3.3.2. Мікроклімат виробничих приміщень

Мікроклімат виробничих приміщень - це метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень, які діють на організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання; комплекс фізичних факторів, що впливають на теплообмін людини з навколишнім середовищем, на тепловий стан людини і визначають самопочуття, працездатність, здоров'я і продуктивність праці.

Параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається сталою (36,6 °С). Це досягається завдяки терморегуляції - властивості організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем. У разі незадовільних мікрокліматичних умов у організмі людини для підтримання сталої температури тіла починають відбуватися різні процеси, спрямовані на регулювання теплоутворення і тепловіддачі. При температурі повітря в межах 15-25 °С теплоутворення організму майже не змінюється (зона байдужості). Наприклад, вищій температурі повітря відповідає більша швидкість руху повітря, а вищій відносній вологості - нижча температура повітря. Так, на людину чинять однаковий тепловий вплив наступні співвідношення температури та відносної вологості повітря (у разі відсутності руху повітря): 17,7 °С - 100 %; 18,3 °С - 90%; 20,7°С - 50%; 22,3°С - 30%. При виконанні фізичної праці ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої роботи теплова рівновага ще зберігається завдяки терморегуляторній функції організму при ї - 25-26 °С (відносна вологість 40-60 %) [6].

Нормування, прилади контролю для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50 С, похибка вимірювання 0,2°С. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра. В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами. Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість. Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін.

Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами. Цехи, в яких тепловиділення від обладнання, матеріалів, людей, сонця перевищують 20 ккал на 1 м3 за годину, відносяться до гарячих. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6А. В. Васильєвою виділені три температурних режими: від 0 до 25°С; від 25 до 35°С і від 35 до 50°С. В умовах, коли температура повітря дорівнює або перевищує температуру тіла працівника, віддача тепла організмом відбувається шляхом випаровування вологи. Разом з водою організм втрачає солі і вітаміни, в зв’язку з чим він не справляється з віддачею тепла і наступає перегрівання — теплова гіпертермія. Ознаками її є підвищення температури, сильне потовиділення, спрага, збільшення частоти дихань і пульсу, задишка, головний біль, запаморочення. Перегрівання організму може виявлятися в трьох формах: легкій і середній гіпертермії, тепловому ударі (важка форма гіпертермії) і судомній хворобі. Тепловий удар супроводжується раптовою втратою свідомості, підвищенням температури тіла до 40—41°С, слабим частим пульсом, припиненням потовиділення. Судомна хвороба характеризується порушенням водно-солевого обміну, судомами м’язів, кінцівок, діафрагми, потовиділенням, згущенням крові. В таких умовах теплоутворення не компенсує втрату тепла і у працівника знижується температура, з’являється слабість і сонливість. Переохолодження призводить до розладу обміну речовин органів, найбільш віддалених від серця, — пальців рук, ніг, носа, а також до зниження опірності організму до різних захворювань. Найбільш поширеними при цьому є захворювання периферійної нервової системи (радикуліти, невралгії), загострення суглобового і м’язового ревматизму, плеврит, бронхіт та ін. [39].

Проводимо оціночний розрахунок параметрів мікроклімату в приміщені.

Варіант значення параметрів для оціночного розрахунку № 4.

Параметри	Варіант № 4
Енерговитрати робітника (Дж/сек)	180
Явне тепло в приміщенні (103), (КДж/год)	350
Тепловитрати (КДж/год)	400
Об’єм приміщення,Vпр (м3)	640
Зовнішня середньодобова тем-пература, t.зовн (°С)	+15
Температура повітря в примі-щенні по «сухому» термометру психрометру, tсф (°C)	24
Температура повітря в примі-щенні по «вологому» термометру психрометру, tвф (°C)	16
Швидкість руху повітря на ро-бочому місці, с (м/с)	0,15
Барометричний тиск, В (мм.рт.ст)	754

1. Розрахунок відносної вологості роблять за формулою:

; µ= * 100%= 62,5 г/м³

де А – абсолютна вологість повітря, г/м³; F – максимальна вологість повітря при температурі сухого термометра.

2. Розрахунок абсолютної вологості роблять за формулою:

; А=13.63- 0,5(24-16)754= 6018,37 г/м³;

де f – максимальна вологість повітря (за температурою «вологого» термометра), г/м³; t_с та t_в – температури «сухого» і «вологого» термометрів, ⁰С; В – барометричний тиск, мм.рт.ст.

3. Визначити надлишки явного тепла Qнадл., в приміщенні за формулою:

= == 54,625 кДж/гм³

де Q_надл. – надлишки явного тепла (кДж/гм³); Q_явн. – явне тепло в цеху (кДж/г); Q_втрат. – тепловтрати приміщення (кДж/г); V_{приміщ.} – об'єм приміщення, м3.

4. Перевести надлишки явного тепла у Вт/м3 за формулою:

= = 15,17 г/м³

5. Визначив категорію приміщення за тепловим режимом, тобто по надлишках явного тепла q_ЯВН, = 15,17 г/м³, та якщо: q_ЯВН 23 Вт/м3 приміщення вважають «холодним», тобто зовнішня середньодобова температура у приміщенні +15.

Висновки. Оцінка параметрів мікроклімату в приміщені відповідають ДСН 3.3.6.042-99 та нормативними значеннями параметрів температури від періоду року, категорії важкості праці. Період року « холодний» тобто температура в приміщенні +15, також можна вважати що, категорія приміщення є «оптимальною» для роботи; категорія важкості праці пов’язана з легкої категорію праці(ІІа), тобто робота, пов'язана з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи, що потребує певного фізичного напруження та енерговитрати робітника -180Дж/сек.