4.Концепція життєвого циклу туристичного продукту.

Початком стадії впровадження продукту на ринок вважається момент, коли туристське підприємство вперше запропонувало його цільової аудиторії. Основною характерною рисою цієї стадії є повільний темп збуту продукту, і, як наслідок, повна відсутність або наявність незначної прибутку. Як правило, персонал фірми відчуває значні труднощі з використанням нового продукту, а інфраструктура недостатньо адаптована до запитів обраної клієнтури. Неминучими на стадії впровадження є великі витрати на маркетинг, що пов'язано із значними зусиллями зі створення широкої обізнаності про продукт. Разом з тим основною перевагою для фірми на даному етапі є практично повна відсутність конкуренції.

Тривалість стадії впровадження продукту на ринок може варіюватися в широких межах і визначатися якістю, його відповідністю потребам споживачів, правильно обраної стратегією маркетингу і послідовним її здійсненням.

Стадія зростання характеризується швидким збільшенням обсягу збуту, і як наслідок, прибутки. Хоча витрати на маркетинг і залишаються на досить високому рівні, їх частка в загальних витратах фірми істотно знижується.

Стадія зростання пов'язана зі значним посиленням конкуренції, а основні маркетингові зусилля туристського підприємства направляються на формування у споживачів переконаності в якості продукту і подальше розширення ринку. Характерною особливістю є те, що ті фірми, які раніше за інших переступили до розвитку даного продукту, мають значні конкурентні переваги. Однак це жодною мірою не звільняє їх від турбот щодо подальшого вдосконалення туристського продукту. Справа в тому, що «спізнилися» підприємства швидше за все будуть прагнути всіляко поліпшити і ще більше розвинути запроваджуваний продукт, прагнучи потіснити лідерів.

На стадії зростання туристське підприємство прагне розширити сферу збуту продукту й проникнути в нові сегменти ринку. Це дозволяє максимізувати прибуток і залучити значну кількість нових клієнтів. Отже, стадія зростання дуже вигідна фірмі, а її продовження є найважливішої маркетингової завданням.

Стадія зрілості характеризується уповільненням зростання збуту і його стабілізацією. Це може порозумітися низкою факторів:

зміною потреб клієнтів;

виходом на ринок нових, більш досконалих продуктів;

посиленням конкуренції;

продукт може виявитися недостатньо рентабельним для фірми з огляду на появу нових можливостей більш ефективного вкладення капіталу.

На даній стадії коло споживачів практично не розширюється. Деяке зростання їх числа може відбуватися за рахунок тих, кому підвищення доходів і більш сприятливе співвідношення валют дозволяє стати можливими споживачами даного продукту. Крім того, на цій стадії чітко проявляється так званий «феномен вірності», який у більшості випадків спонукає ще раз скористатися запропонованим продуктом (наприклад, ще раз відвідати певну країну).

Обсяг одержуваної прибутку на стадії зрілості починає кілька знижуватися, хоча і залишається досить високим. Тому туристське підприємство, як і на стадії росту, зацікавлена ​​в максимальному її продовженні. На стадії зрілості основні зусилля фірми спрямовуються на утримання своєї ринкової частки, модифікації комплексу маркетингу, а можливо навіть і нового його позиціонування на ринку. Якщо цього не відбувається, то продукт може втратити свої позиції на ринку і опинитися на стадії спаду.

Стадія спаду означає наступ того моменту, коли туристська сфера починає пересичуватися даним продуктом. Відбувається стійке падіння обсягів збуту і зниження, можливо навіть до нульової позначки, розміру одержуваної прибутку. Перехід туристського продукту в стадію спаду може бути зумовлений низкою причин. По-перше, це поява на ринку нових продуктів. По-друге, зникнення потреби, якої відповідав даний продукт. Наприклад, якщо люди, що люблять купатися, змінили свої уподобання в сфері туризму й відпочинку (в плані поєднання морських купань з відвідуванням культурних об'єктів), їх більше починає цікавити екзотика (Кариби, Східна Африка, Острови Індійського океану). Однак дана стадія може тривати досить довго. У результаті ослаблення конкурентного тиску у туристського підприємства відпадає необхідність у підтримці високих витрат на маркетинг, а в деяких випадках дозволяє їм навіть підвищити ціну. Однак це не буде свідченням про вигідності цього продукту для підприємства, оскільки обсяг реалізації на стадії спаду надзвичайно низький. Тому правильна політика щодо вдосконалення і диверсифікації продукту, а також з розвитку збуту дозволяє адаптуватися до нових потреб. Зокрема, відповідна політика щодо пожвавлення попиту часто надає друге дихання деяким курортним зонам і баз відпочинку.

Таким чином, необхідно ретельно аналізувати як продукти, що приносять протягом кількох років низьку прибуток, так і ті, що добре відомі на ринку, але для пожвавлення збуту яких потрібно змінити їх імідж.

Крім того, у міру диверсифікації попиту розвивається і спеціалізація туристичних організацій. Базові продукти стають більш оригінальними і менш взаємозамінними. Завдяки цьому буває легше утримати специфічну клієнтуру.

Постійно тільки наявність потреби, а засоби їх задоволення змінюються. Кожен запропонований на ринок товар має певний цикл життя, протягом якого він знаходить своїх покупців. Життєвий цикл туристичного продукту (ЖЦТП) - це час існування товару на ринку, тобто часовий проміжок від початку і до закінчення його випуску та реалізації в первісному вигляді.

Як і будь-який товар, турпродукт проходить у своєму розвитку ряд послідовних

При визначенні ринкових можливостей туристського підприємства дуже корисним може бути досвід маркетингової діяльності з дослід ¬ женням життєвого циклу товарів.