
- •Міністерство освіти і науки України
- •Введення
- •1.1 Перелік професійних груп
- •3.1 Важливість менеджменту
- •3.2 Основнi функції менеджменту
- •3.3 Найважливіша мета: економічна ефективність
- •3.4 Головна функція менеджменту: управління бізнесом
- •3.5 Комплексна природа
- •3.6 Управління менеджерами
- •3.7 Управління працівником і роботою
- •Висновок
- •Список лiтератури
3.5 Комплексна природа
Три функції менеджменту - управління бізнесом, управління менеджерами та управління працівниками й роботою - можна аналізувати, вивчати і оцінювати окремо. У кожній з цих функцій можна виділити сьогодення і майбутнє часовий вимір. Але у своїй повсякденній діяльності менеджмент не може розділяти ці функції. Точно так само він не може відокремлювати рішення, пов'язані з поточним моментом, від рішень, що відносяться до майбутнього. Будь-яке управлінське рішення впливає на всі три перераховані функції, і тому всі вони повинні враховуватися в кожному такому рішенні. Найбільш життєво важливі рішення для майбутнього часто приймаються як рішення для сьогодення; такі рішення можуть стосуватися бюджету наукових досліджень або розгляду скарг клієнтів компанії, просування по службі одних працівників і звільнення інших, стандартів техобслуговування продукції або обслуговування клієнтів.
Не можна сказати, що якась із цих функцій важливіше інших і що вона вимагає більшої кваліфікації або компетенції виконавців. Але в будь-якому випадку, економічна ефективність підприємства стоїть на першому місці: в кінці кінців, це мета підприємства і причина його існування. Однак, якщо немає працюючого підприємства, то не може бути й мови про будь-економічної ефективності - навіть незважаючи на наявність самого чудового управлінського персоналу. Те ж саме можна сказати і про ситуацію неправильного управління працівником і роботою. Економічна ефективність, що досягається за рахунок неправильного управління менеджерами, є ілюзорною і, по суті, призводить лише до непродуктивних витрат капіталу. Економічна ефективність, що досягається за рахунок неправильного управління працівниками та роботою, є нітрохи не меншою ілюзією. Вона не просто призводить до зростання витрат, які в кінці кінців підривають конкурентоспроможність підприємства, а робить неможливим саме функціонування цього підприємства, розділяючи його працівників на антагоністичні групи.
Управління бізнесом первинно, оскільки підприємство є економічним інститутом; але управління менеджерами, управління працівниками й роботою мають нітрохи не менше значення, оскільки суспільство не можна зарахувати до економічних інститутів, і тому воно життєво зацікавлене в цих двох сферах менеджменту, де реалізуються основні суспільні ідеали і цілі . Фінансовий менеджмент є частиною менеджменту підприємства. Об'єктом фінансового менеджменту є товарно-грошові відносини підприємства як зі сторонніми контрагентами (підприємствами, організаціями), так і з внутрішніми контрагентами (підприємствами і організаціями холдингу, групи, підрозділами підприємства).
Фінансовий менеджмент займається управлінням матеріальними та грошовими ресурсами і зобов'язаннями. Вид фінансового менеджменту, його місце в системі управління підприємством (холдингом, групою підприємств), з одного боку, залежить від обсягів виробленої продукції (виконуваних робіт, надаваних послуг), широти номенклатури, виду бізнесу. Ці умови характерні для певних видів бізнесу і його обсягів і мало розрізняються за належністю підприємства в національній економіці країни.
З іншого боку, фінансовий менеджмент залежить від особливостей економічних і інших чинників, які характерні для країни діяльності підприємства (холдингу, групи підприємств), яке є об'єктом фінансового менеджменту.
Справжня робота присвячена фінансовому менеджменту підприємств, тому основне значення в роботі надається особливостям розвитку фінансового менеджменту в Україну в поточний період часу. Універсальну "формулу успіху" сформулювати неможливо - це очевидно. Але розмовляючи з директорами успішних підприємств, а потім уважно перечитуючи розшифровки інтерв'ю, ми переконалися, що всі вони, розповідаючи що і, головне, як вони робили останні кілька років, за великим рахунком, говорять про одне й те ж.
Загальна проявляється не на рівні конкретних кроків - там вступить в силу притаманна кожному підприємству специфіка. Те, що об'єднує успішних менеджерів - це скоріше загальна філософія ведення бізнесу, набір базових принципів, спираючись на які вони вибудовують свою стратегію і завдяки яким вони в кожен момент часу знають, що вони повинні робити зараз. Ось ознаки "менеджменту зростання", як їх визначили ми.
Бачення перспективи
Опора на власні сили
Перетворення обставин у можливості
Орієнтація на конкретні дії
Концентрація на головному