Виконання

1 Знаходимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі:

Q_{е 1} = 0,01  0,04  1  1  30000 = 12 т

2 Знаходимо час випаровування аміаку:

год.

Тому що розрахована величина Т>4 годин, то приймаємо для розрахунків Т = 4 год.

3 Знаходимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі:

т.

К₆ = Т^0,8 = 4^0,8 = 3,03

4. За додатком 20 [1]) для 12 т інтерполюванням знаходимо глибину забруднення від первинної хмари:

км.

5. Аналогічно для 40 т знаходимо глибину забруднення вторинною хмарою:

км.

6. Повна глибина зони забруднення:

r = 45,4 + 0,5  21,3 =56,05 км.

7. Гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас:

r_гр = 4  5 = 20 км

8. Порівнюючи r з r_гр остаточно визначаємо глибину зони можливогозабруднення:

r = 20 км.

9. Визначаемо площу можливого забруднення:

S_в = 8,72  10^-3  20²  180 = 627,8 км².

10.Оцінюємо кількість населення, що потрапляє в зону забруднення:

M = S_ж  ρ

М = 627,9  5000 = 2,6 млн. чол.

11. Відповідно з таблиці А4 і результатом, отриманим у п. 10, класифікуємо даний об'єкт як об'єкт І ступеня хімічної небезпеки.

Висновки.

Глибина можливої зони зараження становить 236 км, тривалість уражачої дії СДОР біля 80 годин, об'єкт відноситься до І степіні хімічної небезпеки.

Приклад 2. Об'єкт Х розташовано на східній околиці міста. Навідстані 5 км від нього на західній частині міста на хімічно небезпечному об'єкті було зруйновано посудину з рідким хлором. Максимально посудина може вмістити 40 т хлору. Висота обвалування посудини 2 м. Метеоумови: температура повітря 20°С, вітер західний, швидкість 1 м/с, інверсія. Визначити:

- чи потрапляє об'єкт Х до зони можливого зараження;

- час підходу зараженого повітря до об'єкту Х;

- тривалість уражаючої дії СДОР;

- можливі людські втрати у зоні зараження.

Виконання.

1. Знаходимо час підходу хмари забрудненого повітря до об'єкту Х:

t = 5 : 5 = 1 год.

2. Знаходимо тривалість уражаючої дії СДОР:

год.

Тому що розрахована величина Т > 4 годин, то приймаємо для розрахунків Т = 4 год.

3. Знаходимо еквівалентну кількість СДОР та глибину зони забрудненння по первинній хмарі:

Q_{е 1} = 0,18  1  1  40 = 7,2 т.

км.

4. Знаходимо еквівалентну кількість СДОР та глибину зони забрудненння по вторинній хмарі:

Q_{е 2} = (1 - 0,18) * 0,05 *1 *1 *1 *4^0,8 *1*40/(2 - 0,2)*1,553 = 3,25 т

За за додатком 20 [1]. маємо:

(12,53 - 9,18) 0,25

r₂ = 9,18 + ¾¾¾¾¾¾¾ = 10 км.

5 - 3

5. Повна глибина зони забруднення:

r = 15,4 + 0,5 * 10 =20,4 км.

6. Гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас:

r_гр = 4 * 5 = 20 км

7. Порівнюючи r з r_гр остаточно визначаємо глибину зони можливого забруднення:

r = 20 км.

Висновки: Глибина можливої зони забруднення становить 20 км, отже, об'єкт Х потрапляє до зони забруднення, тривалість уражаючої дії СДОР - 53,8 години, час підходу забрудненой хмари повітря до об'єкту за даних умов становить 1 годину. Всі житлові квартали міста потрапляють до забрудненої зони, отже, при умові відсутності засобів за хисту, як найменше 126 тис чол. буде уражено СДОР.

2.5 Рекомендована література:

[1] с.101-109, 111-112, 114-115, 124-130, 135-136. 142-147, 178-183;[2] с.284-307, 330; [4] с.375-377, 434-438; [13]

3 Практичне заняття № 4

Тема: Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних сітуацій.

Мета заняття: ознаьомитися з послідовністю проведення оцінки інженерної обстановки на ОГ.

За результатами практичного заняття студент повинен

знати:

- послідовність оцінки інженерної обстановки на об'єкті;

- вихідні дані для складових оцінки інженерної обстановки на об'єкті;

- класифікація збитків в залежності від завданої фактичної шкоди;

- порядок розрахунку збитків : від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення та від забруднення атмосферного повітря..

вміти:

- визначати ступінь руйнування населених пунктів і об'єктів;

- прогнозувати оцінку пошкоджень інженерних мереж і комунікацій та оцінити їх стан під час надзвичайних ситуацій;

- визначати необхідну кількість сил та техніки для проведення невідкладних та рятувальних робіт.