1. Теоретичні відомості

Під інженерною обстановкою при НС розуміють сукупність наслідків дії вражаючих факторів, у результаті яких мають місце руйнування різних об’єктів, особливо важливих для життєдіяльності людини.

Основне завдання оцінки інженерної обстановки - виявлення умов, видів та обсягів робіт для урятування та евакуації людей, які опинились в зоні лиха, а також для запобігання дії вторинних факторів.

Для аналізу інженерної обстановки потрібно:

- оцінити умови входження у вогнище ураження;

- оцінити руйнування, умови, види та обсяги інженерних робіт у вогнищі;

- оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ;

- оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Ступінь ураження об'єкта С_V визначають за формулою:

,

(31)

де S_СР – площа зони сильних та повних руйнувань;

S – площа об’єкта.

Від загальної площі вогнища ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних руйнувань (за відсутністю даних) приймається 15 %, площа зони сильних руйнувань – 10%, середніх руйнувань – 15 % і слабких – 60%.

Кількість рятувальників N розраховується за формулою

,

(32)

де Qчі – трудові витрати на проведення і-тої роботи, люд/год;

t – час роботи змін, зазвичай 8 год ;

n – число змін, зазвичай 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціальні (30-35 %) і загального призначення (65-30 %). Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50 %), пожежно-аварійні рятувальні служби (25 %), підрозділи протихімічного захисту (10 %), охорони громадського порядку (10 %), аварійно-відновлювальні формування (5 %).

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

,

(33)

де Q_m – трудові витрати на проведення і-тої роботи, маш-год;

t – час роботи машин, звичайно 20год, 4 год йде на зміну екіпажу та заправку

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням таблиці 2 і 3.

Таблиця 2 – Нормативи проведення робіт у вогнищі ураження

Найменування робіт	Нормативи та одиниці виміру	Кількість	Коефіцієнт
Улаштування проїздів	Погонний км на км2 на >30кПа	0,5
Магістральних до об’єкту народного господарства (ОНГ)	Погонний км на ОНГ на >30кПа	0,3
Відкопування і відкриття: сховищ укриттів	% від N сховищ на % від N сховищ на	25 30

Продовження таблиці 2

Найменування робіт	Нормативи та одиниці виміру	Кількість	Коефіцієнт
Подача повітря: З ФВУ без ФВУ		10 100
Витягнення уражених із сховищ та укриттів:	% від N укритого населення % від N неукритого населення	4 10
Відкопування уражених із завалів	% від N неукритого населення	12
Ліквідація аварій на комунікаційних електромережах (КЕМ): на ОНГ в місті	кількість в будівлях на км2	2-3 1-2

Таблиця 3 – Нормативи визначення кількості техніки та рятувальників

Найменуван-ня робіт	Одиниці вимірюван-ня	Потрібно одиниць		Коефіцієнти
		люд-год	маш-год
Улаштування проїздів: магістральних	км	30	10
до ОНГ	км	15	5
Відкопування і відкриття ЗС із засобами механізації	шт.	30	6-		-
вручну	шт.	250	-		-
Подача повітря в закриті сховища	шт.	20	4
Витягнення та винесення уражених із завалів	люд.	0,3	-		-

Продовження таблиці 3

Найменуван-ня робіт	Одиниці вимірюван-ня	Потрібно одиниць		Коефіцієнти
		люд-год	маш-год
Відкопування уражених із-під завалів	люд.	12	-		-
Розшук уражених і винесення потерпілих	люд.	0,5	-		-
Ліквідація аварій на КЕМ	шт.	50	2,5

3.2 Контрольні питання

1 Мета оцінки інженерної обстановки на об'єкті.

2 Як оцінюється ступінь ураження населеного пункту?

3 Які вихідні дані застосовують при прогнозуванні оцінки пошкоджень інженерних мереж і комунікацій ?

4 Особливості прогнозу на вибухонебезпечних об'єктах.

5 Як визначити втрати незахищеного населення?

3.3 Задачі практичної частини

Умови задачи та варіанти вихідних даних до неї наведено у : [16] с.19 - 20.

3. 4 Приклади виконання завдань

Приклад 1.

На об'єкті площею 54 км² працює N=41тис.осіб у три зміни, в першій зміні N₁ = 13 тис. осіб. На об'єкті розміщуються Д =55 цехів, будівель і споруд, з яких при виникненні надзвичайної ситуації повинні продовжувати роботу Д_нс=24. На території об'єкта розташовано С₁ =16 сховищ місткістю п₁ =7000 осіб, С₂ укриттів на n₂=5500 осіб. Ступінь ураження об'єкта при надзвичайній ситуації С_п=0.7. Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.

Виконання.

1. Визначимо площу сильних руйнувань:

2. Використовуючи табл. 5, визначимо обсяг необхідних робіт.

а) Улаштування проїздів:

магістральних :

до ОНГ:

б) Відкопування і відкриття:

сховищ:

укриттів:

в) Подача повітря спорудам, які:

- мають фільтровентиляційні установки (ФВУ) (сховища):

, приймаємо 1 сховище;

- не мають ФВУ (укриття):

г) Витягнення уражених:

Відкопування уражених із завалів:

д) Розшук уражених:

е) Ліквідація аварій на КЕМ:

- на ОНГ:

- у місті: , приймаємо 38 аварій.

3. Використовуючи таблицюД9, визначаємо необхідну кількість людей і техніки для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

а) Улаштування проїздів:

- магістральних:

- до ОНГ

б) Відкопування і відкриття захисних споруд із засобами механізації:

в) Подача повітря у захисні споруди:

г) Витягнення і винесення уражених із захисних споруд:

Відкопування уражених із завалів:

д) Розшук уражених і винесення поранених:

е) Ліквідація аварій на КЕМ:

Загальна кількість працезатрат людей:

При тризмінній роботі потрібно рятувальників:

Із них – 355 рятувальників медичного захисту, 178 – пожежно-аварійної рятувальної служби, 71 –протихімічного захисту, 71- для охорони громадського порядку, 36 рятувальників аварійно-відновлювальних команд.

Загальні кількість працезатрат машин:

Необхідна кількість техніки: