
Задача №2
Розрахувати систему загального рівномірного освітлення методом світлового потоку з люмінесцентними лампами для виробничого приміщення, в якому виконуються зорові роботи високої точності (розряд ІІІ в).
Розміри приміщення: довжина а = 14 (м), ширина b = 7,2 (м), висота Н = 4,3 (м). Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття ρстелі = 50 (%), ρстін = 30 (%), ρпідлоги = 10 (%). Висота робочих поверхонь (столів) hp = 0,7 м. Для освітлення прийняти світильники типу ЛПО 02, (тип КСС Г-2), які кріпляться до стелі; відстань від світильника до стелі hc = 0,15 м. Мінімальна освітленість за нормами Енорм. = 300 лк.
Розв’язок
1). Визначається висота підвісу світильників над підлогою:
h0 = Η – hc = 4,3 – 0,15 = 4,15 м
Для світильників загального освітлення з лампами потужністю до 200 Вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до ДБН В.2.5.28-2006 повинна бути 2,5...4,0 м, залежно від характеристики світильника.
Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює:
h = h0 – hр = 4,15 – 0,7 = 3,45 м
Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками Lопт. та висоти їх підвісу над робочою поверхнею h в залежності від типу КСС світильника (КСС – це крива сили світла, що впливає на оптимальну відстань Lопт. між світильниками) для досягнення більш рівномірного розподілу світлового потоку у просторі та на робочій поверхні.
Оптим. відстань між світильн. (Lопт.) = λ × h = 0,77 × 3,45 = 2,66 ≈ 2,70 м,
де λ – коефіцієнт, що враховує перерозподіл світлового потоку у просторі в залежності від типу КСС (для типу КСС Г-2 λ = 0,77).
Рис. 2.1. Схема визначення висоти підвісу світильника
2). Визначається необхідна кількість світильників (кількість рядів та кількість світильників у кожному з них):
шт.,
де
LА
та LВ
відстані між світильниками відповідно
по стороні a та b, що приблизно дорівнюють
Lопт.,
але можуть трохи відрізнятись у більший
чи менший бік приблизно на 10-15 відсотків.
Відстань від стіни до першого ряду
світильників приймаємо з розрахунку ½
від LА,
або
LВ
в залежності від сторони розташування
світильників. Але врахуємо те, що при
виборі відстаней LА
та LВ
слід їх обирати таким чином, щоб вони
не тільки були приблизно рівними Lопт.,
але й давали можливість рівномірно
розташувати світильники.
Рис. 2.2. Схема розташування світильників у приміщенні з урахуванням їх рівномірного розподілу на оптимальній відстані в залежності від типу КСС.
3). Визначається показник приміщення:
4). За табл. 2.1. визначається коефіцієнт використання світлового потоку η (%) в залежності від типу світильника при визначеному індексі приміщення (і) та заданих коефіцієнтах відбиття ρстелі (%), ρстін (%), ρпідлоги (%).
Таблиця 2.1.
Коефіцієнт використання світлового потоку
ρстелі, % |
50 | |||||
ρстін, % |
30 | |||||
ρпідлоги, % |
10 | |||||
Тип КСС |
Індекс приміщення | |||||
0,6 |
0,8 |
1,25 |
2 |
3 |
5 | |
Г-2 |
48 |
58 |
72 |
83 |
86 |
93 |
5). Визначається світловий потік одного світильника, але слід зазначити, що світильника, наведеного у завданні можуть бути встановлені люмінесцентні лампи потужністю до 80 Вт у кількості 2, 4, 6 – для світильника ЛПО 02.
лм,
де Енорм., (лк) – нормативна освітленість для заданого виду зорової роботи згідно ДБН В.2.5.28-2006;
S (м2) – площа приміщення, що освітлюється установкою яка проектується;
Kз – коефіцієнт запасу, що для приміщень конторського типу дорівнює 1,3;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, що для люмінесцентних ламп дорівнює 1,1;
N (шт.) – кількість світильників у приміщенні;
n (шт.) – кількість ламп у кожному світильнику (обираємо максимальне значення для прийнятого типу світильника, а саме ‑ для світильника ЛПО 02 приймаємо 6 ламп);
η (%) – коефіцієнт використання світлового потоку.
6). За табл. 2.2., по знайденій величіні Fрозр (Fрозр = 400,4 лм), вибирається існуюча фактично лампа з найближчим світловим потоком Fфакт..
Таблиця 2.2.
Типи ламп
Тип лампи |
Потужність, Р (Вт) |
Світловий потік, Fфакт. (лм) |
Тип лампи |
Потужність, Р (Вт) |
Світловий потік , Fфакт. (лм) |
ЛДЦ 15 |
15 |
500 |
ЛДЦ 36 |
36 |
2200 |
ЛД 15 |
590 |
ЛД 36 |
- | ||
ЛХБ 15 |
675 |
ЛХЦ 36 |
2150 | ||
ЛБ 15 |
760 |
ЛТБ 36 |
3000 | ||
ЛТБ 15 |
700 |
ЛБ 36 |
3050 | ||
ЛДЦ 18 |
18 |
850 |
ЛДЦ 40 |
40 |
|
ЛБ 18 |
1250 |
ЛД 40 |
|
| |
ЛДЦ 20 |
20 |
820 |
ЛХБ 40 |
|
2200 |
ЛД 20 |
920 |
ЛБ 40 |
|
2480 | |
ЛХБ 20 |
935 |
ЛТБ 40 |
|
2200 | |
ЛТБ 20 |
975 |
ЛЛ 65 |
65 |
4650 | |
ЛБ 20 |
1060 |
ЛДЦ 80 |
80 |
2720 | |
ЛДЦ 30 |
30 |
1450 |
ЛД 80 |
3440 | |
ЛД 30 |
1640 |
ЛХБ 80 |
3840 | ||
ЛХБ 30 |
1720 |
ЛБ 80 |
4320 | ||
ЛТБ 30 |
1720 |
ЛЛ 80 |
5220 | ||
ЛБ 30 |
2100 |
|
|
|
7). Визначається фактичний рівень освітленості на робочому місці за умови використання обраного типу ламп ЕФАКТ по формулі:
лк
8). Визначається відсоток перевищення між нормативним ЕНОРМ і фактичним ЕФАКТ значеннями по формулі:
∆Е не виходить за нормативну межу –10% < ΔЕ < +20%, бо ∆Е = -2,2%