Узгодження числівників з іменниками

Числівники керують певними формами відмінків іменників, з якими сполучаються, або узгоджуються з ними.

1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: один зошит, одна заява, одно (одне) перо. Числівник одні сполучається з іменниками, що мають тільки форму множини (множинні іменники): одні сани, канікули, ворота.

2. Числівник два має дві форми роду (два - чоловічий і середній, дві - жіночий): два плуги, озера, дві річки.

3. Після числівників два, три, чотири (а також після складених числівників останнім словом яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два трактори, три автомашини, двадцять чотири причепи. Якщо при іменниках є прикметники, то вони можуть набувати форми як називного (три нові костюми), так і родового відмінка множини (три нових костюми).

Числівники два, три, чотири не сполучаються з абстрактними іменниками, тобто іменниками, які не підлягають лічбі (турбота, доброта, людяність), з іменниками ІV відміни теля, порося і под. (при них вживаються збірні числівники: двоє, троє, четверо поросят), а також з іменниками, що мають тільки форму множини (гроші, кошти, відходи).

4. Після числівника п’ять і наступних іменники вживаються у формі родового відмінка множини: п’ять метрів, вісім цистерн, шістнадцять комп’ютерів, сто двадцять дев’ять верстатів.

5. З числівниками тисяча, мільйон, нуль іменники вживаються у формі родового відмінка множини: тисяча картин, мільйон карбованців, нуль одиниць.

Примітка. Зі словами пара, десяток, дюжина, сила, маса іменники вживаються у родовому відмінку множини: пара шкарпеток, десяток гусей.

6. Після числівників половина, третина, чверть іменники вживаються у родовому відмінку однини: половина шляху, чверть товару (але половина задач, третина дерев, чверть показників).

7. З неозначено-кількісними (багато, небагато, кілька, кільканадцять, кількасот, декілька) та збірними числівниками (двоє, троє, четверо, десятеро, двадцятеро, тридцятеро) іменники вживаються у формі родового відмінка множини (декілька років, багато студентів, п’ятнадцятеро каченят).

8. Після дробових числівників іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна друга числа, одна ціла і п’ять десятих гектара, дві третіх урожаю. Якщо до складу чисел входять слова половина, чверть, то відмінкова форма іменника залежать від форми цілого числа: дві з половиною доби (бо дві доби), вісім з половиною кілометрів (бо вісім кілометрів).

9. Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у формі родового відмінка множини: півтора року, півтора доби, півтораста центнерів.

10. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку: п’ятий місяць, двадцять другий день, двісті сорок шостий номер.

2. Функції та види службових бесід

Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда.

Бесіда - це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.

Бесіда - чи не найскладніший з усіх жанрів усного фахового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромту треба мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом.

Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:

o ретельно готуватися до бесіди;

o бути уважним і тактовним до співрозмовника;

o постійно стимулювати у співрозмовника зацікавленість розмовою;

o вміти слухати співбесідника, враховувати його погляди, думки і докази;

o стежити за реакцією партнера й відповідно корегувати свої дії;

o висловлювати свої думки точно, логічно, переконливо;

o створювати атмосферу довіри, щоби привернути до себе співрозмовника.

Для того, щоб бесіда була ефективною, не можна:

o перебивати співрозмовника;

o різко прискорювати темп бесіди;

o негативно оцінювати особистість співрозмовника;

o підкреслювати відмінність між особою та співрозмовником;

o зменшувати дистанцію.

Залежно від змісту ділові бесіди можуть виконувати різні функції:

o обмін інформацією;

o формування перспективних заходів;

o контроль і координацію певних дій;

o взаємне спілкування під час вирішення актуальних проблем;

o підтримку ділових контактів на різних рівнях;

o пошук, висунення нових ідей;

o стимулювання дій у новому напрямку;

o розв'язання етичних проблем, що виникли під час спілкування.⁴⁷

Існують різні види бесід. Залежно від мети спілкування та змісту бесіди переділяються на:

o ритуальні;

o глибинно-особистісні;

o ділові.

Залежно від кількості учасників виокремлюють такі бесіди:

o індивідуальні;

o групові.

Індивідуальна бесіда - це розмова двох осіб, які прагнуть (обоє або один) до досягнення певної мети. Вона сприяє встановленню між співрозмовниками дружніх стосунків, взаєморозуміння, а також стимулює партнерів до взаємовигідної співпраці.

Ділова бесіда - це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Зазвичай предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа.

Ділова бесіда є цілеспрямованим спілкуванням з передбачуваним або попередньо запланованим результатом. Прикладами таких бесід є: обговорення нових проектів, бесіда з партнером по бізнесу, співбесіда з роботодавцем.

Фахівці з проблем ділового спілкування визначають ті чинники, що надають перевагу бесіді як формі взаємного спілкування:⁴⁸

o можливість диференційованого підходу до предмета обговорення з урахуванням поглядів, думок інших з метою прийняття оптимального рішення;

o швидкість реагування на висловлювання співбесідника з урахуванням його зауважень і пропозицій;

o підвищення компетентності співрозмовників за рахунок обміну думками;

o усвідомлення єдності позицій у вирішенні проблеми;

o відчуття власної значущості під час вирішення проблеми, отримання результату.

Зазвичай бесіда складається з таких етапів:

1. Визначення місця й часу зустрічі (на нейтральній, своїй, чужій території).

2. Початок бесіди. Він відіграє особливу роль у створенні сприятливої атмосфери спілкування. Отже, на початку бесіди передусім слід заручитися прихильністю свого співрозмовника, тобто справити приємне враження про себе. Час, відведений на це, досить обмежений, а тому слід продумати форму вітання, початкову фразу. На цьому етапі важливе значення мають невербальні форми взаємодії-вираз обличчя, поза, вітальний жест.

3. Формування мети зустрічі.

4. Обмін думками та пропозиціями.

5. Закінчення бесіди.

Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено. Не варто розмовляти уривчасто, ви маєте бути спокійним, чемним, щоби створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості.