5.3 Рекомендації щодо виконання контрольної роботи

Відповіді на теоретичні питання контрольної роботи повинні починатися з номера питання та його формулювання у відповідності до п. 5.2.1. Далі викладається текст відповіді, яка повинна бути вичерпною та послідовно викладеною. В разі необхідності відповідь повинна містити чітке зображення математичних формул та їх пояснення.

Рекомендації щодо розв'язання завдань розрахункового характеру містяться у методичних вказівках [57].

В контрольній роботі не допускається скорочення слів, крім загальновживаних.

5.4 Загальні вимоги до оформлення контрольної роботи

Контрольна робота повинна мати титульний лист, оформлений згідно додатків А, Б.

Контрольну роботу слід виконувати українською або російською мовами рукописним способом пастою синього або чорного кольору в окремому зошиті або друкувати на аркушах формату А4 (шрифт Times New Roman, розмір 12-14, інтервал 1) з полями для зауважень рецензента.

У кінці роботи повинен бути наведений перелік використаної літератури.

Робота повинна мати дату надходження на кафедру та підпис студента.

5.5 Приклад оформлення контрольної роботи

Відповіді на теоретичні питання з контрольної роботи надаються у вільній формі, але з урахуванням рекомендацій, що приведені у п. 5.3 цих методичних вказівок, та рекомендованої літератури.

Відповіді на питання повинні супроводжуватися посиланнями на використані літературні джерела.

Приклад виконання задачі

Задача № 1. В 14:00 на об'єкті внаслідок аварії зруйнована не обвалована ємність з 20 т хлору. Житловий район знаходиться від об'єкта на відстані 7 км. Визначити глибину і площу зони зараження під час підходу забрудненого повітря та скласти схему розповсюдження зараженого повітря при наступних метеоумовах: суцільна хмарність, швидкість вітру 2 м/с, температура +20 °С.

Розв’язання

1. Знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

Вдень (14:00 год.) при суцільній хмарності та швидкості вітру 2 м/с ступінь вертикальної стійкості атмосфери буде ізотермія.

2. Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у первинній хмарі:

3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі:

4. Знаходимо коефіцієнт К₆:

При повному випаровуванні N = Т, тоді

5. Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у вторинній хмарі за формулою:

= т

6. Знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою при швидкості вітру 2м/с:

- при Q₁ = 0,5 т Г= 1,92 км

- при Q₁ = 1,0 т Г= 2,84 км

- при Q₁ = 0,8 т

7. Знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою при швидкості вітру 2м/с:

- при Q₁ = 10,0 т Г= 10,83 км

- при Q₁ = 20,0 т Г= 16,44 км

- при Q₁ = 14,28 т

8. Знаходимо повну глибину зони зараження:

км

9. Гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас складає:

км.

10. Порівнюючи Г з Г_гр остаточно визначаємо глибину зони можливого зараження:

Г = 14,48 км (Г < Г_гр).

11. Визначимо площу зони можливого зараження:

км².

12. Визначаємо площу фактичного зараження:

км².

13. Визначаємо час підходу хмари зараженого повітря від об’єкта до житлового району:

год. (35 хв.)

Таким чином, передній фронт хмари зараженого повітря підійде до житлового району у (14 год.+35 хв.) = 14 год. 35 хв.

Рисунок 1 - Схема зони зараження повітря СДОР

Література

1 Депутат О.П., Коваленко І.В, Мужик І.С. Цивільна оборона: Навч. посібник / За ред. В.С. Франчука. − Львів: Афіша, 2000. – 336 с.