Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

fizika_668

.pdf
Скачиваний:
6
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
502.87 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. ДАЛЯ РУБІЖАНСЬКИЙ ФІЛІАЛ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ ТА ТЕХНІЧНОЇ МЕХАНІКИ

ФІЗИКА

Лабораторні роботи

2006

2

Фізика. Лабораторні роботи / Укладачі: Журавльов Б.І., Климаш А.О. Рубіжне: РФСНУ ім. В.Даля, 2006.94 с.

У методичних вказівках наведені описи лабораторних установок, порядок виконання лабораторних робіт, список літератури, розглянуті погрішності вимірювань і методи їх розрахунку.

Затверджено кафедрою ЗФТМ

Протокол № 10, 27 июня 2006 р.

Зав. кафедрою ЗФТМ ______________/ Овчаренко В.В./

Затверджено методичною радою РФ СНУ

Протокол № _____ , «____» ______________ 2007 р.

Голова методичної ради ___________________/ Тимошин А.С./

3

 

 

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стор.

 

Введення

 

 

 

 

 

5

1

Визначення густини тіл правильної геометричної форми

6

2

Визначення

напруженості

гравітаційного поля

за

 

допомогою приладу Атвуда

 

 

 

 

7

3

Визначення моментів інерції системи тіл за допомогою

 

маятника Обербека

 

 

 

 

10

4

Визначення моменту інерції тіл за допомогою маятника

 

Максвелла

 

 

 

 

 

13

5

Визначення напруженості гравітаційного поля Землі за

 

допомогою маятників

 

 

 

 

16

6

Визначення коефіцієнта тертя катання

 

 

 

20

7

Визначення коефіцієнта в'язкості рідини методом Стокса

 

22

8

Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл

 

24

9

Визначення універсальної газової постійної

 

 

27

10

Визначення відносини теплоємності газу при

 

постійному тиску до його теплоємності при постійному

 

об'ємі

 

 

 

 

 

29

11

Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідини

 

методом відриву кільця

 

 

 

 

31

12

Визначення коефіцієнта опору повітря

 

 

 

34

13

Визначення

густини повітря

задопомогоюматематичного

 

маятника

 

 

 

 

 

37

14

Визначення

електрорушійної сили

елемента

 

 

компенсаційним методом

 

 

 

 

39

15

Визначеннятемпературного коефіцієнтаопоруметалу

 

41

16

Визначення корисної потужності, що виділяється в колі,

 

і ККД джерела постійного струму

 

 

 

43

17

Визначення чутливості електронного осцилографа

 

45

18

Визначення

питомого

заряду

електрона

по

 

відхиленню електронів у магнітному полі Землі

 

50

19

Визначення питомого опору матеріалу дроту

 

52

20

Визначення

горизонтальної

складової напруженості

 

магнітного поля Землі

 

 

 

 

54

21

Визначення

ємності конденсатора,

індуктивності

 

котушки й магнітної проникності магнетиків

 

 

56

22

Визначення крапки Кюрі

 

 

 

 

59

23

Зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа

 

61

4

 

 

 

 

 

24

Визначення

швидкості

звуку за допомогою

 

електронного осцилографа й звукового генератора

 

63

25

Визначення швидкості звуку в повітрі за способом

 

резонансу

 

 

 

66

26

Визначення частоти генератора ультракоротких хвиль

 

методом стоячої електромагнітної хвилі

 

68

27

Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець

 

Ньютона

 

 

 

71

28

Визначення

довжини світлової хвилі за допомогою

 

дифракційних грат

 

 

74

29

Визначення постійної Стефана – Больцмана

 

77

30

Визначення постійної Ридберга по спектру атома водню

81

31

Визначення

ширини

забороненої

зони

 

напівпровідникового опору

 

 

84

32

Визначення

ширини

забороненої

зони

 

напівпровідника оптичним методом.

 

86

33

Зняття

вольтамперної

характеристики

 

напівпровідникового випрямляча

 

 

88

34

Загальні відомості

 

 

91

 

Список літератури

 

 

94

5

Введення

У методичних вказівках наведений стислий опис лабораторних робіт по всіх розділах фізики.

Теми лабораторних робіт і їх кількість приведені в п. 2.2 методичних вказівок [9], [10] або [11]. Теми лабораторних робіт не повинні виходити за межі програмних питань, що відносяться до відповідного модульного контролю і приведені в табл. 2.1 методичних вказівок [9], [10] або [11].

Перед виконанням першої лабораторної роботи в поточному семестрі викладач повинен провести інструктаж по охороні праці і техніці безпеки відповідно до інструкцій, які повинні бути в кожній лабораторії, з обов'язковим записом в журналі реєстрації в лабораторіях по дисципліні „Фізика”.

Підготовка до лабораторної роботи проводиться в час, який виділяється на самостійну роботу.

Основною вимогою при підготовці до лабораторної роботи і її виконанні є придбання навиків роботи з вимірювальними інструментами і приладами, засвоєння методів визначення пропонованих фізичних величин і постійних величин, а також засвоєння методів розрахунку погрішностей вимірювань.

Для оформлення лабораторного практикуму доцільно завести один зошит для лабораторних робіт, але допускається й на окремих скріплених аркушах.

До лабораторної роботи допускається студент, у якого в зошиті для лабораторних робіт підготовлений бланк звіту по лабораторній роботі і який розказав викладачу порядок виконання роботи. В бланку звіту необхідно записати:

назву роботи;

ціль роботи;

схему або рисунок установки;

розрахункові співвідношення, включаючи формули для розрахунку погрішностей;

форми таблиць для запису результатів вимірів;

координатні осі (якщо потрібно будувати залежності). Лабораторна робота вважається захищеною, якщо студент

виконав всі вимоги розділу “Порядок виконання роботи”.

В разделе 34 “Загальні відомості” розглянуті погрішності вимірювань і методи їх розрахунку.

6

1 Визначення густини тіл правильної геометричної форми

1.1 Мета роботи

Придбання навичок вимірів лінійних розмірів і обчислень густини тіл правильної геометричної форми, а також визначення відносної й абсолютної погрішностей.

1.2 Порядок виконання роботи

Перш, ніж приступити до зважування на технічних терезах, необхідно переконатися в правильній установці терезів.

Густина визначається по формулі:

= m/V, (1.1)

де m – маса тіла [кг], а V – його об'єм [м3].

1.2.1Визначити шляхом зважування маси паралелепіпеда, циліндра й кулі.

1.2.2За допомогою штангенциркуля або мікрометра виміряти лінійні розміри й розрахувати об'єми цих тіл.

1.2.3Розрахувати густини тіл по формулі (1.1).

1.2.4Вивести формули для розрахунку відносної й абсолютної погрішностей непрямих вимірів для всіх тіл і обчислити їх (див. розділ 34 “Загальні відомості”). Результати всіх вимірів і розрахунків записувати в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Паралелепіпед

m1, кг

 

, м

 

d1, м

 

h , м

V1, м3

1,

кг/м3

1, кг/м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Циліндр

 

 

 

m2, кг

 

d2, м

 

H, м

 

V2, м3

2, кг/м3

2, кг/м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Куля

 

 

 

m3, кг

 

 

 

d3, м

 

V3, м3

3,

кг/м3

3, кг/м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

2 Визначення напруженості гравітаційного поля за допомогою приладу Атвуда

2.1 Мета роботи

Засвоїти метод визначення напруженості гравітаційного поля за допомогою приладу Атвуда

2.2 Схема й принцип дії приладу Атвуда

Принцип дії приладу Атвуда заснований на використанні законів вільного падіння тіл у повітрі. Через ролик, вмонтований на підшипнику таким чином, щоб він міг обертатися з можливо малим опором, проходить нитка із двома однаковими вантажами на її кінцях масою М кожний (рисунок 2.1). Якщо по одну сторону блоку (праворуч) додати невеликий вантаж масою m, то система (два вантажа маси М и вантаж масою m) буде рухатися прискорено під впливом сили тяжіння й пройде із прискоренням шлях h. На кільці К додатковий вантаж m буде відчеплений і далі вантажи М пройдуть шлях Н уже рівномірно. Міллісекундомер вимірює час t проходження вантажами М шляху Н, тобто час рівномірного руху. При складанні рівнянь руху передбачається, що сили тертя й маси ролика і нитки зневажливо

малі, а нитка нерозтяжна. Тоді сили натягнення ниток Fн1 = Fн2 = Fн. Формула для визначення прискорення вільного падіння

(напруженості гравітаційного поля Землі) g:

8

g m 2

M

H2

,

(2.1)

 

m

 

 

2 h t 2

 

 

де m – маса додатковго вантажу [кг], М – маса одного з двох однакових вантажів [кг], Н – довжина шляху рівномірного руху [м], h

– довжина шляху руху з прискоренням [м], t – час рівномірного руху

[с].

2.3 Порядок виконання роботи

2.3.1 Вивести формулу для розрахунку шуканої фізичної величини за допомогою другого закону Ньютона. ([1] § 9 c. 53)

2.3.2 Записати в таблицю 2.1 значення М, m (вантажи m видає викладач).

2.3.3 Відрахувати по лінійці на колоні приладу шляхи прискореного h і рівномірного Н рухів великого вантажа (М+m) і занести їх у таблицю 2.1.

2.3.4 Підключити мережний кабель міллісекундомера до мережі живлення.

2.3.5 Нажати кнопку „СЕТЬ”. Переконатися в тім, що всі індикатори міллісекундомера висвічують нуль (у противному випадку віджати клавішу „СБРОС”) і світяться лампочки обох фотоелектричних датчиків.

2.3.6 На правий вантаж М покласти додатковий вантаж m. 2.3.7 Установити правий вантаж (М+m) так, щоб нижня грань

вантажа М співпала з рисою, нанесеною на верхньому кронштейні. 2.3.8 Нажати клавішу „ПУСК”. Рахунок часу повинен початися

в момент зняття додаткового вантажа m на кільці.

2.3.9 Прочитати на індикаторах міллісекундомера значення часу t рівномірного руху вантажів і занести його в таблицю 2.1.

2.3.10 «Обнулити» показання міллісекундомера, для чого віджати клавішу „СБРОС”.

2.3.11 Пункти 2.3.7 2.3.10 повторити 5 разів.

2.3.12 Визначити середнє значення часу рівномірного руху на шляху Н по формулі

 

1

N

 

t

ti ,

(2.2)

 

 

N i 1

 

де N – число вимірів, ti – час в i-м вимірі [с], t – середнє значення часу [с].

2.3.13 Визначити g по формулі 2.1.

9

2.3.14 Розрахувати відносну й абсолютну ( g) погрішності визначення шуканої фізичної величини g методом логарифмічного диференціювання (див. розділ 34 “Загальні відомості”).

Таблиця 2.1

М, кг

m, кг

h, м

Н, м

t, c

g, м/с2

g, м/с2

 

 

 

 

 

 

 

2.3.15Відповідь записати у вигляді: g = gсер g.

2.3.16Зробити висновки по виконаній роботі, у яких відбити вірогідність експериментального визначення g і можливі причини погрішності при проведенні дослідів.

10

3 Визначення моментів інерції системи тіл за допомогою маятника Обербека

3.1 Мета роботи

Придбання практичних навичок по застосуванню законів обертального руху, ознайомлення з маятником Обербека й засвоєння фізичного змісту моменту інерції.

3.2 Схема й принцип дії маятника Обербека

Маятник являє собою інерційне колесо у вигляді хрестовини (рисунок 3.1). На чотирьох взаємно перпендикулярних стрижнях 1 кріпляться втулки (обертові вантажі масою m1 кожний), які в умовах експерименту можна прийняти за матеріальні крапки. На горизонтальній осі хрестовини є двоступінчастий диск 2, на який намотується нитка.

Один кінець нитки прикріплений до диска, а на іншому кінці нитки підвішений вантаж m. Під впливом падаючого вантажу нитка розмотується з диска й викликає обертальний рівномірно прискорений рух хрестовини. Міллісекундомер фіксує

час t проходження певного шляху Н вантажем m. Шлях Н фіксується між фотоелектричними датчиками.

Формула для розрахунку моменту інерції, який визначається експериментально