3.4. Основи техніки безпеки на виробництві

3.4.1. Електробезпека

Електробезпека - це система організаційних заходів і технічних засобів, які попереджують шкідливий і небезпечний вплив на працюючих від електричного струму та електричної дуги.

Дія електричного струму на організм людини. Дія електричного струму на живу тканина має своєрідний універсальний характер. Проходячи через організм виробляє електричний струм термічну, електролітичну і біологічну дію. Термічна дія проявляється в нагріванні тканин аж до опіків окремих ділянок тіла, перегріву кровоносних судин і крові, що викликає у них функціональні розлади та викликає розкладання плазми крові - порушення їх физико-хімічних складів. Біологічна дія виражається в роздратуванні і порушення живих тканин організму, що може супроводжуватися мимовільним судомним скороченням м'язів. При цьому можуть виникати різні порушення в організмі - повне припинення діяльності серця і легенів, а також механічних пошкоджень тканин.

Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом: приміщення з підвищеною небезпекою - >75%; струмопровідний пил, підлоги, t>35°C; приміщення особливо небезпечні характеризуються наявністю однієї з наступних трьох умов, що створюють небезпеку: а) з хімічно активної середовищем, руйнує ізоляцію; б) наявність 2-х і більше факторів, властивих приміщень з підвищеною небезпекою; в) з особливою вогкістю, до 100%; приміщення без підвищеної небезпеки - нормальні умови і нетокопроводні підлоги [3].

Заходи захисту від ураженн електричним струмом. Виконання, розміщення, вибір, спосіб установки і клас ізоляції застосовуваних машин, апаратів та іншого електроустаткування проводять відповідно до вимог державних стандартів і правил експлуатації електроустановок відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів". Розглянемо загальні заходи захисту від дії електричного струму. Застосування ізоляції. Ізоляція струмопровідних частин електроустановок, а в особливих випадках подвійна чи посилена, перешкоджає появі струму на металевих неструмопровідних частинах електроустаткування, протіканню на землю, а також забезпечує захист людини від впливу електричного струму під час випадкового дотику. Більш надійна подвійна ізоляція застосовується в електроустановках і електроприймачах, де тільки одна робоча ізоляція не може забезпечити безпеку людей від впливу електричного струму. Внутрішні електропроводки усередині приміщень прокладають у трубах, коробах і гнучких металевих рукавах. Вимкнення захисне електроустановок застосовують головним чином у мережах напругою до 1000 В, коли захисне заземлення чи занулення їх зробити важко чи неможливо, а також коли в процесі експлуатації існує висока ймовірність випадкового дотику до струмопровідних частин. Захисне вимкнення ефективне в пересувних електроустановках, а також при експлуатації ручного електроінструмента. Стаціонарні електроустановки із захисним вимкненням використовують у районах з великим питомим опором землі [37].

Перша(долікарська) допомога при ураженні електричним струмом.

Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії електричного струму; надання йому необхідної долікарської допомоги. При ураженні електричним струмом необхідно, перш за все, негайно звільнити потерпілого від дії струму, оскільки від тривалості такої дії суттєво залежить важкість електротравми. Необхідно пам'ятати, що діяти треба швидко, але в той же час обережно, щоб самому не потрапити під напругу. Найбезпечніший спосіб звільнення потерпілого від дії електричного струму - це вимкнення електроустановки, до якої доторкається потерпілий, за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи іншого апарата для знеструмлення. Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або проводу напругою до 1000 В необхідно скористатись палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм, а також відтягнути його за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли халата чи піджака. При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли необхідно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом (наприклад, шарфиком або сухою тканиною). Після припинення дії електричного струму на людину необхідно викликати лікаря, а до його прибуття надати потерпілому необхідну допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий. Для оцінки стану потерпілого перевіряють наявність у нього свідомості, дихання, пульсу. Зробити штучне дихання та зробити масаж серця, коли потерпілий при свідомості, то його необхідно покласти на підстилку з тканини чи одягу, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, що стискає та перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, що знаходиться в непритомному стані, треба дати понюхати нашатирний спирт або збризнути обличчя холодною водою. Коли потерпілий прийде до тями, дати йому випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю [37].