Тема 2. Конституція україни. ( 2 години) План

1. Основи вчення про конституцію.

2. Класифікація Конституцій.

3. Конституційний процес в Україні. Розробка і прийняття Конституції України.

4. Основні риси Конституції України.

5. Порядок прийняття і зміни Конституції України.

6. Закон України "Про внесення змін до Конституції України про проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів" // Відомості Верховної Ради України (ВВР) - 2011. - N 10, - ст.68.

Метою вивчення цієї теми є досить повне засвоєння студентами знань про природу і суть поняття "конституція", а також з'ясування основного змісту Конституції України.

Важливо зрозуміти, що Конституція України є закріпленням національної ідеї і менталітету народу, доказом здатності української нації як політичній і етнічній спільності до державного будівництва і правотворчості, вона є програмою подальшого розвитку України, якісно новим політичним і правовим актом за змістом і за формою.

Розглядаючи перше питання теми, необхідно мати на увазі різні тлумачення терміну "Конституція". Так, в учбовій і науковій літературі виділяють конституції в матеріальному і формальному сенсі, останнє вживається частіше і є законом або групою законів, вищою юридичною силою, що володіє. Звідси витікають і її основні риси:

- - засадничий характер;

- - народний характер;

- - реальний характер;

- - органічна єдність стабільності і динамізму.

В цілому студент повинен зрозуміти, що Конституція - основний закон держави, який регулює відповідно до волі і інтересів соціальної групи, що має найбільший вплив в суспільстві, громадські стосунки, які складаються в процесі фундаментальних основ організації суспільства і держави.

Аналіз різноманітних конституцій дозволяє зробити висновок про те, що усі вони, незважаючи на свою специфіку в кожній країні, мають загальні риси:

1) в тій або іншій формі вони закріплюють народний суверенітет;

2) в тій або іншій формі закріплюють інститут приватної власності;

3) закріплюють основний принцип теорії розподілу влади;

4) встановлюють і закріплюють форму правління держави, форму державного устрою;

5) в тій або іншій формі проголошують і встановлюють демократичні права і свободи;

6) визначають принципи організації системи найвищих органів державної влади.

Слід зазначити, що в сучасних умовах набуває особливого значення питання про співвідношення фактичної і юридичної конституції, оскільки основи державного устрою (більше того, засади суспільного устрою) радикально змінюються. Фактична і юридична конституції можуть як співпадати, так і розходитися.

У цьому плані, на що необхідно звернути увагу, в деяких країнах політична еліта прагне правити окрім конституції. Цей процес може супроводжуватися як офіційним культом конституції, так і теоретичним обґрунтуванням необхідності і доцільності позаконституційного правління. У зв'язку з цим примітне висловлювання американських професорів Д. Корри і Г. Эбрегэма : "Конституція - це рама або шасі, на якому встановлений працюючий двигун уряду. У межах певної терпимості тип і система двигуна можуть бути модифікований без зміни самої рами. Конституція взагалі повинна пристосовуватися до відомих змін працюючих механізмів уряду".

Головне тут - визначення пріоритетів : що є первинним - юридична або фактична конституція, який механізм забезпечення їх раціонального співвідношення, а також, яка розстановка політичних сил в суспільстві.

При розгляді питання про суть конституції необхідно проаналізувати різні точки зору.

Першим, хто вніс серйозний вклад у вирішення цього питання, був Фердинанд Лассаль, який ще в середині XIX століття зробив висновок про те, що суть конституції є "..фактичні стосунки, сили, існуючі в цьому суспільстві". (См: Лассаль Ф. Про суть Конституції // Соч., т. 2., с. 9-11).

Марксистсько-ленінський підхід до суті конституції спирається на ідеї Лассаля і в основному виражає класову його спрямованість. "Суть конституції в тому, - писав Ленін, - що основні закони держави .. виражають дійсне співвідношення сил в класовій боротьбі".

У сучасному розумінні суть конституції визначається як юридично оформлена цивільна згода, заснована на особистій і політичній свободі.

Студентові необхідно обґрунтувати ці точки зору на суть конституції.

З суті конституції витікають і її функції, найголовнішій з яких являється затвердження дійсного народовладдя. Необхідно розкрити зміст таких функцій конституції : юридичною, політичною, ідеологічною (виховною) і тому подібне.

Значна схожість композиційного складу багатьох конституцій, круга питань, які ними регулюються, зовнішніх формальних ознак цих актів дають можливість їх класифікувати. Студентові необхідно розібратися в критеріях цієї класифікації, які дуже різноманітні : спосіб прийняття, юридична форма, спосіб зміни і так далі

При засвоєнні матеріалу другого питання необхідно відмітити, що зміст конституції як правового документу проявляється в її юридичних властивостях, що принципово відрізняють її від звичайних законів. Найважливішими юридичними властивостями конституції є:

- - особлива юридична сила, яка полягає в її верховенстві і недоторканості;

- - особливий юридичний зміст, що означає, передусім, що вона регулює найважливіші, найістотніші громадські стосунки;

- - особливий порядок розробки, прийняття і зміни, який відбитий в цілій системі специфічних правил і юридичних процедур, що забезпечують процес її створення і функціонування.

Студентові необхідно дати розгорнуту характеристику названим юридичним властивостям конституції, навівши конкретні приклади, наприклад, різні способи прийняття конституцій (октроювання, спеціальними (засновницьким) зборами, парламентом, референдумом).

Говорячи про форму конституції, слід мати на увазі, що спосіб вираження і організації конституційних норм і інститутів, який може бути як один нормативний акт або ж декілька таких актів, що приймаються в звичайному порядку. Тому необхідно розібратися у визначеннях: що кодифікує і не кодифікує конституції.

Про структуру конституції можна говорити тоді, коли вона має форму єдиного правового акту, прийнятого за спеціальною процедурою, що має характер, що кодифікує. Ця структура, за рідкісним виключенням, має стандартизований вигляд: преамбула, основна частина, завершальні, перехідні і додаткові положення. Необхідно цим елементам дати характеристику.

Слід мати на увазі, що з питання про мову і стиль конституції є значні розбіжності в практиці окремих країн, хоча є і обов'язкові вимоги до мови і стилю взагалі. Наприклад, в європейських країнах з романською правовою системою можна спостерігати тенденцію до загальнодоступного слововживання і порівняно простих формулювань. Стиль конституційних текстів строго документальний, проте в деяких випадках (преамбули, хартії і тому подібне) вживається так званий високий стиль, який покликаний зробити певну емоційну дію.

Третє питання націлює студента передусім на розгляд і аналіз складного і суперечливого процесу становлення конституціоналізму і конституції України, оскільки без історичних коренів не можна зрозуміти і сучасний стан конституційного процесу в Україні.

При засвоєнні матеріалу цього питання важливо визначити основні етапи українського конституційного процесу, згадавши матеріал з учбового курсу "Історія держави і права України". Особливу увагу слід приділити таким конституційним актам, як конституція П. Орлика (1710г.), Універсалом Центральної Ради (1917-1918гг.), Конституції УНР (1918г.), Конституції радянського періоду (1919, 1929, 1937, 1978гг.), а також Декларації про державний суверенітет (1990г.), Акту проголошення незалежності України (1991г.), загальній характеристиці історичних умов, в яких вони приймалися.

Розгляд третього питання теми припускає знання і аналіз соціально-політичного змісту сучасного конституційного процесу в Україні, аналіз основних конституційних проблем, які формулювалися і обговорювалися в пропонованих численних проектах нової Конституції України.

Дуже важливо звернути увагу на процес прийняття Конституції України 1996г., а також розібратися і глибоко засвоїти форму, структуру, мову, стиль і порядок внесення в неї змін.

В цілому ж розгляд питань цієї теми повинен допомогти студентові в засвоєнні конкретного змісту Конституції України при подальшому вивченні Конституційного права України.

Основні конституційно-правові поняття і терміни : Конституція, основний закон, юридична конституція, фактична конституція, фіктивна конституція, октроювання, "жорстка" і "гнучка" конституції, народна конституція, соціальна суть конституції, що пишеться і неписана конституції, конституційний договір, юрисдикція конституційна.

Теми рефератів і доповідей

1.Фоорма, структура та мова конституцій.

2. Конституція і ідеологія.

3. Конституція України - квінтесенція світової політико-правової думки.

Питання і завдання для самоконтролю:

1. Як слід розуміти вираження: "Конституція - категорія історична"? Якою мірою це відноситься до Конституції України?

2. Що означає термін "фіктивна" конституція?

3. Яке співвідношення конституції і конституціоналізму?

4. У чому полягає суть конституції? Які пояснення суті конституції вам відомі?

5. Дайте визначення і перерахуєте функції конституції.

6. Що таке "жорстка" і "гнучка" конституції? Проаналізуйте ці поняття і наведіть конкретні приклади.

7. Яке відношення має до конституції термін "октроювання"?

8. Яке співвідношення конституції, політики і ідеології?

9. Назвіть умови і юридично спроможні способи прийняття конституцій і внесення змін в них?

10. Опишіть різновиди конституцій по поколіннях, за формою, за походженням. Що мається на увазі під поняттями: "писана" і "неписана" конституція? Наскільки точно це ділення відбиває сучасне різноманіття конституцій?

11. Проект про внесення змін до Конституції України (розділи I, III, XIII) вносять: А - Президент України; Б - Кабінет Міністрів; В - 1/2 народних депутатів конституційного складу; Г - це рішення має бути підтверджене на Всеукраїнському референдумі.

12. Як слід тлумачити положення Конституції про те, що її норми є нормами прямої дії?

13. Хто зобов'язаний розробляти Конституцію? Як зважати на думки людей при розробці і прийнятті Конституцій?

14. Яким чином і на яких рівнях здійснюється реалізація Конституції України.