т 12,8 млрд. м3	18 1,8 14,6 3,6 29	26,1 2,6 21,1 5,6 44,6
всього		67	100

Як видно з таблиці 1.2 на початок ХХІ століття основним виробником електроенергії в Україні становлять атомні станції. Їх частка в загальному об'ємі виробництва електричної енергії буде збільшуватися і в подальшому.

Виробництво енергії на Україні багато в чому залежить від імпорту енергоресурсів. Частка власних ПЕР складає в паливо-енергетичному балансі держави близько 50 %. Забезпеченість власним вугіллям оцінюється на рівні 92%, нафтою – на 18%, природним газом – на 22%. Ядерне паливо повністю імпортується з Росії.

Природнокліматичні умови України дають можливість достатньо ефективно використовувати нетрадиційні первинні джерела енергії: метан вугільних родовищ, біогаз, який отримують з відходів, енергію вітру, сонячну та геотермальну енергію.

Задоволення потреб України в паливі пов'язане, в першу чергу, зі зменшенням використання природного газу та збільшенням частки твердого палива при виробництві електричної та теплової енергії. Це дозволить знизити залежність економіки України від дорогого імпортного газу. Але перерозподіл видів палива, що використовується, в сторону твердого загострює і без того непросту екологічну обстановку, в першу чергу в великих промислових центрах.